Просвистіли осторонь століття,
І пірнув у тирсу скіфський фініш —
Гей, уста натомлені, стуліться!
Щоб крізь вас ні шепоту, ні крику,
Щоб мовчанням праземля намокла,
Щоб не розрубало тиші кригу
Відчаєм, немов мечем Дамокла.
Ні щілини шепоту й щемінню!
Слухаймо крізь слізну скіфську мрію:
«Якби мені коня,
Щоб він не пив, не пасся
І щоб не спав тоді,
Коли їздець куня,
Щоб швидше вітру мчався
Крізь сивотирсні пасма —
Якби мені невтомного коня!
Якби мені меча
Із сонячної бронзи,
Щоб вилітав, мов смерч,
Із-за мого плеча,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сини змієногої богині» автора Чемерис В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина п’ятнадцята Сказання про те, як одна велика Скіфія перетворилася на дві малі“ на сторінці 19. Приємного читання.