ПЕТРО ЄРШОВ (1815-1869)

Українські та зарубіжні письменники

6 березня (22 лютого) 1815 року в далекому Сибіру, у селі Безруково Ішимського повіту Тобольської губернії, у родині сільського чиновника Павла Гавриловича Єршова народився син. Хлопчик був дуже слабкий здоров'ям, у нього часто траплялися нервові напади. Батьки, щоб позбавити сина від хвороби, вирішили, за старовинним обрядом, символічно "продати" дитину через вікно жебракові за гріш. Після цього в Петра напади практично припинилися. Згодом поет не раз говорив: "Що мені чини і почесті, коли я від народження коштую усього лише гріш".

Раніше дитинство він провів у м. Березові, а в 12 років батько відправив його разом зі старшим братом у Тобольську гімназію. Річ у тім, що коли Єршову виповнилося 10 років, його батька перевели в Тобольськ. Майбутній поет був надзвичайно вражений величезними, як здавалося йому, кам'яними будинками, стародавнім Кремлем, пустельним Чуваським мисом, поблизу якого відбувся колись вирішальний бій між військами Єрмака і хана Кучума, а особливо – багатолюдним ярмарком. У 1830 році з відзнакою закінчив гімназію і вступив на філолофсько-юридичний факультет Петербурзького університету. Утім, Єршов виявився не надто старанним студентом, втриматися в університеті йому допомагало своєрідне везіння. Якщо, скажемо, готуючись до екзамену з карного права, він встигав вивчити тільки один білет, то саме цей білет йому і попадався на іспиті. Закінчивши університет, Єршов сам неодноразово засмучувався: "От я – випускник університету, а не знаю жодної іноземної мови".

У 1833 році професор літератури П. А. Плетньов просто на лекції прочитав своїм студентам першу частину віршованої казки "Горбоконик", представленої студентом Єршовим у вигляді курсової роботи.

Казка сподобалася. Плетньов знайшов час показати її Пушкіну. І Пушкіну казка сподобалася, він навіть поправив у ній перших чотири вірші. "Тепер цей рід творів можна мені і залишити, – нібито сказав він друзям. – Цей Єршов володіє своїм віршем".

У 1834 році казку " Горбоконик" було надруковано в журналі "Бібліотека для читання". Того ж року вона вийшла окремою книжкою, принісши дев'ятнадцятирічному поетові широку популярність. За життя поета " Горбоконик" витримав не менше 7 видань, породивши при цьому безліч наслідувань.

Улітку 1836 року, після закінчення університету, Єршов одержав призначення в рідну йому гімназію. У Тобольську поет здружився з композитором Аляб'євим, зустрічався з деякими засланими туди декабристами. Відомо, що саме через Єршова було переправлено у Петербург віршовану відповідь Одоєвського на послання Пушкіна. У Тобольську Єршов написав бувальщину "Сибірський козак", склав поему "Сузге" й оповідання "Купець Базім, або Спритність бідняка". Однак це виявилися цілком ординарні твори, нічого рівного казці "Горбоконик" Єршов більше вже ніколи не створив, хоча задумів у нього було багато. Наприклад, він тривалий час збирався написати великий сибірський роман, узявши за зразок популярні тоді романи Фенімора Купера; продумував величезну казкову епопею "Іван-Царевич -– казка казок у десятьох книгах і ста піснях". Можливо, він навіть щось встиг зробити, але нам це залишається невідомим. Архів поета, що нараховував, за словами сина, 7 солідних томів, дотепер не знайдений.

У Тобольську Єршов палко закохався в Серафіму Олександрівну Лещову – вдову, обтяжену чотирма дітьми. Дочка колишнього директора Тобольської гімназії, гарна, освічена, але при цьому практична, не відразу зважилася на шлюб із молодим 23-річним учителем. Однак згодом весілля таки відбулося.

Одруження сильно змінило життя Єршова. Тепер він постійно мав піклуватися про заробіток. Мрії про вільні етнографічні дослідження, якими він себе колись тішив, розчинилися самі собою, слава не приваблювала та, ймовірно, не здавалася вже можливою. "На "Конику-Горбоконику", – не раз говорив Єршов, – наочно збувається російське прислів'я: не родися ні розумний, ні вродливий, а родися щасливий. Уся моя заслуга отут, що мені вдалося потрапити в народну жилу".

