Розділ IV Монастир Святого Франциска

Король болю

Монастир Святого Франциска

Адже і Єва, зриваючи заборонений плід, бажала щастя одкриття, хоча добре знала, що за те чекає її страшна покара...

В. Шевчук. Срібне молоко

Повноводна Варта розсікала зелені береги, мов гостре лезо, що виблискувало на вечірньому сонці, і стрімко тягнулася вдаль. Туди, де, якщо напружити зір, можна було розгледіти високі мури та шпилі Познані.

Христоф зістрибнув з сідла і подав руку Софії, допомагаючи їй також стати поряд з ним. Він мимоволі вгледівся в обличчя своєї супутниці. Втома читалася в кутиках її очей і губ, про втому говорила надміру бліда шкіра, а проте Софія йому всміхнулася.

— Звідки в тебе стільки сил? — щиро здивувався він.

— Вірю, що в Познані закінчаться мої поневіряння, — відповіла та, — це мене й бадьорить.

— А мої поневіряння, найпевніше, там тільки розпочнуться, — тихо пробурмотів Христоф.

Він укотре згадав, що не встиг отримати ані від короля, ані від Свенсона жодного дуката з тих грошей, що були йому обіцяні. І король, і вірний королівський слуга-вікінг вкрай невчасно померли, забравши обіцянки з собою в могилу. А разом з обіцянками і слово, яке він дав Сігізмунду Августу. Слово Христоф тепер мусив тримати, а от подорожувати — вже за свій кошт... Усвідомлення цієї обставини наповнювало його серце неабиякою гіркотою. Бо замість доброї платні в тому бісовому Кракові львів’янин віднайшов тільки нові обов’язки й чималі витрати.

Неподалік виднівся брід через річку, а за ним, на іншому березі, стримів невеликий заїжджий двір. Подорожні вирішили зупинитися в ньому на ніч, а вже вранці вирушити далі. Таким чином ближче до полудня вони мали б опинитись в Познані.

Господар, бородань з пронизливим поглядом, запропонував Христофові залишити в нього коней, щоб ті відпочили, як слід, а самим дістатися до Познані човном. За невелику плату, мовляв, він сам їх завезе просто під міські стіни.

— Така подорож буде значно легшою і приємнішою, ніж верхи, — додав він, — особливо для пані, яка, мабуть, ледь жива, після дороги під пекучим липневим сонцем...

Тут він глянув виразно на Софію.

— Не варто так за мене турбуватися... — озвалася жінка.

— Згода, — перебив її Христоф.

— Чудово, — мовив господар, — своїх коней заберете на зворотному шляху. Я добре за ними догляну.

Господар вже хотів побажати їм доброї ночі й попрощатися, але львів’янин його зупинив.

— Чи знає пан такого собі абата Купідуру? — запитав Христоф.

Бородань завмер і пронизав свого постояльця гострим уважним поглядом.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Король болю» автора Коломійчук Б.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ IV Монастир Святого Франциска“ на сторінці 1. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи