Кобища розвернувся й пішов геть.
— Працюй, — сказав він, наче ні до кого, проходячи повз Сердюка.
— Е! — несподівано озвався дід, який нарешті прийшов до тями й навіть зрозумів, хто тут за головного. — Тут вони забули шось! Баба сьогодні прибирала і під столом знайшла… Може, вам треба? — І він зник у хаті, а потім повернувся, тримаючи в руках комп’ютерну дискету.
Обличчя майора висловило все. Він швидко підійшов до діда Федора, схопив дискету й пішов геть. Проходячи біля Сердюка вдруге, він знову промовив йому:
— Працюй!
Але це було сказано вже зовсім іншим тоном.
Риси обличчя Карповича зараз особливо загострилися. У ньому наче стислася якась пружина у той момент, коли чорна дискета зникала в дисководі. За кілька хвилин до цього з нею вже ознайомився дактилоскопіст Костянтин Павлюк. Генерал Панасюк очікував у комп’ютерній, похрясткуючи за звичкою пальцями. Він трохи відійшов від істерики і вдавав, ніби нічого такого вчора й не сталося.
На екрані з’явилася якась таблиця з незрозумілими написами. Карпович стукав по клавішах, і таблиці змінювалися одна за одною, а він швидко проглядав їх.
— Ну що там? — не втримався начальник. — Що це таке, кажи!
— Антивірусна програма. Перевіряю дискету на наявність вірусів, щоб не занести їх до нашого комп’ютера.
— Та на хріна тобі ті віруси? Я тобі новий комп’ютер куплю! Чого ти жили тягнеш? Дискету давай!
— Зараз буде й дискета, — не змигнувши оком відповів Карпович. — Це лише кілька хвилин…
Панасюк запхав руки до кишень і нервово заходив по кімнаті. Кобища сидів, зіпершись сідницями на один зі столів, і намагався просто не бачити свого начальника.
— Ну ось… А зараз дискета… — промовив Карпович.
Вони схилилися над ним. На екрані блимнуло кілька яскравих картинок, потім з’явилися написи англійською, такі ж яскраві. А потім…
Це був наче мультфільм. Невідомо звідки вилетів незграбний кумедний вертольотик і почав пурхати на тлі якогось екзотичного гірського пейзажу.
— Що це за чортівня? — грізно спитав Панасюк.
— Гра. — Карпович був незворушний. — Комп’ютерна гра.
Потім з неба злетів дракончик з чудернацьким зубатим дзьобом і почав ганятися за вертольотиком.
— А це хто? — з інтонацією цілковитого бовдура запитав начальник.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Амністія для Хакера» автора Волков О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „XXI. Облом“ на сторінці 3. Приємного читання.