До всього іншого сильно ускладнилися відносини Єршова з директором гімназії. Єршов думав про від'їзд із Тобольська. Цьому перешкодили лише особисті обставини – народження і смерть дочки, уже налагоджений побут, який поетові не хотілося ламати.

Захопившись педагогікою, Єршов намагався створити новий гімназичний курс, обмірковував деякі реформи в словесності, – однак усі ці його роботи не були надруковані, і судити про них зараз можна лише за короткими спогадами його учнів.

У 1844 році Єршова призначили інспектором гімназії. Помер Петро Єршов 18 (30) серпня 1869 року в Тобольську.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українські та зарубіжні письменники» автора Більчук М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПЕТРО ЄРШОВ (1815-1869)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ

  • ВІРА АРТАМОНОВА (нар. 1925)

  • ВАЛЕНТИН БИЧКО (1912-1994)

  • ВІКТОР БЛИЗНЕЦЬ (1933-1981)

  • ГРИЦЬКО БОЙКО (1923-1978)

  • АНАТОЛІЙ БОРТНЯК (1938-2009)

  • ОСТАП ВИШНЯ (1889-1956)

  • МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ (1936-2004)

  • МАРКО ВОВЧОК (Марія Олександрівна Вілінська) (1833-1907)

  • СИДІР ВОРОБКЕВИЧ (1836-1903)

  • МИКОЛА ВОРОНИЙ (1871-1934)

  • ПЛАТОН ВОРОНЬКО (1913-1988)

  • СЕРГІЙ ВОСКРЕКАСЕНКО (1906-1979)

  • ЛЕОНІД ГЛІБОВ (1827-1893)

  • ІВАН ГНАТЮК (1929-2005)

  • ОЛЕСЬ ГОНЧАР (1918-1995)

  • ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ (1864-1902)

  • АНАТОЛІЙ ГРИГОРУК (нар. 1932)

  • ЄВГЕН ГУЦАЛО (1937-1995)

  • АНАТОЛІЙ ДАВИДОВ (нар. 1938)

  • АНАТОЛІЙ ДІМАРОВ (нар. 1922)

  • ДНІПРОВА ЧАЙКА (Людмила Олексіївна Березіна-Василевська) (1861-1927)

  • ВАСИЛЬДОВЖИК (Василь Михайлович Должиков) (нар. 1943)

  • ІВАН ДРАЧ (нар. 1936)

  • АНАТОЛІЙ ДРОФАНЬ (1919-1988)

  • ІРИНА ЖИЛЕНКО (1941-2013)

  • ОЛЕНА ЖУРЛИВА (Олена Костівна Котова) (1898-1971)

  • ВОЛОДИМИР ЗАБАШТАНСЬКИЙ (1940-2001)

  • ЮРІЙ ЗБАНАЦЬКИЙ (1914-1994)

  • ОКСАНА ІВАНЕНКО (1906-1997)

  • ВІКТОР КАВА (1937-2004)

  • ІГОР КАЛИНЕЦЬ (нар. 1939)

  • АНАТОЛІЙ КАЧАН (нар. 1942)

  • ТАМАРА КОЛОМІЄЦЬ (нар. 1935)

  • ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО (1900-1958)

  • ВІКТОР КОРДУН (1946-2005)

  • АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ (1948-2005)

  • МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ (1864-1913)

  • ІВАН КРИП'ЯКЕВИЧ (1886-1967)

  • ВАДИМ КРИЩЕНКО (нар. 1935)

  • ІННА КУЛЬСЬКА (1909-1993)

  • АНТОНІНА ЛИСТОПАД (Антоніна Іванівна Нікітіна) (нар. 1941)

  • МИКОЛА ЛУКІВ (нар. 1949)

  • ВОЛОДИМИР МАЛИК (Володимир Кирилович Синенко) (1921-1998)

  • ГАЛИНА МАЛИК (нар. 1951)

  • АНДРІЙ МАЛИШКО (1912-1970)

  • ІВАН МАЛКОВИЧ (нар. 1961)

  • ТЕРЕНЬ МАСЕНКО (1903-1970)

  • ПАВЛО МОВЧАН (нар. 1939)

  • АНДРІЙ М'ЯСТКІВСЬКИЙ (1924-2003)

