TextBook — Спочинь! — паде команда.
Дивимось на себе взаємно і аж дивно, кожен в такому святочному настрою, як малі діти під час першого св. Причастя. Слова присяги пролунали і мимоволі зір побіг за ними, до фронту, де стоять наші товариші, захищаючи наше свято своїми грудьми, щоб ми могли за них скласти присягу Україні, щоб їх кулі несли від тепер нашу помсту, наш воєнний клич, за нашу власну справу.
А по суті наше свято скромне. Не в Київі ми і не у Львові сьогодні. Не плачуть з нами сльозами щастя тисячні маси народу, не репрезентуємо ми мільйонової армії. Ще. Але ми терпеливі, пождемо.
Повідомляють нас, що відбудеться парадний перемарш перед трибуною, генералом, прапорами. Службовий старшина передає команду поодиноким частинам і площа оживає звичайним, військовим звуком. Сотня за сотнею муштрується, струнко, на плече кріс, праворуч, ходо-оом руш!
Відійшла перша сотня, я своїм вухам не вірю. Площа наша вкрита травою, а я чую виразний твердий стукіт. Стрільці б'ють ногами, як на парадній площі, «аж земля дуднить». То так вони уміють маршувати, коли їм хочеться!
Власне аж в тому марші відчув я своїм єством, що наступила велика зміна. Віддаємо перший раз почесть не чужим знаменам, а нашому, синьо-жовтому, національному Прапорові, нашому Генералові, нашій Зброї. Чужинці, стійте збоку, це свято України. Перед трибуною ппор. Барабаш повертається на марші, лиш очі світяться з-під шелома.
— Сотня… струнко! Направо… глянь!! Раз-два, раз-два, важким темпом йдемо, як старі, загартовані частини. Один удар, один рух, одна думка, один погляд. Генерал салютує кожну частину окремо. Тризуб блищить до сонця на його високій шапці.
Перейшли. Аж куряву збили в траві. Радість розпирає груди, немає де виладувати почувань. Раптом ппор. Барабаш на все горло:
— Пісня!!!
А ми тільки чекали! Хоч не вільно, бо близько фронт, вдарили, як військова оркестра.
Ми Протипанцирні Стрільці —
Готові все до бою!
Ми із гарматами ідем —
Боротися за волю!
Плече в плече, рам'я в рам'я,
Хай кріпне, дужчає стрілецька ciм'я!
Ворожий панцир йде на нас,
До бою готовися!
Гарматні гальми розкидай —
Спіши і не барися!!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «На шляхах Европи» автора Роман Лазурко на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Українська Національна Армія“ на сторінці 4. Приємного читання.