МИКОЛА НОСОВ (1908-1976)

Українські та зарубіжні письменники

Микола Миколайович Носов народився 23 листопада 1908 року в Києві. Після закінчення школи-семилітки він працював на бетонному заводі. У 19 років він вступив до Київського художнього інституту, але наприкінці 1920-х років перевівся на режисерський факультет Державного інституту кінематографії, який і закінчив у 1932 році. З цього ж року він більше двадцяти років працював кінорежисером і художником-мультиплікатором. У роки Великої Вітчизняної війни за серію військово-технічних картин режисер був нагороджений бойовим орденом Червоної Зірки.

"У шкільні роки мріяв стати музикантам (кимсь типу Пеганіні щонайменше), потім закинув скрипку, захопився хімією і цілком серйозно дотувався до вступу на хімічний факультет Політехнічного інституту; перед самий вступом передумав і замість Політехнічного вступив у Художній... Закінчив же Інститут кінематографії, потім працював у кіно, потім став дитячим письменником", – так про свої "пошуки" він напише в автобіографії. Алє напише, як завжди про себе, дуже коротко. Для того щоб ні сухі слова наповнити барвами і звуками, варто відкрити його автобіографічну повість "Таємниця на дні колодязя". І побачити маленьке селище Ірпінь неподалік від Києва, де жила тоді невелика родина чи то залізничника, чи то актора (не – залежно від обставин) Миколи Носова, і де середній його син, теж Микола, зробив у буквальному розумінні свої перші кроки. Незабаром родина переїхала в Київ – прийшов час відправляти хлопчиків у гімназію. А через кілька років почалася громадянська війна. Голод, тиф, смерть – усе цс випало на долю родини Носових. І про все це розповів уже відомий письменник Микола Миколайович Носов у своїй останній книзі. Повість "Таємниця на дні колодязя" вийшла окремим виданням уже після смерті її автора в 1978 році.

А рівно за сорок років до цього (у 1938 р.) побачило світ його перше оповідання – "Витівники". У цей час Микола Носів ще працював у кіно і продовжував там працювати до 1951 року, знімаючи як режисер найрізноманітніші мультиплікаційні, наукові та навчальні фільми. Ллє одночасно вій почав писати для дитячих журналів "Мурзилка", "Костер", "Фантезер" і газети "Піонерська правда", на сторінках яких уперше з'явилися його веселі оповідання. З'явилися й одразу стали неймовірно популярними. Чому? Та тому, що і для найменших оповідань, і для "найбільших" повістей ("Весела сімейка", 1949; "Щоденник Миколи Синицина", 1950; "Вітя Малєєв у школі та вдома", 1951) Носов не вигадував героїв, а знаходив їх (причому скрізь – по сусідству, у гостях, просто на вулиці) і слухав та дозволяв почути своїм читачам їхні розповіді про життя, про друзів, про самих себе.

Напевно, тому, вони – герої Носова – потім легко перекочовували у фільми і вистави та дуже природно почувалися там, залишаючись такими ж непосидющими винахідниками і фантазерами, тобто, звичайними хлопчиськами. Такими, якими вперше побачив їх сам письменник.

Згодом до всіх цих носовських героїв приєднався ще один, цього разу – казковий. Незнайко прийшов сам і привів із собою цілий гурт веселих і гамірних коротульок, що вибрали собі для постійного місця проживання три книжки Носова: "Пригоди Незнайка і його друзів" (1953-1954), "Незнайко в Сонячному місті" (1958), "Незнайко на Місяці" (1964-1965). І чим вони тільки там не займалися – сварилися і мирилися, будували повітряну кулю, вирушали в космічну подорож на Місяць.

Це дуже весела казка, герої якої дуже схожі на своїх маленьких читачів. Особливо Незнайко. Ну, точнісінько хлопчисько-шибайголова, який через своє невміння і зазнайство потрапляє в найрізноманітніші історії. Тому і полюбився він найбільше. І не лише нашим дітям, а й зарубіжним, тому що зусиллями перекладачів дуже скоро заговорив багатьма мовами світу. Навіть японською!

Нині існує вже п'ять казкових романів про Незнайка та його друзів. Причому два останніх написано вже в новому столітті. Річ у тім, що онук відомого письменника, Ігор Петрович Носов, продовжує трилогію Миколи Носова про пригоди Незнайка та його друзів. У 2000 році вийшли романи "Острів Незнайка" та "Ура! Незнайко!".