  • ВСЕВОЛОД НЕСТАЙКО (нар. 1930)

  • ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ (Іван Семенович Левицький) (1838-1918)

  • СЕРГІЙ НОСАНЬ (нар. 1939)

  • ОЛЕГ ОРАЧ (Олег Юхимович Комар) (нар. 1940)

  • ДМИТРО ПАВЛИЧКО (нар. 1929)

  • ПЕТРО ПАНЧ (Петро Йосипович Панченко) (1891-1978)

  • ПЕТРО ПЕРЕБИЙНІС (нар. 1937)

  • МАРІЙКА ПІДІГРЯНКА (Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська) (1881-1963)

  • ОЛЕКСАНДР ПІДСУХА (1918-1990)

  • ЛЕОНІД ПОЛТАВА (Леонід Едвардович Єнсен-Пархомович) (1921-1990)

  • ІРИНА ПРОКОПЕНКО (нар. 1926)

  • ОЛЕНА ПЧІЛКА (Ольга Петрівна Косач-Драгоманова) (1849-1930)

  • БОГДАН РАДИШ (нар. 1934)

  • МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ (1895-1964)

  • СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ (1834-1873)

  • ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО (1864-1925)

  • ІВАН СВІТЛИЧНИЙ (1929-1993)

  • ОКСАНА СЕНАТОВИЧ (1941-1997)

  • ІВАН СЕНЧЕНКО (1901-1975)

  • МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ (1936-2013)

  • ІГОР СІЧОВИК (нар. 1945)

  • ВАСИЛЬ СКУРАТІВСЬКИЙ (1939-2005)

  • МИХАЙЛО СЛАБОШПИЦЬКИЙ (нар. 1946)

  • ЮРІЙ СТАРОСТЕНКО (1923-1965)

  • ЯРОСЛАВ СТЕЛЬМАХ (1949-2001)

  • ВАСИЛЬ СТРУТИНСЬКИЙ (1946-2003)

  • ВІКТОР ТЕРЕН (Віктор Васильович Таран) (нар. 1941)

  • ДМИТРО ТКАЧ (1912-1993)

  • МИКОЛА ТРУБЛАЇНІ (Миколо Петрович Трублоєвський) (1907-1941)

  • ГРИГІР ТЮТЮННИК (1931-1980)

  • ЛЕСЯ УКРАЇНКА (1871-1913)

  • НУЗЕТ УМЕРОВ (нар. 1931)

  • ІВАН ФРАНКО (1856-1916)

  • БОРИС ХАРЧУК (1931-1988)

  • МАРІЯ ХОРОСНИЦЬКА (Марія Василівна Сваричевська) (1924-2006)

  • ДМИТРО ЧЕРЕДНИЧЕНКО (нар. 1935)

  • ГАННА ЧЕРІНЬ (Галина Іванівна Грибінська (Паньків) (нар. 1924)

  • ГАННА ЧУБАЧ (нар. 1941)

  • МАРІЯ ЧУМАРНА (нар. 1952)

  • ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814-1861)

  • НЕЛЯ ШЕЙКО-МЕДВЕДЄВА (нар. 1947)

  • ЗАРУБІЖНІ ПИСЬМЕННИКИ

  • ДОНАЛЬД БІССЕТ (1910-1995)

  • МИКОЛА ГОГОЛЬ (1809-1852)

  • ЯКОБ та ВІЛЬГЕЛЬМ ГРІММ (1785-1863) (1786-1859)

  • ЕЗОП (VI ст. до н. е.)

  • ПЕТРО ЄРШОВ (1815-1869)
  • КАРЛО КОЛЛОДІ (Карло Лоренціні) (1826-1890)

  • АСТРІД ЛІНДГРЕН (1907-2002)

  • САМУЇЛ МАРШАК (1887-1964)

  • СЕРГІЙ МИХАЛКОВ (1913-2009)

  • ФЕРЕНЦ ΜΟΡΑ (1879-1934)

  • МИКОЛА НОСОВ (1908-1976)

  • ВАЛЕНТИНА ОСЄЄВА (1902-1969)

  • ШАРЛЬ ПЕРРО (1628-1703)

  • МИХАЙЛО ПЛЯЦКОВСЬКИЙ (1935-1991)

  • МАРК ТВЕН (Семюел Ленгорн Клеменс) (1835-1910)