— Я?.. — аж підніс голос старий вояк.
— Так. Є два гетьмани і два війська. Що ти зробив би?
— Дав би одну армію одному, другу другому. Правда?
— Хіба. Хоч...
— Хоч із діленням вашмосць не погоджується. Нічого. Вони їх іще більше поділять.
— Як то?
— Слухай, вашмосць, далі.
І справді на раді виринуло тепер питання, як вирядити цю частину армії, що її приділено молодому Потоцькому. Після довгих нарад вирішено поділити її: кінноту вислати степом, а реєстрових козаків Дніпром на байдаках, які приготовано, щоб постачали харчі для армії, коли вона рушить униз Дніпра. Коло Кодака, твердині, яку так сквапно відбудував і так могутньо укріпив покійний гетьман Конецпольський, мали обидва відділи злучитись і тоді почати спільні воєнні дії.
Хоч і як настоювали польовий гетьман Калиновський та з ним разом князь Корецький, пан Сєнявський і інші, щоб обидва відділи вислати разом суходолом, не розбиваючи їх на частини, гетьман Потоцький не поступився і поставив на своєму.
Так замість цілої армії, яку виставила Польща, мала йти в похід тільки її частина, і то поділена на два менші відділи:
— Що ти на те, полковнику? — запитав Виговський, коли обидва знайшлись у квартирі Кричевського.
— Нічого доброго це не ворожить.
— Кому? Нам, чи їм?
Кричевський поглянув на Виговського. Повторив, надумуючись: “Нам, чи їм?”
— Ну, полякам, чи нам?
— Нам, чи їм? їм, чи нам? — повторив і ще раз Кричевський і глибока борозна на його чолі ще більш поглибилася. Раптом його тверде вояцьке обличчя прояснилося, випогодилось, наче помолодшало.
— Не нам, тільки їм — відповів із притиском.
Виговський простягнув йому щиро руку.
— Тоді я вашмосці ще одну справу мушу виявити.
Присунувся до Кричевського із стільцем і знизив голос:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Полковник Данило Нечай» автора Радзикевич В.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „У полоні“ на сторінці 2. Приємного читання.