ДМИТРО ТКАЧ (1912-1993)

Українські та зарубіжні письменники

Робітник, моряк, воїн, письменник. Народився в селі Орлик на Полтавщині в сім'ї столяра. У голодні 1920-ті роки, не дочекавшись батька, який разом з односельцями вирушив у пошуках шматка хліба для своєї родини, восьмирічний Дмитро теж залишив рідну оселю й довгий час мандрував з такими ж безпритульними, як сам, аж поки не пристав до артистів цирку-шапіто. Згодом один родич взяв хлопчика за пастушка ще й віддав його до школи. І захотілося школяреві-пастушку розказати про пригоди своїх попутників-вуркаганів. Так народилося перше оповідання. Родич, який був знайомий з Григорієм Епіком, вирішив показати відомому письменникові це оповідання і самого автора. Але в цей час Епіка в Харкові не було, і хлопчикові випало постати перед очі Івана Сенченка. Він уважно прочитав оповідання і порадив малому авторові "не випускати пера з рук".

Після закінчення семирічки Дмитро Ткач працював горновим і пресувальником на Дружківському металургійному заводі на Донбасі, потім був працівником заводської багатотиражки. Ще була служба у Військово-Морському Флоті, навчання у Криворізькому вчительському інституті.

А ще була війна. Від першого й до останнього її дня він воював на морі та на суші. Команда корабля "Шторм" пам'ятає, як командир відділення радистів старшина Дмитро Ткач виліз на щоглу, коли осколком перебило антену, і під свист ворожих куль відновив зв'язок. Спортивної комплекції, завжди чисто поголений і охайний, він викликав симпатію в моряків. Та найбільше його любили за те, що писав морські оповідання й повісті.

Війна торкнулася своїм холодним крилом усіх братів Дмитра Ткача. Найстарший, Іван, командував артилерійською батареєю. Дійшов аж до Берліна, розписався на стіні рейхстагу, та вже в самому Берліні був тяжко поранений. Довго лікувався в різних госпіталях, але так і помер від ран. Другий брат, Микола, пройшов війну польовим фельдшером. Разом із хірургами повертав життя солдатам та офіцерам. З війни повернувся без плеча. А з наймолодшим братом Олександром, який був льотчиком, Дмитрові судилося зустрітися на війні. Брати обмінялися декількома словами, і це була їхня остання зустріч. Олександр загинув в одному з повітряних боїв.

Тому не дивно, що тема війни у творчості Дмитра Ткача посідає вагоме місце. Не обминули наслідки війни й самого письменника – він занедужав на невиліковну хворобу очей. Та своє життя Дмитро Васильович прожив гідно, засіявши його добірним зерном творів для дітей і дорослих.

ВАЛЕНТИНА ТКАЧЕНКО (1920-1970)

Народилася Валентина Данилівна Ткаченко в містечку Корюківка на Чернігівщині в родині робітника. Після Харківського технікуму культполітпросвіти, відчувши потяг до літератури, вступила до Київського університету на філологічний факультет. Добра, привітна, комунікабельна, вона одразу знайшла собі друзів, особливо серед поетів-початківців, які шанобливо ставилися до її літературних обдарувань.

Але і в її життя увірвалася війна. Разом із біженцями пробиралася на схід. Знайшла притулок у Саратові, де працювала на радіостанції ім. Т. Г. Шевченка: редагувала передачі, виступала перед мікрофоном. За невтомну роботу в роки Другої світової Валентина Ткаченко нагороджена медалями "Партизану Вітчизняної війни 2-го ступеня", "За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.".

Після війни поетеса працювала редактором у республіканському радіокомітеті, пізніше – у видавництві "Молодь".

А ще багато подорожувала. Білорусія, Причорномор'я, Прибалтика, Болгарія, Німеччина, Франція... Усе бачене і пережите лягало віршами на папір. Та де б не була поетеса – у Карпатах серед гуцулів, в болгарських другарів чи в білоруських сябрів – їй усюди вчувався плескіт Дніпровської хвилі й шепіт Чернігівських лісів.

