БОРИС ХАРЧУК (1931-1988)

Українські та зарубіжні письменники

Народився Борис Микитович 1931 року в селі Лози Збаразького району.

Навчався на філологічному факультеті Кременецького педагогічного інституту. Згодом його було вигнано звідти за складання пародій на керівництво вузу. Продовживши навчання в Полтавському педінституті, Харчук вступає на Вищі московські літературні курси. Деякий час працює на журналістській ниві.

За три десятиліття письменницької праці на полицю стала бібліотека томів з його іменем: романів "Волинь" (у чотирьох томах, 1959-1965), "Майдан" (1970), "Хліб насущний" (1976), "Кревняки" (1984), повістей і оповідань "Йосип з гроша здачі" (1957), "З роздоріжжя" (1958), "Станція "Настуся" (1965), "Закам'янілий вогонь" (1966), "Зазимки і весни" (1967), "Неслава" (1968), "Горохове чудо" (1969), "Помста" (1970), "Материнська любов" (1972), "Школа" (1979), "Невловиме літо" (1981), "Облава" (1981), "Подорож до зубра" (1986).

А ще твори, які не могли з'явитися за життя автора і лише тепер приходять до нас: роман "Межі і безмежжя" (написаний 1966р.), повісті "Українські ночі" (1985) та "Мертвий час" (1987), начерки роману "Плач ненародженої душі" (1980-ті роки), оповідання й новели.

Твори Бориса Харчука перекладені багатьма мовами світу, у тому числі російською, білоруською, вірменською, таджицькою, англійською, іспанською та німецькою.

Помер Борис Микитович Харчук 16 січня 1988 року у Ризі. Похований у Києві.

• 13 грудня 1893 р. в селі Тростяниці (тепер Сумщина) в сім'ї вчителів народився Микола Григорович Фітільов. Навчався він у початковій школі, гімназії, з 6-го класу якої був виключений за участь у революційній організації.

• 1916 р. воював на фронтах Першої світової війни, був членом дивізійної ради солдатських депутатів. 1919 р. у Харкові вийшло друком три збірки поезій, 1921 р. до літератури, української культури і державотворчих змагань увійшов як Микола Хвильовий.

• 1923 року вийшла збірка прозових творів "Сині етюди", 1924 р. – збірка оповідань "Осінь", повість "Санаторна зона". Ці публікації та громадянська активність зробили Хвильового центральною постаттю в літературному процесі 1920-х років.

МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ (Микола Григорович Фітільов) (1893-1933)

Микола Хвильовий у перші пореволюційні роки був одним із найпопулярніших письменників. Його вірші й новели вміщували у шкільні підручники та хрестоматії, його пісні співав народ...

І раптом все це, як і його твори, було зачинено за сімома замками, його ім'я викреслювали із національних енциклопедій. Оцінка його постаті була однозначною, добре відредагованою, її дав Сталін. Слова вождя воістину стали дороговказом для "синів"-літературознавців, які задурманювали голови читачам. Безглуздість звинувачень була очевидною, але хто тоді осмілювалися б їх спростувати?

• 20 листопада 1925 р. разом з однодумцями створює літературну організацію ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури); літературна дискусія 1925-1927 рр., яка від питання про якість літературних творів, порушеного Хвильовим, швидко перейшла на ідеологічні засади і принципи розвитку української культури: "Ми визнаємо українське відродження за необхідний і неминучий етап" (Микола Хвильовий). 14 січня 1928 р. ВАПЛІТЕ змушена "самоліквідуватись".

• 1927 р. написано роман "Вальдшнепи", III частину якого було знищено урядовими органами.

• 1933 року Микола хвильовий здійснив поїздку по селах, де на власні очі бачив голодомор як найбільш переконливий "аргумент" сталінського виховання українців.

У травні 1933 р. було заарештовано Михайла Ялового, друга й однодумця, колишнього президента письменницької організації ВАПЛІТЕ.

"Наділений чутливою інтуїцією, письменник гарячково шукає виходу із катастрофічної ситуації, породженої, наростаючою хвилею репресій, вимиранням мільйонів українських селян, поширенням недовіри і підозри в суспільстві. Шукає і не знаходить. Бо не бачить виходу з цієї ідеологічної пастки, в яку він, комуніст, потрапив, натхненно довірившись гуманістичним ідеалам Революції", – писав про Хвильового Микола Жулинський.

