Розділ «8»

— Демонічна жінка, — посміхнувся Коваль. — У мене теж якось з’явилася така думка, але я її відкинув. На Ніну Барвінок не схоже. Не той характер… Між іншим, Петре Яковичу, кави вони так і не пили.

— Перехотілося? Але в такому випадку хтось мав би зняти чайник і закрити газ. Наприклад, сам Журавель… А вже потім лягти спати.

— Експертиза свідчить, — нагадав Коваль, кивнувши на папку з документами, — що Журавель дуже сп’янів.

— Або друга людина, яка залишилася у квартирі, могла це зробити.

— Друга людина залишалася недовго. Інакше відчула б запах газу або сама учаділа б.

Співак мовчав.

Коваль чекав, щоб слідчий висловився більш визначено.

— Дуже важливо установити, заснув Журавель, коли у квартирі ще були гості чи вже коли пішли, — міркував уголос слідчий, позираючи то на Коваля, то на Струця.

— Гадаю, ліг на диван іще при гостях. Він був такий п’яний, що навряд чи зачиняв за ними двері… А чи й заснув відразу. — Коваль розвів руки. — Дуже важко сказати.

— Замок у дверях який?

— Сам зачиняється. Гостей можна не проводжати.

— Доведеться зняти у цієї Барвінок відбитки пальців. І у Павленка, коли повернеться. Хоч це навряд прояснить картину.

— Дактилоскопію уже зроблено, Петре Яковичу, — сказав Коваль. — Вікторе Кириловичу, — звернувся до старшого лейтенанта, — де висновки?

Інспектор Струць розгорнув папку, витяг звідти аркушики і поклав їх на стіл слідчого.

— На ручках плити пальці тільки самого господаря, Журавля, і Ніни Барвінок. Інших немає, — прокоментував Струць.

— Та вона й не заперечує, ця Барвінок, що запалювала газ, вставив полковник, поки Співак розглядав знімки.

— А де іще є ці сліди?

— Друкарки і самого Журавля — всюди. А на вхідних дверях є й інші — цілий букет. Зараз уточнюємо, кому належать.

— Виникає іще одне питання, — роздумливо промовив слідчий. — Чому все ж таки ми виходимо з того, що першою покинула квартиру Журавля Барвінок? Тільки з її свідчень? Ви ж самі, Дмитре Івановичу, вважаєте, що це не доказово… А якщо першим пішов Павленко? Тоді все набуває іншого освітлення.

— Установимо. А поки що умовно, як робочу гіпотезу, будемо припускати, що все було так, як говорить Барвінок: пішла першою, залишивши друзів удвох.