Валентину Ткаченко вважають поетесою краси природи, краси кохання (хоч її любовну лірику пронизує і гострий біль, особливо після того, як розпалася власна сім'я), людського добра, жіночості. Де б вона не виступала – у гуртожитках, у бібліотеках, у червоних кутках, – допізна тривали задушевні та щирі розмови.

Декілька збірок Валентина Данилівна присвятила дітям. Найкращу серед них – "Маму дуже я люблю" (1949) – було відзначено на Всесоюзному конкурсі.

Останню збірку "Обриси" після смерті поетеси оформив її син Роман.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українські та зарубіжні письменники» автора Більчук М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ДМИТРО ТКАЧ (1912-1993)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ

  • ВІРА АРТАМОНОВА (нар. 1925)

  • ВАЛЕНТИН БИЧКО (1912-1994)

  • ВІКТОР БЛИЗНЕЦЬ (1933-1981)

  • ГРИЦЬКО БОЙКО (1923-1978)

  • АНАТОЛІЙ БОРТНЯК (1938-2009)

  • ОСТАП ВИШНЯ (1889-1956)

  • МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ (1936-2004)

  • МАРКО ВОВЧОК (Марія Олександрівна Вілінська) (1833-1907)

  • СИДІР ВОРОБКЕВИЧ (1836-1903)

  • МИКОЛА ВОРОНИЙ (1871-1934)

  • ПЛАТОН ВОРОНЬКО (1913-1988)

  • СЕРГІЙ ВОСКРЕКАСЕНКО (1906-1979)

  • ЛЕОНІД ГЛІБОВ (1827-1893)

  • ІВАН ГНАТЮК (1929-2005)

  • ОЛЕСЬ ГОНЧАР (1918-1995)

  • ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ (1864-1902)

  • АНАТОЛІЙ ГРИГОРУК (нар. 1932)

  • ЄВГЕН ГУЦАЛО (1937-1995)

  • АНАТОЛІЙ ДАВИДОВ (нар. 1938)

  • АНАТОЛІЙ ДІМАРОВ (нар. 1922)

  • ДНІПРОВА ЧАЙКА (Людмила Олексіївна Березіна-Василевська) (1861-1927)

  • ВАСИЛЬДОВЖИК (Василь Михайлович Должиков) (нар. 1943)

  • ІВАН ДРАЧ (нар. 1936)

  • АНАТОЛІЙ ДРОФАНЬ (1919-1988)

  • ІРИНА ЖИЛЕНКО (1941-2013)

  • ОЛЕНА ЖУРЛИВА (Олена Костівна Котова) (1898-1971)

  • ВОЛОДИМИР ЗАБАШТАНСЬКИЙ (1940-2001)

  • ЮРІЙ ЗБАНАЦЬКИЙ (1914-1994)

  • ОКСАНА ІВАНЕНКО (1906-1997)

  • ВІКТОР КАВА (1937-2004)

  • ІГОР КАЛИНЕЦЬ (нар. 1939)

  • АНАТОЛІЙ КАЧАН (нар. 1942)

  • ТАМАРА КОЛОМІЄЦЬ (нар. 1935)

  • ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО (1900-1958)

  • ВІКТОР КОРДУН (1946-2005)

  • АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ (1948-2005)

  • МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ (1864-1913)

  • ІВАН КРИП'ЯКЕВИЧ (1886-1967)

  • ВАДИМ КРИЩЕНКО (нар. 1935)

  • ІННА КУЛЬСЬКА (1909-1993)

  • АНТОНІНА ЛИСТОПАД (Антоніна Іванівна Нікітіна) (нар. 1941)

  • МИКОЛА ЛУКІВ (нар. 1949)

  • ВОЛОДИМИР МАЛИК (Володимир Кирилович Синенко) (1921-1998)

  • ГАЛИНА МАЛИК (нар. 1951)

  • АНДРІЙ МАЛИШКО (1912-1970)

  • ІВАН МАЛКОВИЧ (нар. 1961)

  • ТЕРЕНЬ МАСЕНКО (1903-1970)

  • ПАВЛО МОВЧАН (нар. 1939)

  • АНДРІЙ М'ЯСТКІВСЬКИЙ (1924-2003)

  • ВСЕВОЛОД НЕСТАЙКО (нар. 1930)

  • ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ (Іван Семенович Левицький) (1838-1918)

