ДМИТРО ЧЕРЕДНИЧЕНКО (нар. 1935)

Українські та зарубіжні письменники

Якщо полинути поглядом по карті униз по Дніпру до того місця, де в нього впадає Рось, а потім трохи вгору по Росі до того місця, де в неї впадає Росава, то можна побачити: де Росава впадає в Рось, там і розкинулося межи річками рідне село письменника – Межиріч. У ньому він народився, у ньому вчився, пас кіз, збирав колоски на колгоспному полі, допомагав матері копати буряки, випускав стінні та світлові газети, ходив на етюди й по рибу (з вудочками). У ньому зростав, відчуваючи невидимі, але міцні ниті людських взаємин із односельцями, з усією давньою й сьогочасною його історією. Д. Чередниченко пишався, що в його селі двічі побував Тарас Шевченко й намалював знаменитий етюд "У Межирічі"; ось і ясен його імені, під яким він сидів, чекаючи на зустріч із графом Парчевським... Що його земляк Гаврило Пустовійт став знаменитим художником, навіть Івана Франка ілюстрував. Він із Олександром Довженком приятелював. Кажуть, Довженко чи не першому йому свою "Зачаровану Десну" читав. Щоранку, йдучи до школи, Дмитро проходив повз ясен Шевченка – великий, гордий красень, який благословляв на добрі справи.

Батько Д. Чередниченка був заповзятий читач. Мабуть, саме пристрасть до читання допомогла йому вистояти в найстрашніші та найнестерпніші часи. Він читав сам і дітей (у Дмитра було три сестри – Валя, Надя, Оля) захоплював читанням. Не привчав, а захоплював. Часто розповідав те, що читав раніше, ще в дитинстві. Про письменників говорив, мов про своїх приятелів.

Що ж до синового писання, то він спочатку його ніби й не сприймав. А згодом, було, як зустрічалися, то старався щось таке з життя розповісти, що, може, згодилося б синові, наштовхнуло на якісь задуми чи принаймні слугувало уроком.

Багатьом колегам завдячує Дмитро Чередниченко на своєму письменницькому шляху. Та найбільше – Галині Кирпі. Із нею він був разом завжди – і в спеку, і в дощ, і в радості, й у біді, і в думанні, і в роботі... Із нею він встиг чимало зробити для України. Насамперед це – перші шкільні підручники незалежної України. їхні спільні читанки: "Ластівка", "Біла хата", "Писанка", "Зелена неділя". Його буквар "Материнка", а її підручники з етики для першого, другого, третього й четвертого класів "Андрійкова книжка" (у співавторстві). Ще вони разом підготували тритомну хрестоматію для дошкілля "Український садочок", багатотомну поетичну антологію української діаспори "Листок з вирію"... А найбільше "змагаються" у перекладацтві. Вона – зі шведської, датської, норвезької, німецької, білоруської, він – з литовської, латвійської, словацької, чеської... Одне одного читають, перечитують, надихаються.

Мабуть, саме завдяки їй, Галині Кирпі, з'явилося в Дмитра Чередниченка захоплення її великим земляком, поетом, перекладачем, актором, знаменитим ученим Павлом Платоновичем Чубинським, дослідженням спадщини якого Д. Чередниченко займається вже багато років.

Шанувальникам образного слова відомі його "Отава", "Межиріч", "Золоті струни", "Сад", "Рось", "Доброю любов'ю", "Неопалима колиска", "Брама", "Родень", "Наші стежки додому", "Батиха", "П'ятерик"... Вийшла друком повість "Камінь-дерево", три повісті під спільною назвою "Вишневий острів", велика збірка казок, притч та оповідок "Летюча ящірка". А ще підготовлено до друку "Мої казки", розмову з дитиною про красу рідної землі "Рідні краєвиди", збірку новел "Вогонь", кіносценарій "Зозуля на калині", літературознавчу книгу "Добре слово", мистецтвознавчу "При світлі пісні", ще – педагогічні роздуми, екологічні, ще – фотокнигу про письменників тощо.

Дмитро Чередниченко багато перекладає. Вже побачили світ два видання "Словацьких народних казок", повість чеської письменниці Алени Сантарової "Од вівторка до суботи", класична поема литовського письменника Крістійонаса Донелайтіса "Літа", романи Вітаутаса Бубніса "Час долі" і Вінцаса Міколайтіса-Путінаса "Повстанці", антологія литовської поезії, збірочка "Мій янтарик" Мартінаса Вайнілайтіса... Готується до видання "Чарівний

перстень" (87 литовських народних казок), чотиритомна пригодницька повість Вітаутаса Рачіцкаса, казки Авіжюса, Межелайтіса, Жемайте, Ліняускаса...

