ЕЗОП (VI ст. до н. е.)

Українські та зарубіжні письменники

...Байкар Езоп за народженням був фрігійцем (походив із Фрігії), а за долею – рабом. Для важкої роботи він не годився, на вид був потворний

настільки, що і зустріти страшно. До того ж він був недорікуватий, поки жриця богині Ісіди не вблагала свою володарку ощасливити його даром мови.

Заговоривши, Езоп виявився настільки дотепним, що хазяїн намірився позбутися від нього і дешево збув одному работоргівцеві, який, у свою чергу, продав Езопа за сімдесят п'ять дрібних срібних монет на острів Самос філософові Ксанфу.

Гострий на мову раб і нового хазяїна виводив з рівноваги. "І не думай, будь ласка, занадто багато, роби тільки те, що тобі наказано, ні більше, ні менше, а то від цього добра не буде!" – покрикував Ксанф на Езопа і, зрештою, наказав його зв'язати і тримати під замком.

У той час у місті були вибори, і весь народ зібралося в театрі, Раптом налетів орел, схопив державну печатку і злетів угору. Самосці у великому сум'ятті звернулися до Ксанфа з проханням розгадати знамення. Цей Ксанф чомусь вважався в них видатним мислителем, хоча мислив із великими труднощами. Довелося йому йти з уклінним проханням до Езопа. Той виручив хазяїна, готового від розпачу накласти на себе руки. Тоді Ксанф засоромився і відпустив розумного раба на волю.

Багато років Езоп жив на Самосі та здобув там багато почестей, а потім захотів побачити світ і поїхав по грецьких містах. Усюди він вів бесіди у філософських зібраннях, нарешті – приїхав у Дельфи і почав виступати. Незадоволені дельфійці вирішили підступно розправитися з Езопом: сховали в нього в поклажі золоту чашу з храму, звинуватили його у святотатстві, притягли на скелю і поставили над обривом.

Побачив Езоп, що настала його година, і говорить: "Дайте мені сказати хоча б тільки байку!" Розповівши підходящу до випадку байку, він закликав Феба, ватажка Муз, у свідки своєї безневинної загибелі й кинувся вниз із краю обриву. А потім дельфійців спіткала чума...

Про мудрість, кмітливість і дотепність Езопа ще в античні часи існувало чимало легенд. Ось деякі з них.

Езоп був рабом у багатого грека. Одного разу хазяїн сказав йому: "Іди на ринок і принеси найкращу річ на світі". Езоп пішов на ринок і приніс язик, сказавши: "А чи є щось на світі краще і прекрасніше за язик? Хіба не ним тримається вся філософія й уся вченість? Без нього нічого не можна зробити: ні дати, ні взяти, ні купити. Порядок у державі, закони, постанови – усе це існує лише завдяки язику. Язик – основа всього нашого життя; немає нічого краще на світі". Тоді хазяїн сказав: "А тепер принеси найгіршу річ на світі". Езоп вирушив на ринок і знову приніс язик, пояснивши це так: "Що ж на світі гірше за язик? Язик несе нам розбрати, змови, обмани, побоїща, зради, заздрість, війну. Хіба може бути щось гірше, ніж язик?"

Якось Езопу разом з іншими рабами було наказано зробити кількаденний перехід із вантажем. Оскільки він значно поступався силою перед іншими рабами, господар дозволив йому самому вибрати вантаж. Усі сміялися з

Езопа, який узяв найбільшу корзину з хлібом. І справді, вік ледве доплентався до місця ночівлі. Однак уже наступного дня Езоп спокійно йшов зі своєю ношею, яка стала набагато легшою, оскільки кілька хлібин раби з'їли на вечерю та сніданок. А до місця призначення він ніс майже порожню корзину.

Через кілька століть якась людина зібрала воєдино історії про легендарного байкаря і записала їх як "Повість про Ксанфа-філософа та Езопа, його раба, або Пригоди Езопа". Ім'я укладача книги нам невідоме. Як невідомо і те, що в ній правда, а що – вигадка.

