Уявiть – порожня школа, полiтвiддiл. По кутках, на столах сплять. Це муралi революцiї. Частина з них поїде в полки, подиви, частина ще буде тут, а потiм теж поїде в полки, в подиви.
Це бурса революцiї.
…Було зоряно, а потiм стало темно – пройшли хмари.
…Побiгла мжичка.
Мжичило, мжичило, i чогось було сумно тодi. Хотiв скорiш заснути.
Але в кутку часто пiдшморгували носом i не давали спати.
– Товаришу, не мiшайте спати!
…Мовчанка.
Мжичка тихо, одноманiтно била у вiкно. Хотiлось, щоб не було мжички й не торохкотiли пiдводи: нагадували важку дорогу на Москву – iти на Москву, на пiвнiч вiд ворожих рейдiв.
– Товаришу, не мiшайте спати.
Мовчанка.
…Ви, мабуть, уже знаєте, що то товариш Жучок пiдшморгувала.
Вона пiдiйшла до мене.
– Ходiмте!
Я здивовано подивився на неї.
…Вийшли на ганок.
Була одна сiра дорога в нiчний степ, i була мжичка.
– Ви плакали?
– Так!..
I засмiялась:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сині етюди » автора Хвильовий Микола на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „КIТ У ЧОБОТЯХ“ на сторінці 15. Приємного читання.