За сценаріями Носова ставили п'єси в театрах, знімали мультиплікаційні та художні фільми. Загалом художніх фільмів за його творами було поставлено дев'ять, найвідоміші з них – "Пригоди Толі Клюквіна" (1964) і "Фантазери" (1965). А вже в наші дні Незнайко навіть став героєм комп'ютерної гри.

Наступний розділ:

ВАЛЕНТИНА ОСЄЄВА (1902-1969)


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українські та зарубіжні письменники» автора Більчук М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МИКОЛА НОСОВ (1908-1976)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ

  • ВІРА АРТАМОНОВА (нар. 1925)

  • ВАЛЕНТИН БИЧКО (1912-1994)

  • ВІКТОР БЛИЗНЕЦЬ (1933-1981)

  • ГРИЦЬКО БОЙКО (1923-1978)

  • АНАТОЛІЙ БОРТНЯК (1938-2009)

  • ОСТАП ВИШНЯ (1889-1956)

  • МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ (1936-2004)

  • МАРКО ВОВЧОК (Марія Олександрівна Вілінська) (1833-1907)

  • СИДІР ВОРОБКЕВИЧ (1836-1903)

  • МИКОЛА ВОРОНИЙ (1871-1934)

  • ПЛАТОН ВОРОНЬКО (1913-1988)

  • СЕРГІЙ ВОСКРЕКАСЕНКО (1906-1979)

  • ЛЕОНІД ГЛІБОВ (1827-1893)

  • ІВАН ГНАТЮК (1929-2005)

  • ОЛЕСЬ ГОНЧАР (1918-1995)

  • ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ (1864-1902)

  • АНАТОЛІЙ ГРИГОРУК (нар. 1932)

  • ЄВГЕН ГУЦАЛО (1937-1995)

  • АНАТОЛІЙ ДАВИДОВ (нар. 1938)

  • АНАТОЛІЙ ДІМАРОВ (нар. 1922)

  • ДНІПРОВА ЧАЙКА (Людмила Олексіївна Березіна-Василевська) (1861-1927)

  • ВАСИЛЬДОВЖИК (Василь Михайлович Должиков) (нар. 1943)

  • ІВАН ДРАЧ (нар. 1936)

  • АНАТОЛІЙ ДРОФАНЬ (1919-1988)

  • ІРИНА ЖИЛЕНКО (1941-2013)

  • ОЛЕНА ЖУРЛИВА (Олена Костівна Котова) (1898-1971)

  • ВОЛОДИМИР ЗАБАШТАНСЬКИЙ (1940-2001)

  • ЮРІЙ ЗБАНАЦЬКИЙ (1914-1994)

  • ОКСАНА ІВАНЕНКО (1906-1997)

  • ВІКТОР КАВА (1937-2004)

  • ІГОР КАЛИНЕЦЬ (нар. 1939)

  • АНАТОЛІЙ КАЧАН (нар. 1942)

  • ТАМАРА КОЛОМІЄЦЬ (нар. 1935)

  • ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО (1900-1958)

  • ВІКТОР КОРДУН (1946-2005)

  • АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ (1948-2005)

  • МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ (1864-1913)

  • ІВАН КРИП'ЯКЕВИЧ (1886-1967)

  • ВАДИМ КРИЩЕНКО (нар. 1935)

  • ІННА КУЛЬСЬКА (1909-1993)

  • АНТОНІНА ЛИСТОПАД (Антоніна Іванівна Нікітіна) (нар. 1941)

  • МИКОЛА ЛУКІВ (нар. 1949)

  • ВОЛОДИМИР МАЛИК (Володимир Кирилович Синенко) (1921-1998)

  • ГАЛИНА МАЛИК (нар. 1951)

  • АНДРІЙ МАЛИШКО (1912-1970)

  • ІВАН МАЛКОВИЧ (нар. 1961)

  • ТЕРЕНЬ МАСЕНКО (1903-1970)

  • ПАВЛО МОВЧАН (нар. 1939)

  • АНДРІЙ М'ЯСТКІВСЬКИЙ (1924-2003)

  • ВСЕВОЛОД НЕСТАЙКО (нар. 1930)

  • ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ (Іван Семенович Левицький) (1838-1918)

  • СЕРГІЙ НОСАНЬ (нар. 1939)

  • ОЛЕГ ОРАЧ (Олег Юхимович Комар) (нар. 1940)

  • ДМИТРО ПАВЛИЧКО (нар. 1929)

  • ПЕТРО ПАНЧ (Петро Йосипович Панченко) (1891-1978)

  • ПЕТРО ПЕРЕБИЙНІС (нар. 1937)

  • МАРІЙКА ПІДІГРЯНКА (Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська) (1881-1963)

  • ОЛЕКСАНДР ПІДСУХА (1918-1990)

  • ЛЕОНІД ПОЛТАВА (Леонід Едвардович Єнсен-Пархомович) (1921-1990)

  • ІРИНА ПРОКОПЕНКО (нар. 1926)

  • ОЛЕНА ПЧІЛКА (Ольга Петрівна Косач-Драгоманова) (1849-1930)

  • БОГДАН РАДИШ (нар. 1934)

  • МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ (1895-1964)

  • СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ (1834-1873)

  • ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО (1864-1925)

  • ІВАН СВІТЛИЧНИЙ (1929-1993)

  • ОКСАНА СЕНАТОВИЧ (1941-1997)

  • ІВАН СЕНЧЕНКО (1901-1975)

  • МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ (1936-2013)

  • ІГОР СІЧОВИК (нар. 1945)

  • ВАСИЛЬ СКУРАТІВСЬКИЙ (1939-2005)

  • МИХАЙЛО СЛАБОШПИЦЬКИЙ (нар. 1946)

  • ЮРІЙ СТАРОСТЕНКО (1923-1965)

  • ЯРОСЛАВ СТЕЛЬМАХ (1949-2001)

  • ВАСИЛЬ СТРУТИНСЬКИЙ (1946-2003)

  • ВІКТОР ТЕРЕН (Віктор Васильович Таран) (нар. 1941)

  • ДМИТРО ТКАЧ (1912-1993)

  • МИКОЛА ТРУБЛАЇНІ (Миколо Петрович Трублоєвський) (1907-1941)

  • ГРИГІР ТЮТЮННИК (1931-1980)

  • ЛЕСЯ УКРАЇНКА (1871-1913)

  • НУЗЕТ УМЕРОВ (нар. 1931)

  • ІВАН ФРАНКО (1856-1916)

  • БОРИС ХАРЧУК (1931-1988)

  • МАРІЯ ХОРОСНИЦЬКА (Марія Василівна Сваричевська) (1924-2006)

  • ДМИТРО ЧЕРЕДНИЧЕНКО (нар. 1935)

  • ГАННА ЧЕРІНЬ (Галина Іванівна Грибінська (Паньків) (нар. 1924)

  • ГАННА ЧУБАЧ (нар. 1941)

  • МАРІЯ ЧУМАРНА (нар. 1952)

  • ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814-1861)

  • НЕЛЯ ШЕЙКО-МЕДВЕДЄВА (нар. 1947)

  • ЗАРУБІЖНІ ПИСЬМЕННИКИ

  • ДОНАЛЬД БІССЕТ (1910-1995)

  • МИКОЛА ГОГОЛЬ (1809-1852)

  • ЯКОБ та ВІЛЬГЕЛЬМ ГРІММ (1785-1863) (1786-1859)

  • ЕЗОП (VI ст. до н. е.)

  • ПЕТРО ЄРШОВ (1815-1869)

  • КАРЛО КОЛЛОДІ (Карло Лоренціні) (1826-1890)

  • АСТРІД ЛІНДГРЕН (1907-2002)

  • САМУЇЛ МАРШАК (1887-1964)

  • СЕРГІЙ МИХАЛКОВ (1913-2009)

  • ФЕРЕНЦ ΜΟΡΑ (1879-1934)

  • МИКОЛА НОСОВ (1908-1976)
  • ВАЛЕНТИНА ОСЄЄВА (1902-1969)

  • ШАРЛЬ ПЕРРО (1628-1703)

  • МИХАЙЛО ПЛЯЦКОВСЬКИЙ (1935-1991)

  • МАРК ТВЕН (Семюел Ленгорн Клеменс) (1835-1910)