ФЕРЕНЦ ΜΟΡΑ (1879-1934)

Українські та зарубіжні письменники

Ференц Мора – угорський романіст, журналіст і фахівець з музейної справи. Вважається одним з найбільших угорських письменників.

Ференц Мора народився в бідній сім'ї (його батько Мартон Мора був кравцем, мати Анна Юхас – пекарем), з дитинства проявив неабиякі інтелектуальні здібності. Шкільну освіту отримав з труднощами через фінансове становище родини.

Вступив до Будапештського університету, де здобув освіту з географії та історії. Після цього протягом року працював учителем у м. Фельшельове, округ Ваш. Після цього почав писати книги, основною аудиторією яких були діти та юнацтво.

Автор роману про село перед загрозою фашизму "Пісня про пшеничні поля" (1927), історичного роману з часів римського імператора Діоклетіана "Золотий саркофаг" (1932), а також збірок оповідань і казок, серед яких – "Лис-хитрун" (1913), "Чарівний кожушок" (1918), "У далекому царстві" (1925), віршів.

З 1904 г., паралельно з письменництвом, працював у комбінованій бібліотеці-музеї м. Сегеда та округа Чонград. У 1917 г. був призначений директором цієї бібліотеки-музею й обіймав цю посаду до 1934 г. Нині музей носить його ім'я.

ВОЖЕНА НЕМЦОВА (1820-1862)

Кожен відвідувач Чеської Республіки обов'язково помітить на одній із найбільш ходових чеських банкнот вартістю 500 крон портрет прекрасної дами. Це прекрасне й водночас одухотворене обличчя належить Вожені Нємцовій, чеській письменниці першої половини XIX століття, яка ще за життя стала легендою, і слава якої не згасла навіть через 140 років із дня її смерті.

Одна з перших чеських жінок-письменниць, авторка багатьох оповідань, етнографічних статей і роману "Бабуся", що дотепер входить до переліку кращих літературних творів, написаних чеською мовою, добре відома чеським читачам усіх віків і поколінь. Наймолодші читачі, або найчастіше слухачі, знають чарівні народні казки, які Вожена Немцова з великою любов'ю збирала і записувала. Дівчатка-підлітки читають її розповіді про героїнь, які мріють про кохання, а буквально всі верстви чеського народу знають і люблять її шедевр – роман "Бабуся".

За сюжетами творів Нємцової дотепер знімають фільми, кращі чеські поети, у тому числі й лауреат Нобелівської премії Ярослав Сейферт, або Франтішек Галас, присвятили їй навіть цілі збірки своїх віршів. Художні описи її життя вже майже неможливо полічити. Ким же, власне, була ця таємнича прекрасна дама – Вожена Немцова?

Уже саме походження Божени Нємцової пов'язане з багатьма загадками і таємницями. Барбора Панклова – таким було ім'я та дівоче прізвище письменниці – народилася у Відні в лютому 1820 року. Історики, журналісти, а також шукачі сенсацій дотепер не можуть встановити, хто були її справжні батьки. З'явилися навіть припущення, що Барбора Панклова – це незаконнонароджена дочка герцогині Заганьської та відомого австрійського політика князя Меттерніха. Доказів, звичайно, жодних немає, але залишається фактом, що герцогиня Заганьська забезпечила Барборі виховання у своєму маєтку Ратиборжиці на північному сході Чехії. Майбутню письменницю формально виховувала подружня пара – панський кучер, австрієць Йоганн Панкл і чеська служниця Терезія Новотна.

У Ратиборжицях Барбора Панклова провела ідилічне і щасливе дитинство, яке вона потім описала у своєму найвідомішому романі "Бабуся". Головна героїня роману, бабуся письменниці з боку матері Магдалина Новотна, проста швачка, справді існувала та справила на талановиту і вразливу дівчинку вирішальний вплив.

"Чимало років пройшло відтоді, як я востаннє дивилася на це миле, лагідне обличчя, цілувала її бліді зморшкуваті щоки, дивилася в її сині очі, що випромінювали стільки добра і любові; чимало років тому мене востаннє благословляли її старі руки! Немає на землі доброї бабусі! Давно лежить вона в холодній могилі!

Але для мене вона не вмерла! Образ її закарбувався в моїй душі з усією своєю яскравістю, і поки жива буде моя душа, вона буде в ній жити! Якби я володіла пензлем художника, я оспівала би твою славу, дорога бабусю, по- іншому; але цей начерк, написаний пером... не знаю, наскільки і кому він сподобається!

Але, як ти завжди казала: "Усім не догодиш". Досить, якщо найдеться трохи читачів, що будуть читати про тебе з такою же радістю, з якою я про тебе пишу".