Кілька разів Микола Хвильовий пробував зняти з себе жорстокі та безпідставні звинувачення. Адже його не чули і не хотіли чути. ІЗ травня 1933 р., зібравши друзів, Микола Хвильовий застрелився. Так закінчила свої рахунки з життям людина, яка тричі була під розстрілом.

І. Біленький зазначив у журналі "Червоний шлях": "Микола Хвильовий – основоположник української радянської літератури і української прози".

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українські та зарубіжні письменники» автора Більчук М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „БОРИС ХАРЧУК (1931-1988)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ

  • ВІРА АРТАМОНОВА (нар. 1925)

  • ВАЛЕНТИН БИЧКО (1912-1994)

  • ВІКТОР БЛИЗНЕЦЬ (1933-1981)

  • ГРИЦЬКО БОЙКО (1923-1978)

  • АНАТОЛІЙ БОРТНЯК (1938-2009)

  • ОСТАП ВИШНЯ (1889-1956)

  • МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ (1936-2004)

  • МАРКО ВОВЧОК (Марія Олександрівна Вілінська) (1833-1907)

  • СИДІР ВОРОБКЕВИЧ (1836-1903)

  • МИКОЛА ВОРОНИЙ (1871-1934)

  • ПЛАТОН ВОРОНЬКО (1913-1988)

  • СЕРГІЙ ВОСКРЕКАСЕНКО (1906-1979)

  • ЛЕОНІД ГЛІБОВ (1827-1893)

  • ІВАН ГНАТЮК (1929-2005)

  • ОЛЕСЬ ГОНЧАР (1918-1995)

  • ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ (1864-1902)

  • АНАТОЛІЙ ГРИГОРУК (нар. 1932)

  • ЄВГЕН ГУЦАЛО (1937-1995)

  • АНАТОЛІЙ ДАВИДОВ (нар. 1938)

  • АНАТОЛІЙ ДІМАРОВ (нар. 1922)

  • ДНІПРОВА ЧАЙКА (Людмила Олексіївна Березіна-Василевська) (1861-1927)

  • ВАСИЛЬДОВЖИК (Василь Михайлович Должиков) (нар. 1943)

  • ІВАН ДРАЧ (нар. 1936)

  • АНАТОЛІЙ ДРОФАНЬ (1919-1988)

  • ІРИНА ЖИЛЕНКО (1941-2013)

  • ОЛЕНА ЖУРЛИВА (Олена Костівна Котова) (1898-1971)

  • ВОЛОДИМИР ЗАБАШТАНСЬКИЙ (1940-2001)

  • ЮРІЙ ЗБАНАЦЬКИЙ (1914-1994)

  • ОКСАНА ІВАНЕНКО (1906-1997)

  • ВІКТОР КАВА (1937-2004)

  • ІГОР КАЛИНЕЦЬ (нар. 1939)

  • АНАТОЛІЙ КАЧАН (нар. 1942)

  • ТАМАРА КОЛОМІЄЦЬ (нар. 1935)

  • ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО (1900-1958)

  • ВІКТОР КОРДУН (1946-2005)

  • АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ (1948-2005)

  • МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ (1864-1913)

  • ІВАН КРИП'ЯКЕВИЧ (1886-1967)

  • ВАДИМ КРИЩЕНКО (нар. 1935)

  • ІННА КУЛЬСЬКА (1909-1993)

  • АНТОНІНА ЛИСТОПАД (Антоніна Іванівна Нікітіна) (нар. 1941)

  • МИКОЛА ЛУКІВ (нар. 1949)

  • ВОЛОДИМИР МАЛИК (Володимир Кирилович Синенко) (1921-1998)

  • ГАЛИНА МАЛИК (нар. 1951)

  • АНДРІЙ МАЛИШКО (1912-1970)

  • ІВАН МАЛКОВИЧ (нар. 1961)

  • ТЕРЕНЬ МАСЕНКО (1903-1970)

  • ПАВЛО МОВЧАН (нар. 1939)

  • АНДРІЙ М'ЯСТКІВСЬКИЙ (1924-2003)

  • ВСЕВОЛОД НЕСТАЙКО (нар. 1930)

  • ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ (Іван Семенович Левицький) (1838-1918)

  • СЕРГІЙ НОСАНЬ (нар. 1939)

  • ОЛЕГ ОРАЧ (Олег Юхимович Комар) (нар. 1940)

  • ДМИТРО ПАВЛИЧКО (нар. 1929)

  • ПЕТРО ПАНЧ (Петро Йосипович Панченко) (1891-1978)

  • ПЕТРО ПЕРЕБИЙНІС (нар. 1937)

  • МАРІЙКА ПІДІГРЯНКА (Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська) (1881-1963)

  • ОЛЕКСАНДР ПІДСУХА (1918-1990)

  • ЛЕОНІД ПОЛТАВА (Леонід Едвардович Єнсен-Пархомович) (1921-1990)

  • ІРИНА ПРОКОПЕНКО (нар. 1926)

  • ОЛЕНА ПЧІЛКА (Ольга Петрівна Косач-Драгоманова) (1849-1930)

  • БОГДАН РАДИШ (нар. 1934)

  • МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ (1895-1964)

  • СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ (1834-1873)

  • ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО (1864-1925)

  • ІВАН СВІТЛИЧНИЙ (1929-1993)

  • ОКСАНА СЕНАТОВИЧ (1941-1997)

  • ІВАН СЕНЧЕНКО (1901-1975)

  • МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ (1936-2013)

  • ІГОР СІЧОВИК (нар. 1945)

  • ВАСИЛЬ СКУРАТІВСЬКИЙ (1939-2005)

  • МИХАЙЛО СЛАБОШПИЦЬКИЙ (нар. 1946)

  • ЮРІЙ СТАРОСТЕНКО (1923-1965)

  • ЯРОСЛАВ СТЕЛЬМАХ (1949-2001)

  • ВАСИЛЬ СТРУТИНСЬКИЙ (1946-2003)

  • ВІКТОР ТЕРЕН (Віктор Васильович Таран) (нар. 1941)

  • ДМИТРО ТКАЧ (1912-1993)

  • МИКОЛА ТРУБЛАЇНІ (Миколо Петрович Трублоєвський) (1907-1941)

  • ГРИГІР ТЮТЮННИК (1931-1980)

  • ЛЕСЯ УКРАЇНКА (1871-1913)

  • НУЗЕТ УМЕРОВ (нар. 1931)

  • ІВАН ФРАНКО (1856-1916)

  • БОРИС ХАРЧУК (1931-1988)
  • МАРІЯ ХОРОСНИЦЬКА (Марія Василівна Сваричевська) (1924-2006)

  • ДМИТРО ЧЕРЕДНИЧЕНКО (нар. 1935)

  • ГАННА ЧЕРІНЬ (Галина Іванівна Грибінська (Паньків) (нар. 1924)

  • ГАННА ЧУБАЧ (нар. 1941)

  • МАРІЯ ЧУМАРНА (нар. 1952)

  • ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814-1861)

  • НЕЛЯ ШЕЙКО-МЕДВЕДЄВА (нар. 1947)

  • ЗАРУБІЖНІ ПИСЬМЕННИКИ

  • ДОНАЛЬД БІССЕТ (1910-1995)

  • МИКОЛА ГОГОЛЬ (1809-1852)

  • ЯКОБ та ВІЛЬГЕЛЬМ ГРІММ (1785-1863) (1786-1859)

  • ЕЗОП (VI ст. до н. е.)

  • ПЕТРО ЄРШОВ (1815-1869)

  • КАРЛО КОЛЛОДІ (Карло Лоренціні) (1826-1890)

  • АСТРІД ЛІНДГРЕН (1907-2002)

  • САМУЇЛ МАРШАК (1887-1964)

  • СЕРГІЙ МИХАЛКОВ (1913-2009)

  • ФЕРЕНЦ ΜΟΡΑ (1879-1934)

  • МИКОЛА НОСОВ (1908-1976)

  • ВАЛЕНТИНА ОСЄЄВА (1902-1969)

  • ШАРЛЬ ПЕРРО (1628-1703)

  • МИХАЙЛО ПЛЯЦКОВСЬКИЙ (1935-1991)

  • МАРК ТВЕН (Семюел Ленгорн Клеменс) (1835-1910)