  • СЕРГІЙ НОСАНЬ (нар. 1939)

  • ОЛЕГ ОРАЧ (Олег Юхимович Комар) (нар. 1940)

  • ДМИТРО ПАВЛИЧКО (нар. 1929)

  • ПЕТРО ПАНЧ (Петро Йосипович Панченко) (1891-1978)

  • ПЕТРО ПЕРЕБИЙНІС (нар. 1937)

  • МАРІЙКА ПІДІГРЯНКА (Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська) (1881-1963)

  • ОЛЕКСАНДР ПІДСУХА (1918-1990)

  • ЛЕОНІД ПОЛТАВА (Леонід Едвардович Єнсен-Пархомович) (1921-1990)

  • ІРИНА ПРОКОПЕНКО (нар. 1926)

  • ОЛЕНА ПЧІЛКА (Ольга Петрівна Косач-Драгоманова) (1849-1930)

  • БОГДАН РАДИШ (нар. 1934)

  • МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ (1895-1964)

  • СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ (1834-1873)

  • ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО (1864-1925)

  • ІВАН СВІТЛИЧНИЙ (1929-1993)

  • ОКСАНА СЕНАТОВИЧ (1941-1997)

  • ІВАН СЕНЧЕНКО (1901-1975)

  • МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ (1936-2013)

  • ІГОР СІЧОВИК (нар. 1945)

  • ВАСИЛЬ СКУРАТІВСЬКИЙ (1939-2005)

  • МИХАЙЛО СЛАБОШПИЦЬКИЙ (нар. 1946)

  • ЮРІЙ СТАРОСТЕНКО (1923-1965)

  • ЯРОСЛАВ СТЕЛЬМАХ (1949-2001)

  • ВАСИЛЬ СТРУТИНСЬКИЙ (1946-2003)

  • ВІКТОР ТЕРЕН (Віктор Васильович Таран) (нар. 1941)

  • ДМИТРО ТКАЧ (1912-1993)
  • МИКОЛА ТРУБЛАЇНІ (Миколо Петрович Трублоєвський) (1907-1941)

  • ГРИГІР ТЮТЮННИК (1931-1980)

  • ЛЕСЯ УКРАЇНКА (1871-1913)

  • НУЗЕТ УМЕРОВ (нар. 1931)

  • ІВАН ФРАНКО (1856-1916)

  • БОРИС ХАРЧУК (1931-1988)

  • МАРІЯ ХОРОСНИЦЬКА (Марія Василівна Сваричевська) (1924-2006)

  • ДМИТРО ЧЕРЕДНИЧЕНКО (нар. 1935)

  • ГАННА ЧЕРІНЬ (Галина Іванівна Грибінська (Паньків) (нар. 1924)

  • ГАННА ЧУБАЧ (нар. 1941)

  • МАРІЯ ЧУМАРНА (нар. 1952)

  • ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814-1861)

  • НЕЛЯ ШЕЙКО-МЕДВЕДЄВА (нар. 1947)

  • ЗАРУБІЖНІ ПИСЬМЕННИКИ

  • ДОНАЛЬД БІССЕТ (1910-1995)

  • МИКОЛА ГОГОЛЬ (1809-1852)

  • ЯКОБ та ВІЛЬГЕЛЬМ ГРІММ (1785-1863) (1786-1859)

  • ЕЗОП (VI ст. до н. е.)

  • ПЕТРО ЄРШОВ (1815-1869)

  • КАРЛО КОЛЛОДІ (Карло Лоренціні) (1826-1890)

  • АСТРІД ЛІНДГРЕН (1907-2002)

  • САМУЇЛ МАРШАК (1887-1964)

  • СЕРГІЙ МИХАЛКОВ (1913-2009)

  • ФЕРЕНЦ ΜΟΡΑ (1879-1934)

  • МИКОЛА НОСОВ (1908-1976)

  • ВАЛЕНТИНА ОСЄЄВА (1902-1969)

  • ШАРЛЬ ПЕРРО (1628-1703)

  • МИХАЙЛО ПЛЯЦКОВСЬКИЙ (1935-1991)

  • МАРК ТВЕН (Семюел Ленгорн Клеменс) (1835-1910)