...Байкар Езоп за народженням був фрігійцем (походив із Фрігії), а за долею – рабом. Для важкої роботи він не годився, на вид був потворний
настільки, що і зустріти страшно. До того ж він був недорікуватий, поки жриця богині Ісіди не вблагала свою володарку ощасливити його даром мови.
Заговоривши, Езоп виявився настільки дотепним, що хазяїн намірився позбутися від нього і дешево збув одному работоргівцеві, який, у свою чергу, продав Езопа за сімдесят п'ять дрібних срібних монет на острів Самос філософові Ксанфу.
Гострий на мову раб і нового хазяїна виводив з рівноваги. "І не думай, будь ласка, занадто багато, роби тільки те, що тобі наказано, ні більше, ні менше, а то від цього добра не буде!" – покрикував Ксанф на Езопа і, зрештою, наказав його зв'язати і тримати під замком.
У той час у місті були вибори, і весь народ зібралося в театрі, Раптом налетів орел, схопив державну печатку і злетів угору. Самосці у великому сум'ятті звернулися до Ксанфа з проханням розгадати знамення. Цей Ксанф чомусь вважався в них видатним мислителем, хоча мислив із великими труднощами. Довелося йому йти з уклінним проханням до Езопа. Той виручив хазяїна, готового від розпачу накласти на себе руки. Тоді Ксанф засоромився і відпустив розумного раба на волю.
Багато років Езоп жив на Самосі та здобув там багато почестей, а потім захотів побачити світ і поїхав по грецьких містах. Усюди він вів бесіди у філософських зібраннях, нарешті – приїхав у Дельфи і почав виступати. Незадоволені дельфійці вирішили підступно розправитися з Езопом: сховали в нього в поклажі золоту чашу з храму, звинуватили його у святотатстві, притягли на скелю і поставили над обривом.
Побачив Езоп, що настала його година, і говорить: "Дайте мені сказати хоча б тільки байку!" Розповівши підходящу до випадку байку, він закликав Феба, ватажка Муз, у свідки своєї безневинної загибелі й кинувся вниз із краю обриву. А потім дельфійців спіткала чума...
Про мудрість, кмітливість і дотепність Езопа ще в античні часи існувало чимало легенд. Ось деякі з них.
Езоп був рабом у багатого грека. Одного разу хазяїн сказав йому: "Іди на ринок і принеси найкращу річ на світі". Езоп пішов на ринок і приніс язик, сказавши: "А чи є щось на світі краще і прекрасніше за язик? Хіба не ним тримається вся філософія й уся вченість? Без нього нічого не можна зробити: ні дати, ні взяти, ні купити. Порядок у державі, закони, постанови – усе це існує лише завдяки язику. Язик – основа всього нашого життя; немає нічого краще на світі". Тоді хазяїн сказав: "А тепер принеси найгіршу річ на світі". Езоп вирушив на ринок і знову приніс язик, пояснивши це так: "Що ж на світі гірше за язик? Язик несе нам розбрати, змови, обмани, побоїща, зради, заздрість, війну. Хіба може бути щось гірше, ніж язик?"
Якось Езопу разом з іншими рабами було наказано зробити кількаденний перехід із вантажем. Оскільки він значно поступався силою перед іншими рабами, господар дозволив йому самому вибрати вантаж. Усі сміялися з
Езопа, який узяв найбільшу корзину з хлібом. І справді, вік ледве доплентався до місця ночівлі. Однак уже наступного дня Езоп спокійно йшов зі своєю ношею, яка стала набагато легшою, оскільки кілька хлібин раби з'їли на вечерю та сніданок. А до місця призначення він ніс майже порожню корзину.
Через кілька століть якась людина зібрала воєдино історії про легендарного байкаря і записала їх як "Повість про Ксанфа-філософа та Езопа, його раба, або Пригоди Езопа". Ім'я укладача книги нам невідоме. Як невідомо і те, що в ній правда, а що – вигадка.
Давні греки і римляни всі свої байки називали "езопівськими". Сюжети цих байок не раз переказували античні та середньовічні автори і, пізніше, – Жан де Лафонтен, Готхольд Ефраїм Лессінг, Іван Крилов, Леонід Глібов.
Байка ж, як визначали її ще давньогрецькі шкільні вчителі, "є вигаданою розповідаю, що виявляє образ істини".
ПЕТРО ЄРШОВ (1815-1869)
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українські та зарубіжні письменники» автора Більчук М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЕЗОП (VI ст. до н. е.)“ на сторінці 1. Приємного читання.