Існують свідчення, що її мати ставилася до неї швидше як мачуха. Можливо, тому, що Тереза і Йозеф Панкли зовсім не були її справжніми батьками, а лише прийомними. Тому невідома і справжня дата народження письменниці. Офіційно це 4 лютого 1820 року, але Вожена Немцова іноді вказувала свій вік на два, а то і три роки більший.

Наступна легенда з життя письменниці – це історія її заручин. Талановита студентка вже у віці сімнадцяти років була заручена з Йосипом Немцом, чиновником фінансового керування, який був удвічі старшим за свою1 наречену. Дотепер розповідають, як поважний чиновник Нємець прийшов свататися до Панклової та застав свою наречену за грою в ляльки.

Йосип Нємець був чуйною людиною і ширим патріотом, але саме через це його не любила австрійська влада. Його постійно відправляли у відрядження в різні чеські міста, тому він не міг постійно жити зі своєю родиною. У Празі розпочалася літературна діяльність його дружини.

1844 року Вожена Немцова надрукувала у журналі свої перші прозові твори – записи чеських народних казок (до цього часу вона пробувала писати вірші). Це були не просто перекази казок. Народна казка слугувала лише за канву, на якій письменниця вміло вишивала свої візерунки. За три роки вона видала сім збірок "Народних казок та переказів".

Через свою політичну діяльність чоловік Нємцової пішов у відставку з жалюгідною пенсією. Вожена Немцова залишилася у Празі сама з чотирма дітьми. Почався найважчий і найсмутніший період її життя, коли вона та її' діти зазнали чимало страждань та голоду, внаслідок чого її старший син Гіней у віці п'ятнадцяти років помер. Саме в цей період Немцова написала свій роман "Бабуся", – щоб хоч на короткий час забути повсякденні турботи і повернутися у спогадах у своє щасливе дитинство. Її роман настільки сповнений поезії та доброти, що він дотепер хвилює читачів будь-якого віку.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українські та зарубіжні письменники» автора Більчук М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ФЕРЕНЦ ΜΟΡΑ (1879-1934)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ

  • ВІРА АРТАМОНОВА (нар. 1925)

  • ВАЛЕНТИН БИЧКО (1912-1994)

  • ВІКТОР БЛИЗНЕЦЬ (1933-1981)

  • ГРИЦЬКО БОЙКО (1923-1978)

  • АНАТОЛІЙ БОРТНЯК (1938-2009)

  • ОСТАП ВИШНЯ (1889-1956)

  • МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ (1936-2004)

  • МАРКО ВОВЧОК (Марія Олександрівна Вілінська) (1833-1907)

  • СИДІР ВОРОБКЕВИЧ (1836-1903)

  • МИКОЛА ВОРОНИЙ (1871-1934)

  • ПЛАТОН ВОРОНЬКО (1913-1988)

  • СЕРГІЙ ВОСКРЕКАСЕНКО (1906-1979)

  • ЛЕОНІД ГЛІБОВ (1827-1893)

  • ІВАН ГНАТЮК (1929-2005)

  • ОЛЕСЬ ГОНЧАР (1918-1995)

  • ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ (1864-1902)

  • АНАТОЛІЙ ГРИГОРУК (нар. 1932)

  • ЄВГЕН ГУЦАЛО (1937-1995)

  • АНАТОЛІЙ ДАВИДОВ (нар. 1938)

  • АНАТОЛІЙ ДІМАРОВ (нар. 1922)

  • ДНІПРОВА ЧАЙКА (Людмила Олексіївна Березіна-Василевська) (1861-1927)

  • ВАСИЛЬДОВЖИК (Василь Михайлович Должиков) (нар. 1943)

  • ІВАН ДРАЧ (нар. 1936)

  • АНАТОЛІЙ ДРОФАНЬ (1919-1988)

  • ІРИНА ЖИЛЕНКО (1941-2013)

  • ОЛЕНА ЖУРЛИВА (Олена Костівна Котова) (1898-1971)

  • ВОЛОДИМИР ЗАБАШТАНСЬКИЙ (1940-2001)

  • ЮРІЙ ЗБАНАЦЬКИЙ (1914-1994)

  • ОКСАНА ІВАНЕНКО (1906-1997)

  • ВІКТОР КАВА (1937-2004)

  • ІГОР КАЛИНЕЦЬ (нар. 1939)

  • АНАТОЛІЙ КАЧАН (нар. 1942)

  • ТАМАРА КОЛОМІЄЦЬ (нар. 1935)

  • ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО (1900-1958)

  • ВІКТОР КОРДУН (1946-2005)

  • АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ (1948-2005)

  • МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ (1864-1913)

  • ІВАН КРИП'ЯКЕВИЧ (1886-1967)

  • ВАДИМ КРИЩЕНКО (нар. 1935)

  • ІННА КУЛЬСЬКА (1909-1993)

  • АНТОНІНА ЛИСТОПАД (Антоніна Іванівна Нікітіна) (нар. 1941)

  • МИКОЛА ЛУКІВ (нар. 1949)

