Розділ «Несподівана розв’язка»

Тільки Йосько на стіні.

Тараньку їж і пий водичку,

І виконуй п’ятирічку.

Ніхто не знав, хто такий Йосько і що таке п’ятирічка, але слова запам’ятовувалися легко і куплет звучав всюди, навіть на весіллях…

Якось увечері постукав у двері Степан Засмужний, який єдиний серед братів виписував газети і журнали і найбільше серед усіх цікавився політикою. «Федьки» вже повечеряли і збиралися відправитися спати, як у кімнаті з’явився Степан.

– Дядьку Теодоре! – вигукнув він. – Про вас тут написали!

І протягнув журнал. Теодор, що звично сидів за столом, узяв білу книгу і поклав перед собою. Михайло підійшов ближче. На титульній сторінці чорними літерами було виведено «Талергофскій альманахъ».

– Що це? – здивовано запитав Михайло.

– Талергофський альманах. Перевидання. Перший випуск, як ви пам’ятаєте, дядьку, вийшов десять років тому до річниці початку війни, а це вже четвертий.

– Ну і що? – підвів очі Теодор.

– Подивіться на букву «З».

Теодор погортав альманах, знайшов потрібну сторінку, пошукав по прізвищах і, нарешті, натрапив на потрібне.

«ЗАСМУЖНЫЙ Федор Н., крест., Каменка Лесная (Рава-Русская), арест. авг. 1914, Терезин и Талергоф. В 1915 году призван в армию».

– Ну як? – радісно поцікавився Степан.

Складалося враження, що в альманасі йдеться про нього і цей факт йому дуже лестить.

– Може бути, – обережно відказав Теодор.

– Там і про інших каменюхів є, – продовжував Степан.

– Всіх?

– Всіх, хто побував у таборі.

– Ти залиши мені зараз журнал, – попросив Теодор. – Прочитаю – віддам.