РОЗДІЛ СЬОМИЙ

І повернувся, щоб піти геть; Лідка замислено спитала йому в спину:

— А ти не хотів би одружитись із матір’ю своєї дитини? Якоїсь однієї, на вибір?

Широка Славкова спина напружилась, ніби по ній навідліг ударили палицею.

— Ні, — відповів він, не обертаючись. І додав після паузи: — Мені хотілося вірити, що ти мене кохаєш.

— Вір, — сказала вона втомлено. І Славко вийшов, так і не поглянувши на неї, щільно причинивши за собою двері.

Лідка лишилась наодинці з Андрієм Ігоровичем. Поклала голову на оргскло і притислась щокою до прохолодної поверхні.