Розділ «VII»

— Саме так, Ваша святосте!

Де Перпіньян відкрив перекинуту через плече шкіряну сумку, вийняв згорнутий пергамент і поштиво подав папі. Климент IV навіть не став перевіряти цілість печатки, нетерпляче розгорнув послання і заглибився в читання. Арагонський правитель повідомляв його, що пред’явник цього сеньйор Хайме Аларік де Перпіньян є посланцем короля. Крім того, король Хайме І, прозваний Завойовником, повністю підтримує бажання остаточно відвоювати Святу Землю. Для цього починає підготовку і відсилає до Святого престолу вищеназваного сеньйора Хайме Аларіка де Перпіньяна. Якщо Його святість бажає використати сеньйора Хайме Аларіка де Перпіньяна для своїх боговгодних справ, то Його величність повідомляє їх святість, що повністю довіряє вказаному сеньйору. З іншого боку, король досі не знає, якою дорогою виступить його військо і військо короля Франції.

Папа Климент підвів очі.

— Його величність дав вам, сеньйоре, втішну характеристику, — сказав він.

— Король такий добрий до мене! — тільки й відповів кабальєро.

— Сподіваюся, він не помилився. Його величність пише, що ви можете виконати будь-яке доручення.

— Наказуйте!

— Ви готові знову вирушити в дорогу?

— Скажіть куди — і я відправлюся негайно!

Папа усміхнувся.

— Я схвалюю ваш порив, але якщо це дорога до монголів? — запитав він, хитро примруживши очі.

На обличчі іспанця лише на мить промайнув сумнів.

— Наказуйте! — з готовністю повторив він.

— Я радий, що у вас така впевненість і бажання принести користь своєму королю і святій вірі. Ви маєте де зупинитися?

— Так, Ваша святосте! Й поселився у монастирі кларисок. Увесь вільний час я проводжу у розмовах з абатисою. Там я дізнався про святу дівицю Розу, — відповів кабальеро.

— Мені приємно це чути. Я прошу вас повернутися до монастиря і бути готовим будь-якої миті вирушити в подорож, — мовив Климент.

— Дозвольте спитати: я буду сам?

— Ні, звичайно, ні. У Вітербо перебуває посольство тамтешнього правителя. Вони чекають на моє послання. З ними і вирушите!

Папа виставив праву руку з перснем, іспанець поштиво поцілував її і полишив кімнату. Невдовзі повернувся П’єтро.

— Папір і чорнило! — розпорядився Климент. — Я хочу написати листа магістру Гуго де Ревелю.