Розділ «3»

— Так. Науково-дослідного.

Жінка злякано обернулася на опечатані двері, немов звідти могла виповзти смерть, і раптом залилася слізьми.

— Боже мій, боже мій, Антон, Антон Іванович, — повторювала вона, вчепившись руками за поруччя сходів. Зусиллям волі, намагаючись стримати сльози, які так і котилися з її очей, ковтаючи ці сльози, спитала:

— Де ж він?

Коваль знизав плечима:

— У морзі…

— Так, так, — погодилася жінка. — Я розумію. Ох, боже мій! Як же це сталося? Коли? Чому? Хто його вбив?!

Вона не тямила себе. Тупцювала на східцях, борсалася, немов не знаючи, на що зважитися: йти далі вниз чи повертатися на площадку.

Полковник уважно стежив за нею.

— Бажаєте щось сказати?

— Ні, ні, що ви?! — В очах жінки з’явився осмислений вираз. Я піду… Так, так, я піду, — сказала вона, не дочекавшись відповіді на своє запитання.

— Гаразд, — погодився Коваль, — ми з вами ще поговоримо.

Друкарка, забувши про ліфт, повільно спускалася по сходах. Коли вона сховалася на нижньому прогоні, Дмитро Іванович почекав хвилину, а тоді поглянув крізь засклені рами сходів вниз на бульвар, що танув у бузковому зимовому світлі. Йому ще раз схотілося побачити Ніну. Вона довго не з’являлася у полі його зору, а коли нарешті полковник побачив її маленьку, немов зігнуту від удару постать, ледве упізнав у ній ту високу молоду жінку, з якою щойно розмовляв на сходах.

Дмитро Іванович обвів поглядом двері, що виходили на площадку, міркуючи, ким із сусідів Журавля насамперед треба буде зацікавитися оперативній групі.

У цьому будинку, зведеному ще у ті часи, коли житлова кооперація на пісковій Русанівці тільки розгорталася, на кожному поверсі обох блоків було по чотири квартири: однокімнатна, дві двокімнатні і трикімнатна. Найкращою у проекті була одинарка, така, у якій жив Журавель: двадцятиметрова кімната з балконом, невелика, але затишна кухня. Двокімнатні були не набагато більші за площею і здавалися однією великою кімнатою, чомусь поділеною тоненькою перетинкою. І, нарешті, трикімнатна являла собою так звану «розпашонку», де велика кімната, від якої в обидва боки відходили дві малесенькі, здавалася лише просторим холом перед спаленьками.

Полковник уже знав із слів Варвари Олексіївни, що у другій двокімнатній живе дідок-пенсіонер, який рідко виходить з дому на своїх покалічених ногах і якому райвиконком уже багато років обіцяє надати квартиру на першому поверсі. А господарі трикімнатної завербувалися на Крайню Північ і, замкнувши в обох ванькирчиках свої речі, здали на три роки велику кімнату офіцеру з дружиною.

Коваль подумав, що передусім варто ближче познайомитися із пенсіонером Колядою. Адже з його виклику газівників усе й почалося. Та й старі люди, як свідчить практика, найбільше спостережливі і уважні до життя інших людей.

Проте сам Коваль зараз до Коляди не зайшов. Вирішивши доручити зібрати потрібні відомості по дому старшому лейтенанту Струцеві, Дмитро Іванович почав спускатися по сходах на бульвар, куди мала під’їхати машина.

Тим часом Ніна Барвінок, похитуючись, немов п’яна, часто зупиняючись, брела вистудженим бульваром. В голові у неї усе переплуталось. Вона ще не могла усвідомити тяжку новину. Адже вранці, тільки прибігла, захекавшись, в інститут, як завжди, запізнюючись, і плюхнулася на своє робоче місце, у маленькій кімнатці машбюро, як до неї підійшов Павленко і попросив швиденько надрукувати відрядження. Поки вона заповнювала бланк, Вячеслав Адамович переступав з ноги на ногу і раптом спитав, чи не тут у неї другий примірник праці Журавля і чи надрукувала вона закінчення.

Ніна не відразу відповіла, бо Антон Іванович просив поки що нікому не показувати рукопис і не розповідати про нього. Поведінка Журавля цього разу була дивною: він ніколи не ховався із винаходом. Навпаки, навіть якщо відкриття чи винахід був незначним або не зовсім оригінальним, автор його галасував на весь інститут. Діяли так іноді і на початку роботи, коли хотіли «застовпити» заявку на відкриття і поспішали утвердити свій пріоритет. Втім, подумала вона, Вячеслава Адамовича ця заборона не стосується. Адже вчора Антон уже розповідав йому про свою розробку.