  • ВОЛОДИМИР МАЛИК (Володимир Кирилович Синенко) (1921-1998)

  • ГАЛИНА МАЛИК (нар. 1951)

  • АНДРІЙ МАЛИШКО (1912-1970)

  • ІВАН МАЛКОВИЧ (нар. 1961)

  • ТЕРЕНЬ МАСЕНКО (1903-1970)

  • ПАВЛО МОВЧАН (нар. 1939)

  • АНДРІЙ М'ЯСТКІВСЬКИЙ (1924-2003)

  • ВСЕВОЛОД НЕСТАЙКО (нар. 1930)

  • ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ (Іван Семенович Левицький) (1838-1918)

  • СЕРГІЙ НОСАНЬ (нар. 1939)

  • ОЛЕГ ОРАЧ (Олег Юхимович Комар) (нар. 1940)

  • ДМИТРО ПАВЛИЧКО (нар. 1929)

  • ПЕТРО ПАНЧ (Петро Йосипович Панченко) (1891-1978)

  • ПЕТРО ПЕРЕБИЙНІС (нар. 1937)

  • МАРІЙКА ПІДІГРЯНКА (Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська) (1881-1963)

  • ОЛЕКСАНДР ПІДСУХА (1918-1990)

  • ЛЕОНІД ПОЛТАВА (Леонід Едвардович Єнсен-Пархомович) (1921-1990)

  • ІРИНА ПРОКОПЕНКО (нар. 1926)

  • ОЛЕНА ПЧІЛКА (Ольга Петрівна Косач-Драгоманова) (1849-1930)

  • БОГДАН РАДИШ (нар. 1934)

  • МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ (1895-1964)

  • СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ (1834-1873)

  • ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО (1864-1925)

  • ІВАН СВІТЛИЧНИЙ (1929-1993)

  • ОКСАНА СЕНАТОВИЧ (1941-1997)

  • ІВАН СЕНЧЕНКО (1901-1975)

  • МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ (1936-2013)

  • ІГОР СІЧОВИК (нар. 1945)

  • ВАСИЛЬ СКУРАТІВСЬКИЙ (1939-2005)

  • МИХАЙЛО СЛАБОШПИЦЬКИЙ (нар. 1946)

  • ЮРІЙ СТАРОСТЕНКО (1923-1965)

  • ЯРОСЛАВ СТЕЛЬМАХ (1949-2001)

  • ВАСИЛЬ СТРУТИНСЬКИЙ (1946-2003)

  • ВІКТОР ТЕРЕН (Віктор Васильович Таран) (нар. 1941)

  • ДМИТРО ТКАЧ (1912-1993)

  • МИКОЛА ТРУБЛАЇНІ (Миколо Петрович Трублоєвський) (1907-1941)

  • ГРИГІР ТЮТЮННИК (1931-1980)

  • ЛЕСЯ УКРАЇНКА (1871-1913)

  • НУЗЕТ УМЕРОВ (нар. 1931)

  • ІВАН ФРАНКО (1856-1916)

  • БОРИС ХАРЧУК (1931-1988)

  • МАРІЯ ХОРОСНИЦЬКА (Марія Василівна Сваричевська) (1924-2006)

  • ДМИТРО ЧЕРЕДНИЧЕНКО (нар. 1935)

  • ГАННА ЧЕРІНЬ (Галина Іванівна Грибінська (Паньків) (нар. 1924)

  • ГАННА ЧУБАЧ (нар. 1941)

  • МАРІЯ ЧУМАРНА (нар. 1952)

  • ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814-1861)

  • НЕЛЯ ШЕЙКО-МЕДВЕДЄВА (нар. 1947)

  • ЗАРУБІЖНІ ПИСЬМЕННИКИ

  • ДОНАЛЬД БІССЕТ (1910-1995)

  • МИКОЛА ГОГОЛЬ (1809-1852)

  • ЯКОБ та ВІЛЬГЕЛЬМ ГРІММ (1785-1863) (1786-1859)

  • ЕЗОП (VI ст. до н. е.)

  • ПЕТРО ЄРШОВ (1815-1869)

  • КАРЛО КОЛЛОДІ (Карло Лоренціні) (1826-1890)

  • АСТРІД ЛІНДГРЕН (1907-2002)

  • САМУЇЛ МАРШАК (1887-1964)

  • СЕРГІЙ МИХАЛКОВ (1913-2009)

  • ФЕРЕНЦ ΜΟΡΑ (1879-1934)
  • МИКОЛА НОСОВ (1908-1976)

  • ВАЛЕНТИНА ОСЄЄВА (1902-1969)

  • ШАРЛЬ ПЕРРО (1628-1703)

  • МИХАЙЛО ПЛЯЦКОВСЬКИЙ (1935-1991)

  • МАРК ТВЕН (Семюел Ленгорн Клеменс) (1835-1910)