— Дмитре Івановичу, товаришу полковник! Дай боже пам’ять! Ось що згадала: коли йшла до ліфта з гастроному, ліфт якраз спускався. Я зраділа: слава богу, працює. Цей ліфт старіший від мене, іншим разом знизу неможливо викликати — або двері хтось нагорі не зачинить, або сам між поверхами застряне. Ще не дійшла до нього, як ліфт опустився і хтось вискочив та так пролетів повз мене, що ледве з ніг не збив. Може, це той самий?.. Га?
— Ви хоч бачили його?
— Побачиш, коли він як вихор промчався. Я ледве отямилась… Пробачайте, але нічого не помітила… А може, це і не з нашого поверху, хтозна… У нас тут, правда, усе немолоді люди живуть, ніхто так не бігає. Певно, що чужий був!..
Коваль опустився на перший поверх і вийшов на вулицю. Йшов замислено, не помічаючи пухкого, лапатого снігу, який повільно лягав на будинки, тротуари, на людей, міркуючи про трагедію, яка була для нього загадковою…
15
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «…І жодної версії! » автора Кашин В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „14“ на сторінці 5. Приємного читання.