2003 року Дмитра Чередниченка було нагороджено орденом "Лицарський хрест" за заслуги перед Литвою. Така увага литовського уряду до Чередниченка не випадкова. Починаючи з 1970-х років, він не лише активно перекладає українською твори литовських письменників, а й бере участь у традиційному фестивалі "Поетична весна", налагоджує контакти між Україною та Литвою. У 1990 році він став одним із ініціаторів створення литовського товариства ім. Майроніса і активним його учасником. "Лицарський хрест" – далеко не перша відзнака Литвою заслуг Дмитра Чередниченка. Він – кавалер ордена Великого князя литовського Гедімінаса IIІ ступеня (1996 р.), у 1987 році його було визнано найкращим українським перекладачем з литовської, а в 1999 році присуджено премію литовського Фонду імені Тараса Шевченка (комп'ютер, без якого, за словами Чередниченка, він тепер не уявляє свого життя).

Не забуває письменник і плекати молоду зміну. Ось уже чотирнадцять років він веде найпотужнішу в країні студію – літературне об'єднання "Радосинь", із якого вже вийшло 62 члени Національної спілки письменників України.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українські та зарубіжні письменники» автора Більчук М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ДМИТРО ЧЕРЕДНИЧЕНКО (нар. 1935)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ

  • ВІРА АРТАМОНОВА (нар. 1925)

  • ВАЛЕНТИН БИЧКО (1912-1994)

  • ВІКТОР БЛИЗНЕЦЬ (1933-1981)

  • ГРИЦЬКО БОЙКО (1923-1978)

  • АНАТОЛІЙ БОРТНЯК (1938-2009)

  • ОСТАП ВИШНЯ (1889-1956)

  • МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ (1936-2004)

  • МАРКО ВОВЧОК (Марія Олександрівна Вілінська) (1833-1907)

  • СИДІР ВОРОБКЕВИЧ (1836-1903)

  • МИКОЛА ВОРОНИЙ (1871-1934)

  • ПЛАТОН ВОРОНЬКО (1913-1988)

  • СЕРГІЙ ВОСКРЕКАСЕНКО (1906-1979)

  • ЛЕОНІД ГЛІБОВ (1827-1893)

  • ІВАН ГНАТЮК (1929-2005)

  • ОЛЕСЬ ГОНЧАР (1918-1995)

  • ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ (1864-1902)

  • АНАТОЛІЙ ГРИГОРУК (нар. 1932)

  • ЄВГЕН ГУЦАЛО (1937-1995)

  • АНАТОЛІЙ ДАВИДОВ (нар. 1938)

  • АНАТОЛІЙ ДІМАРОВ (нар. 1922)

  • ДНІПРОВА ЧАЙКА (Людмила Олексіївна Березіна-Василевська) (1861-1927)

  • ВАСИЛЬДОВЖИК (Василь Михайлович Должиков) (нар. 1943)

  • ІВАН ДРАЧ (нар. 1936)

  • АНАТОЛІЙ ДРОФАНЬ (1919-1988)

  • ІРИНА ЖИЛЕНКО (1941-2013)

  • ОЛЕНА ЖУРЛИВА (Олена Костівна Котова) (1898-1971)

  • ВОЛОДИМИР ЗАБАШТАНСЬКИЙ (1940-2001)

  • ЮРІЙ ЗБАНАЦЬКИЙ (1914-1994)

  • ОКСАНА ІВАНЕНКО (1906-1997)

  • ВІКТОР КАВА (1937-2004)

  • ІГОР КАЛИНЕЦЬ (нар. 1939)

  • АНАТОЛІЙ КАЧАН (нар. 1942)

  • ТАМАРА КОЛОМІЄЦЬ (нар. 1935)

  • ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО (1900-1958)

  • ВІКТОР КОРДУН (1946-2005)

  • АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ (1948-2005)

  • МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ (1864-1913)

  • ІВАН КРИП'ЯКЕВИЧ (1886-1967)

  • ВАДИМ КРИЩЕНКО (нар. 1935)

  • ІННА КУЛЬСЬКА (1909-1993)

  • АНТОНІНА ЛИСТОПАД (Антоніна Іванівна Нікітіна) (нар. 1941)

  • МИКОЛА ЛУКІВ (нар. 1949)

  • ВОЛОДИМИР МАЛИК (Володимир Кирилович Синенко) (1921-1998)

  • ГАЛИНА МАЛИК (нар. 1951)

  • АНДРІЙ МАЛИШКО (1912-1970)

