Розділ 9

Ви є тут

Судний день

Нарешті Залізняк закінчив.

– То що, браття, підете з нами на волость? – запитав, оглянувши всіх присутніх.

Козаки, за своїм звичаєм, зробили невеличке коло й почали радитися. Нарешті за всіх сказав поважний, широкоплечий козарлюга, котрого всі присутні вважали тут своїм отаманом.

– А чому ж не піти. Раз Юрко Всепобідник вказує нам списом на північ, то гайда сідлати коней, панове. Ніж гнути спину на старшин чи товктися по лугах, гайнемо краще на волость, пустимо мостивим панам червоного півня та прикуримо люльки на згарищах їхніх маєтків.

– Згода! – гуртом вирвалося з десятків грудей. – Гайда!!!

– Браття, – говорив далі Залізняк. – Хто вже, а хто згодом; хто пішо, хто кінно, хто сам, хто гуртом – добирайтеся до Холодного Яру. Станемо гуртом на ворога свого – страшного пана. Разом ми – сила!!!

Ось так і з’явилася чутка на Січі, що до запорозького гарду прибув славний Залізняк, який просить низових братчиків прийти на допомогу, щоб разом стати на панів. Славні отамани Швачка та Журба уже відгукнулися на заклик з України і збирають охочих побратимів. Чутка наче блискавка прорізала Січ. Та хоч говорили й не криючись, та все ж перед старшиною не пускали ні пари з вуст, бо їх справа старшинствувати та черево від’їдати, а козацька робота – боронити рідний край. Збір мав відбутися після обіду коло січової брами.

Умовилися так: спочатку із Залізняком підуть ті, хто вже готовий виступати. Вони допоможуть Залізнякові організувати гайдамацьке військо, роздивляться, що і як. Інші залишаться тут, будуть вербувати братчиків, і ті невеликими ватагами збиратимуться в Холодному Яру. Треті збиратимуть для гайдамацького війська зброю і припас.

Охочих тут же йти на волость зібралося чимало, десь коло п’ятьох десятків. Запорожці всі були при зброї, тримали за вуздечки осідланих коней.

До гурту підійшов один із старшин. Був це пузатий дядько у дорогому жупані з полковницьким перначем за поясом.

– Куди зібралися, панове-браття?

– У степ, «на уходи».

Полковник незадоволеним поглядом зміряв усе товариство.

– А чому верхи, а не на човнах?

– Бо човни наші за зиму погнили, а коники і так мусять по степу побігати, копита розімнути, – чи то жартома, чи ні відповіли братчики.

– А чого замість снастей, сітей, гарпунів ви набрали списів та мушкетів? – питає далі пузатий полковник.

– Бо снасті ми через зиму пропили у шинку, та це не біда, риби у заводях стільки, хоч руками лови. А мушкети і списи в степу знадобляться – вовків голодних вельми розвелося.

Полковник далі собі походжає і запитує в козаків:

– А може б ви не були такими дурнями та прогнали свого ледащицю-отамана й пішли краще до мене на хутір. Будете собі працювати там, на шматок хліба заробите за літо.

Тут обізвався Швачка, який також був тут разом із Залізняком.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судний день » автора Яріш Я.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 9“ на сторінці 7. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи