– З Костиками, з Бусурманко.
– І як там Федір Андрійович?
– Страждає за втраченим коханням.
– За відставною примадонною? – реготнув Осинський. – Ну, так… Відома історія.
– Вам відома, а мені ні.
– Мне тоже, – підтримала Ярковського Ліна. – Вы говорите о Пшеладовской? О Юлии Стефановне?
– А що, серед наших спільних знайомих так багато відставних примадонн? – Осинський помітив краплі вина на своїй сорочці, поморщився і потягнувся за сіллю.
– Так у Юлии Стефановны был роман с этим писателем?
– З ким лише в неї не було романів, – адміральський зять рясно присипав плями. – Вона сама як ходячий роман. З койки в койку називається.
– Она добрейший человек, – зауважила співачка. – И голос у неё великолепный и школа. Если бы не совок, она бы в «Ла Скала» пела.
– Вы, видимо, знаете её с лучшей стороны, – докинув Ярковський.
– Она много мне помогала. – підтвердила Ліна. – И совершенно бескорыстно.
– Що ти кажеш? Безкорислива Пшеладовська? Та невже? – Осинський крутнув головою, немов відганяючи набридливу примару. – Це, кицьо, не вона, це я тобі помагав. Заряджав баблом телевізійників, журналістів, глянц, блогерів і таких от пшеладовських. Примадонна відробляла мої гроші.
– Про Пшеладовскую я не знала.
– Ти не хотіла нічого знати. Така правда. А ще ж стара курва мріяла, щоби ти вступила в законний шлюб з її дорогоцінним синочком. З тим її куцим Матвієм. А він після того став би твоїм продюсером чи то сопродюсером і заробляв би на тобі бабло. Зліз би, нарешті, з маминої шиї, перестав канючити про гроші. І це при тому, що я тоді зарядив у твою розкрутку чотири лями. Пшеладовським ти на старті ні копійки б не коштувала. Ні копійки. Ну просто неймовірна безкорисливість. Хто б сумнівався. А тепер ще раз скажи, що ти про це все нічого не знала й навіть не здогадувалась. Що не втікала від цієї безкорисливої сімейки аж до Стамбулу.
– Я не бежала, я на фестиваль поехала. И как, интересно, они бы на мне заработали, если ты имел все права на мой бренд?
– Ти ще пацанка тоді була, на старті. Все у перспективі. Бренд при такому розкладі можна й підрихтувати.
– Всё равно, Пшеладовская – великая актриса. У неё при Союзе весь сезон аншлаги были, публика её обожала.
– А дехто й дахом їхав, – кивнув Осинський. – Як наш шановний Федір Андрійович. Поеми їй присвячував, на коліна при всіх ставав, квартиру продав в центрі міста, щоби купити божественній Юлії якусь там діамантову цяцьку. Уявляєте? Батьківську квартиру, мудак, продав. А божественна Юлія крутнула своїм божественним хвостом і зовсім безкорисливо вийшла заміж за мільйонера. За Лепрекона.
– І ви також?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ефект Ярковського. Те, котре – холод, те, яке – смерть…» автора Ешкилев Владимир на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „11“ на сторінці 6. Приємного читання.