  • ІВАН МАЛКОВИЧ (нар. 1961)

  • ТЕРЕНЬ МАСЕНКО (1903-1970)

  • ПАВЛО МОВЧАН (нар. 1939)

  • АНДРІЙ М'ЯСТКІВСЬКИЙ (1924-2003)

  • ВСЕВОЛОД НЕСТАЙКО (нар. 1930)

  • ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ (Іван Семенович Левицький) (1838-1918)

  • СЕРГІЙ НОСАНЬ (нар. 1939)

  • ОЛЕГ ОРАЧ (Олег Юхимович Комар) (нар. 1940)

  • ДМИТРО ПАВЛИЧКО (нар. 1929)

  • ПЕТРО ПАНЧ (Петро Йосипович Панченко) (1891-1978)

  • ПЕТРО ПЕРЕБИЙНІС (нар. 1937)

  • МАРІЙКА ПІДІГРЯНКА (Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська) (1881-1963)

  • ОЛЕКСАНДР ПІДСУХА (1918-1990)

  • ЛЕОНІД ПОЛТАВА (Леонід Едвардович Єнсен-Пархомович) (1921-1990)

  • ІРИНА ПРОКОПЕНКО (нар. 1926)

  • ОЛЕНА ПЧІЛКА (Ольга Петрівна Косач-Драгоманова) (1849-1930)

  • БОГДАН РАДИШ (нар. 1934)

  • МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ (1895-1964)

  • СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ (1834-1873)

  • ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО (1864-1925)

  • ІВАН СВІТЛИЧНИЙ (1929-1993)

  • ОКСАНА СЕНАТОВИЧ (1941-1997)

  • ІВАН СЕНЧЕНКО (1901-1975)

  • МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ (1936-2013)

  • ІГОР СІЧОВИК (нар. 1945)

  • ВАСИЛЬ СКУРАТІВСЬКИЙ (1939-2005)

  • МИХАЙЛО СЛАБОШПИЦЬКИЙ (нар. 1946)

  • ЮРІЙ СТАРОСТЕНКО (1923-1965)

  • ЯРОСЛАВ СТЕЛЬМАХ (1949-2001)

  • ВАСИЛЬ СТРУТИНСЬКИЙ (1946-2003)

  • ВІКТОР ТЕРЕН (Віктор Васильович Таран) (нар. 1941)

  • ДМИТРО ТКАЧ (1912-1993)

  • МИКОЛА ТРУБЛАЇНІ (Миколо Петрович Трублоєвський) (1907-1941)

  • ГРИГІР ТЮТЮННИК (1931-1980)

  • ЛЕСЯ УКРАЇНКА (1871-1913)

  • НУЗЕТ УМЕРОВ (нар. 1931)

  • ІВАН ФРАНКО (1856-1916)

  • БОРИС ХАРЧУК (1931-1988)

  • МАРІЯ ХОРОСНИЦЬКА (Марія Василівна Сваричевська) (1924-2006)

  • ДМИТРО ЧЕРЕДНИЧЕНКО (нар. 1935)
  • ГАННА ЧЕРІНЬ (Галина Іванівна Грибінська (Паньків) (нар. 1924)

  • ГАННА ЧУБАЧ (нар. 1941)

  • МАРІЯ ЧУМАРНА (нар. 1952)

  • ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814-1861)

  • НЕЛЯ ШЕЙКО-МЕДВЕДЄВА (нар. 1947)

  • ЗАРУБІЖНІ ПИСЬМЕННИКИ

  • ДОНАЛЬД БІССЕТ (1910-1995)

  • МИКОЛА ГОГОЛЬ (1809-1852)

  • ЯКОБ та ВІЛЬГЕЛЬМ ГРІММ (1785-1863) (1786-1859)

  • ЕЗОП (VI ст. до н. е.)

  • ПЕТРО ЄРШОВ (1815-1869)

  • КАРЛО КОЛЛОДІ (Карло Лоренціні) (1826-1890)

  • АСТРІД ЛІНДГРЕН (1907-2002)

  • САМУЇЛ МАРШАК (1887-1964)

  • СЕРГІЙ МИХАЛКОВ (1913-2009)

  • ФЕРЕНЦ ΜΟΡΑ (1879-1934)

  • МИКОЛА НОСОВ (1908-1976)

  • ВАЛЕНТИНА ОСЄЄВА (1902-1969)

  • ШАРЛЬ ПЕРРО (1628-1703)

  • МИХАЙЛО ПЛЯЦКОВСЬКИЙ (1935-1991)

  • МАРК ТВЕН (Семюел Ленгорн Клеменс) (1835-1910)