Давні греки і римляни всі свої байки називали "езопівськими". Сюжети цих байок не раз переказували античні та середньовічні автори і, пізніше, – Жан де Лафонтен, Готхольд Ефраїм Лессінг, Іван Крилов, Леонід Глібов.

Байка ж, як визначали її ще давньогрецькі шкільні вчителі, "є вигаданою розповідаю, що виявляє образ істини".

Наступний розділ:

ПЕТРО ЄРШОВ (1815-1869)


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українські та зарубіжні письменники» автора Більчук М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЕЗОП (VI ст. до н. е.)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ

  • ВІРА АРТАМОНОВА (нар. 1925)

  • ВАЛЕНТИН БИЧКО (1912-1994)

  • ВІКТОР БЛИЗНЕЦЬ (1933-1981)

  • ГРИЦЬКО БОЙКО (1923-1978)

  • АНАТОЛІЙ БОРТНЯК (1938-2009)

  • ОСТАП ВИШНЯ (1889-1956)

  • МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ (1936-2004)

  • МАРКО ВОВЧОК (Марія Олександрівна Вілінська) (1833-1907)

  • СИДІР ВОРОБКЕВИЧ (1836-1903)

  • МИКОЛА ВОРОНИЙ (1871-1934)

  • ПЛАТОН ВОРОНЬКО (1913-1988)

  • СЕРГІЙ ВОСКРЕКАСЕНКО (1906-1979)

  • ЛЕОНІД ГЛІБОВ (1827-1893)

  • ІВАН ГНАТЮК (1929-2005)

  • ОЛЕСЬ ГОНЧАР (1918-1995)

  • ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ (1864-1902)

  • АНАТОЛІЙ ГРИГОРУК (нар. 1932)

  • ЄВГЕН ГУЦАЛО (1937-1995)

  • АНАТОЛІЙ ДАВИДОВ (нар. 1938)

  • АНАТОЛІЙ ДІМАРОВ (нар. 1922)

  • ДНІПРОВА ЧАЙКА (Людмила Олексіївна Березіна-Василевська) (1861-1927)

  • ВАСИЛЬДОВЖИК (Василь Михайлович Должиков) (нар. 1943)

  • ІВАН ДРАЧ (нар. 1936)

  • АНАТОЛІЙ ДРОФАНЬ (1919-1988)

  • ІРИНА ЖИЛЕНКО (1941-2013)

  • ОЛЕНА ЖУРЛИВА (Олена Костівна Котова) (1898-1971)

  • ВОЛОДИМИР ЗАБАШТАНСЬКИЙ (1940-2001)

  • ЮРІЙ ЗБАНАЦЬКИЙ (1914-1994)

  • ОКСАНА ІВАНЕНКО (1906-1997)

  • ВІКТОР КАВА (1937-2004)

  • ІГОР КАЛИНЕЦЬ (нар. 1939)

  • АНАТОЛІЙ КАЧАН (нар. 1942)

  • ТАМАРА КОЛОМІЄЦЬ (нар. 1935)

  • ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО (1900-1958)

  • ВІКТОР КОРДУН (1946-2005)

  • АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ (1948-2005)

  • МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ (1864-1913)

  • ІВАН КРИП'ЯКЕВИЧ (1886-1967)

  • ВАДИМ КРИЩЕНКО (нар. 1935)

  • ІННА КУЛЬСЬКА (1909-1993)

  • АНТОНІНА ЛИСТОПАД (Антоніна Іванівна Нікітіна) (нар. 1941)

  • МИКОЛА ЛУКІВ (нар. 1949)

  • ВОЛОДИМИР МАЛИК (Володимир Кирилович Синенко) (1921-1998)

  • ГАЛИНА МАЛИК (нар. 1951)

  • АНДРІЙ МАЛИШКО (1912-1970)

  • ІВАН МАЛКОВИЧ (нар. 1961)

  • ТЕРЕНЬ МАСЕНКО (1903-1970)

  • ПАВЛО МОВЧАН (нар. 1939)

  • АНДРІЙ М'ЯСТКІВСЬКИЙ (1924-2003)

  • ВСЕВОЛОД НЕСТАЙКО (нар. 1930)

  • ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ (Іван Семенович Левицький) (1838-1918)

  • СЕРГІЙ НОСАНЬ (нар. 1939)

  • ОЛЕГ ОРАЧ (Олег Юхимович Комар) (нар. 1940)

  • ДМИТРО ПАВЛИЧКО (нар. 1929)

  • ПЕТРО ПАНЧ (Петро Йосипович Панченко) (1891-1978)

  • ПЕТРО ПЕРЕБИЙНІС (нар. 1937)

  • МАРІЙКА ПІДІГРЯНКА (Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська) (1881-1963)

  • ОЛЕКСАНДР ПІДСУХА (1918-1990)

  • ЛЕОНІД ПОЛТАВА (Леонід Едвардович Єнсен-Пархомович) (1921-1990)

  • ІРИНА ПРОКОПЕНКО (нар. 1926)

  • ОЛЕНА ПЧІЛКА (Ольга Петрівна Косач-Драгоманова) (1849-1930)

  • БОГДАН РАДИШ (нар. 1934)

  • МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ (1895-1964)

  • СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ (1834-1873)

  • ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО (1864-1925)

  • ІВАН СВІТЛИЧНИЙ (1929-1993)

  • ОКСАНА СЕНАТОВИЧ (1941-1997)

  • ІВАН СЕНЧЕНКО (1901-1975)

  • МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ (1936-2013)

  • ІГОР СІЧОВИК (нар. 1945)

  • ВАСИЛЬ СКУРАТІВСЬКИЙ (1939-2005)

  • МИХАЙЛО СЛАБОШПИЦЬКИЙ (нар. 1946)

  • ЮРІЙ СТАРОСТЕНКО (1923-1965)

  • ЯРОСЛАВ СТЕЛЬМАХ (1949-2001)

  • ВАСИЛЬ СТРУТИНСЬКИЙ (1946-2003)

  • ВІКТОР ТЕРЕН (Віктор Васильович Таран) (нар. 1941)

  • ДМИТРО ТКАЧ (1912-1993)

  • МИКОЛА ТРУБЛАЇНІ (Миколо Петрович Трублоєвський) (1907-1941)

  • ГРИГІР ТЮТЮННИК (1931-1980)

  • ЛЕСЯ УКРАЇНКА (1871-1913)

  • НУЗЕТ УМЕРОВ (нар. 1931)

  • ІВАН ФРАНКО (1856-1916)

  • БОРИС ХАРЧУК (1931-1988)

  • МАРІЯ ХОРОСНИЦЬКА (Марія Василівна Сваричевська) (1924-2006)

  • ДМИТРО ЧЕРЕДНИЧЕНКО (нар. 1935)

  • ГАННА ЧЕРІНЬ (Галина Іванівна Грибінська (Паньків) (нар. 1924)

  • ГАННА ЧУБАЧ (нар. 1941)

  • МАРІЯ ЧУМАРНА (нар. 1952)

  • ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814-1861)

  • НЕЛЯ ШЕЙКО-МЕДВЕДЄВА (нар. 1947)

  • ЗАРУБІЖНІ ПИСЬМЕННИКИ

  • ДОНАЛЬД БІССЕТ (1910-1995)

  • МИКОЛА ГОГОЛЬ (1809-1852)

  • ЯКОБ та ВІЛЬГЕЛЬМ ГРІММ (1785-1863) (1786-1859)

  • ЕЗОП (VI ст. до н. е.)
  • ПЕТРО ЄРШОВ (1815-1869)

  • КАРЛО КОЛЛОДІ (Карло Лоренціні) (1826-1890)

  • АСТРІД ЛІНДГРЕН (1907-2002)

  • САМУЇЛ МАРШАК (1887-1964)

  • СЕРГІЙ МИХАЛКОВ (1913-2009)

  • ФЕРЕНЦ ΜΟΡΑ (1879-1934)

  • МИКОЛА НОСОВ (1908-1976)

  • ВАЛЕНТИНА ОСЄЄВА (1902-1969)

  • ШАРЛЬ ПЕРРО (1628-1703)

  • МИХАЙЛО ПЛЯЦКОВСЬКИЙ (1935-1991)

  • МАРК ТВЕН (Семюел Ленгорн Клеменс) (1835-1910)