Розділ «ВІД АВТОРА»

Невдовзі УПА зросла на велику збройну силу. УГВР призначає Головнокомандуючим ген. — хор. Тараса Чупринку (Романа Шухевича). Тоді ж УПА була поділена на чотири дієві частини — УПА-Північ, УПА-Захід, УПА-Південь і УПА-Схід. Частини ділилися на Округи, а Округи — на тактичні відтинки.

У визвольній боротьбі найважливішу роль відігравали цивільні сітки ОУН, які забезпечували відділи УПА харчами, зброєю, а що найважливіше — розвідкою, до якої найбільше приєднувалися молоді дівчата і жінки.

Збройна боротьба УПА поширилася на всі українські землі на Закерзонні, де був найбільше сприятливий терен для боротьби як проти більшовиків, так пізніше і проти польської комуністичної армії. В Карпатах було утворено старшинські і підстаршинські школи, звідки виходили підпільні матеріали, а також вишколи шпитальної обслуги — санітарки і лікарські помічники.

В липні 1944-го року відбувся Перший Великий Збір Української Головної Визвольної Ради (УГВР). На зборі ухвалено "Плятформу" й Універсал та вибрано керівні органи УГВР. Після оформлення УГВР, крім того, що ОУН під проводом Степана Бандери організувала УПА і своїми кадрами й старшинами забезпечила її, відтоді УПА була вже підпорядкована Голові Генерального Секретаріату Військових Справ ген. — хор. Романові Шухевичу (Тарасові Чупринці). В той час УПА стала армією цілого українського народу.

З 1944-го року настала нова доба визвольпмх. змагань, коли всі українські землі опинилися під окупацією московсько-більшовицького режиму. Тепер почалася завзята боротьба проти Москви. Ця боротьба охопила всі українські землі. Почалася війна, така жорстока, про яку досі не чувано в історії людства.

Москва кинула проти УПА, ОУН і зброєного підпілля спеціально вишколені збройні частини НКВД, вишколених пропагандистів, вжила всіх видів зброї, включно з бактеріологічною, вивозила безборонне населення в Сибір. Ніякі репресії не зломили дух спротиву революціонера в українського народу. Чим більші були репресії, тим більше народ цементувався у визвольній боротьбі.

Дуже часто Москва зверталася із закликом до повстанців, щоб вони стріляли своїх офіцерів, які їх силою женуть на смерть. Українські повстанці з того сміялися, бо знали, що більшовики брешуть на кожному кроці. Наші люди по-гeройськи боролися і по-геройськи вмирали. Український народ довів, що він гідно бореться за Самостійну Державу.

УПА не тільки боролася зі зброєю в руках, а також і пропагандою: проводила пропагандиські рeйди до сусідніх держав: Чехословаччини, Румунії, Угорщини, Білорусії і Польщі. В тих пропагандистських рейдах відділи УПА розкривали дійсну антинародну суть більшовиків та їхнього комуністичного апарату. По короткому часі більшовицької окупації ті поневолені народи мали можливість їх пізнати, тому ввічливо приймали наших вояків. Москва стала безсилою супроти сил УПА. Вона бачила своє безвихідне становище. Москва вирішила виселити українське населення, яке найбільше допомагало УПА, з їхніх прадідівських земель на західні землі Польщі, відібрані від Німеччини, а деяких — в Сибір. Після виселeння Москва планувала зробити трикутник смерті і знищити УПА. Частина населeння українських земель, які підпали під Польщу (Ярославщина, Любачівщина і Лемківщина), була вивезена або знищена польськими військами.

УПА опинилася в критичному стані. Без допомоги населення тяжко було далі вести боротьбу проти Москви та її сателітів. Був то безвихідний 1947 рік.

Головнокомандування УПА вирішило свої частини вислати рейдом в Західну Європу, щоб довести західному світові, що Україна живе, бореться і буде боротися до переможного кінця. В середині червня частини УПА вирушили рейдом на Захід.

У зверненні Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і Головнокомандуючого УПА зафіксовано:

— В роки грізного лихоліття Українська Повстанська Армія підняла прапор визвольної боротьби за Українську Державу і не дала його потоптати ворогам українського народу. Вона була і є виразником, живим доказом незалежності. Вона зберегла чистоту ідеї та врятувала вояцьку честь і честь свого народу. Своєю кров'ю і жертвами вона вписала нові сторінки в українську історію.

У рік 50-річчя УПА віддаємо належну честь її творцям, командирам і бійцям, які своєю кров'ю засвідчили право на буття Української Держави і прискорили розвал московсько-більшовицької імперії, щоб на її руїнах постала ВІЛЬНА НЕЗАЛЕЖНА УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА!

СЛАВА МОЛОДІЙ УКРАЇНІ!