Розділ 6

– Стояти! Куди сунеш?

– До корчми, куди ж іще? – розвів руками Левченко. – Зійди з дороги, пане.

– Туди не можна – там шляхта бенкетує. Іди собі геть.

Левченко розправив вуса.

– Помістимося всі. Зійди, пане, з дороги по-доброму.

Шляхтич тут же наїжився.

– Погрожувати мені надумав, брудний хлопе? Та я шляхтич, конфедерат, курва твоя мати була! Геть звідси, бо зараз ноги з дупи повисмикую!

При цих словах шляхтич схопився за шаблю, однак Левченко його випередив і гахнув лобом просто в ніс – аж панові памороки вибило. Тут же козак штовхнув пана ногою, так що той ступив крок назад, відчинив своїм тілом двері, влетів усередину корчми і впав просто своїм товаришам під ноги.

Іван зайшов. На нього дивився десяток пар очей: козаки, конфедерати, драгуни, Молдаванин. Корчмаря та корчмарки не було видно: певно, вже поховалися. Побитий шляхтич батькував і намагався підвестися з підлоги, пани мимоволі потяглися до шабель.

– А чого він мене не пускав? Хіба ж можна відмовляти доброму козакові в чарчині? – розвів руками Левченко, тоді поглянув на Молдаванина і мовив:

– Через тебе, ченче, мені тепер горілка до горла не лізе. Ходи зі мною – вроки мені знімеш!

Справа в корчмі розверталася наступним чином: конфедерати оточили ченця і драгунів, що його супроводжували, ті ж, будучи у меншості, скупчилися і напружено приготувалися до оборони. Моторний і Гаранджа сиділи досі спокійно, не знаючи, варто їм втручатися, чи ні. Борщик продовжував спати. Іван оцінив ситуацію і вирішив, що мотронинського ченця напризволяще кидати не можна.

– Він піде з нами, – твердо мовив найстарший з конфедератів.

– Дідька лисого! – гаркнув Левченко, тоді звернувся до драгунів: – Хлопці, виводьте ченця надвір!

Конфедерати наїжилися на Левченка.

– Геть звідси, бидло!

– Дайте нам спокій! – гукнув один із драгунів. – Маємо наказ коронного гетьмана! Ми під захистом королівського охоронного листа!

По говірці драгуна Левченко впізнав у ньому русина з Галичини…

– Тут уже не діють накази ані коронного гетьмана, ані короля. Вони – зрадники. Тепер тут закон Конфедерації. Цього чоловіка ми беремо під варту, – заявив один з панів.

– Маємо наказ! – ще раз нагадав драгун.