Розділ «Воля!!»

На шляхах Европи

Прийшов день 26 лютого 1946 року. Нічим не різнився він від попередніх днів. Надворі падав дрібненький дощик, холодний, проникливий, як це буває в Німеччині наприкінці лютого, напередодні весни. Сидимо в нашій шопі, з'їли сніданок, вже нам і не смакує так, як повинен, перевели час, прийшов обід, з'їли й його й далі не знаємо що будемо робити. Хіба те саме, що вчора і передучора і…

Ет. Покурюємо, бо вчора видали нам знов по 4 і пів пачки тютюну з папірцями, хіба пограємо в оці дурні карти трохи…

Несподівано свисток на збірку. Як звичайно, кленемо.

— По якої холери тягають нас на цю слоту у це болото…

— Мені пальці вилазять з черевиків, хочуть подивитись на світ Божий.

— Ти можеш це називати черевиками…?

— Це не черевики, панове, це болото-лазки!

— Ну йди вже, йди, не філософуй…!

— А, не мають ковбої що робити, та мучать нас цими збірками.

— Вони ще ніколи таким файним військом не командували, кортить їх!

— Або вони знають, що таке військо…?

Трохи легше чоловікові, коли понарікає. Кінець кінців таки треба виходити. Кожна шопа, це один відділ. Стаємо на наших місцях, дижурні переглядають, чи всі вже вийшли, чи стоїмо рівно, один за одним, щоб легко було рахувати, стоїмо й чекаємо. Якось не спішиться ніхто нас так дуже рахувати, а тут холодно, мокро, дощ паде і паде на наші голови, на плечі…

Виступає нарешті з канцелярії, яка завжди добре нагріта і тепла, наш американський командант, оцей самий симпатичний поручник і проголошує голосно німецькою мовою:

— Всі полонені, які вступили до німецької армії після дати 1-го серпня 1944 року, виступити, фортретен!!

Ця дата була вже після Бродів і у нас рахувалося, що хто прийшов до Дивізії після цієї дати, той не був вже добровольцем, його вже мобілізовано, а ми говорили популярно, що його витягнено з кукурудзи і тому й називали цих наших вояків між собою «кукурудзяниками». Зачинається рух, наші лави ламають порядок, тут і там виступають стрільці, що свою дату вступлення до Дивізії пам'ятають, інші починають переглядати свої військові книжки. Переглянувши, дехто долучується до тих, що виступили спершу. Інші стоять в рядах, між ними і я, Микола Филипович, Василь Зарицький та багато, багато інших. Ми не кукурудзяники, ми старі хлопи ще з першої Дивізії, щось наче наполеонівські ветерани, тільки що не вусаті. Ми були власне ці перші, що пішли, ще в липні 1943 року, яке нам діло до тих «залапаних в кукурудзі». Я навіть не дивлюсь у свою книжку, я знаю, що дата 1 серпня не відноситься до мене. Мій сусід зправа саме переглянув свою книжку, зідхнув важко і заховав її назад.

— Не маю я цієї дати, а щось мені каже, що варто б її мати.

— Та ніхто не знає навіть нащо це — кажу я. — Може скажуть їм картоплю шкрябати в кухні!

— А яка в тебе дата?

— Яка ж би, я ще з самого початку — відповідаю.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «На шляхах Европи» автора Роман Лазурко на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Воля!!“ на сторінці 1. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи