Розділ «Джерела книги та біографічні довідки на авторів спогадів, студентів Української господарської академії в Подєбрадах (Чехословаччина)»

Міхновський М. Самостійна Україна. — Київ: Діокор, 202. — С. 42, 43.

Млиновецький Р. Нариси з історії Українських визвольних змагань (1917–1918 рр.). — Торонто, 1970. — С. 308, 317–319, 327–329, 333–335, 347.

Островершенко І. З Визвольної боротьби (Спогади) // Дороговказ: орган вояцької думки і чину. — Торонто, 1965. — Вересень — грудень. — Ч. 8 (27). — С. 6, 7.

Тютюнник Ю. Революційна стихія // Дзвін. — № 8. — Львів, 1991. — С. 96, 97.

6. Київ. 26 липня 1917 року.

Ґалаґан М. З моїх споминів (Світова війна — розвал царату — українська революція). — Львів: Червона Калина, 1930. — II частина. — С. 172.

Лазуренко С. Розстріл «богданівців» // Млиновецький Р. Нариси з історії українських визвольних змагань (1917–1918 рр.). — Чужина, 1970. — С. 476–479, 482.

Мірчук П. Українська державність. 1917–1920. — Філадельфія, 1967. — С. 111–116.

Млиновецький Р. Нариси з історії українських визвольних змагань (1917–1918 рр.). — Чужина, 1970. — С. 334–339.

Островершенко І. З Визвольної боротьби (Спогади) // Дороговказ: орган вояцької думки і чину. — Торонто, 1965. — Липень — серпень. — Ч. 7 (26). — С. 7, 8.

7. Так творилася українська революція.

Ґалаґан М. З моїх споминів (III Військовий з’їзд — делегація на Кубань — більшовицька навала — прихід німців — дипломатична місія в Румунії). — Львів: Червона Калина, 1930. — III частина. — С. 9, 11, 13.

Мірчук П. Українська державність. 1917–1920. — Філадельфія, 1967. — С. 135, 136.

8. Сам на сам із «братнім народом».

ГОРДІЄНКО Григорій Петрович (23.1.1891, с. Пироги Кременчуцького пов. Полтавської губ. — після 11.7.1927). Громадсько-політичний діяч, учитель, військовий урядовець, інженер-економіст; діловод інспекційного відділу, помічник начальника інспекторського відділу Генерального військового комітету, комісар Центральної Ради при інтендантстві Київської військової округи (23.10.1917 — 25.1.1918), начальник канцелярії Головного штабу, помічник начальника адміністративного управління Головного штабу Дієвої Армії УНР (з 20.12.1918), в. о. начальника адміністративного управління (28.12.1918 — 23.5.1919), в. о. начальника загального відділу штабу Дієвої армії УНР (6.6.1919 — 12.1919).

Закінчив Новомосковську учительську семінарію (1910), Катеринославський учительський інститут (1914). Працював учителем початкової школи (1911) та 4-класної школи біля Катеринослава. Навчався на другому курсі історико-філологічного факультету Київського державного університету. Організатор українізації 228-го пішого запасного полку Катеринославської залоги. Делегат Всеукраїнського з’їзду військових у Києві (1917). Учасник протигетьманського повстання у складі Чорноморського коша (20.11.1918 — 20.12.1918). 6 грудня 1919 р. під час Любарської катастрофи вирушив у Зимовий похід Армії УНР, але захворів на тиф і залишився в запіллі ворога на Поділлі. Вилікувавшись, працював учителем в Уланівській приватній змішаній гімназії (лютий — квітень 1920). 5 травня знову зголосився до українського війська. Тема дипломної роботи — «Характеристика чеського сільського господарства».

25 червня 1927 р. професор Федір Щербина написав на неї реферат. Професор оцінив її «дуже добре» — як «цінну працю». Назвав її «вельми зразковою». Водночас звернув увагу, що Г. Гордієнко «має нахил до дзвінких виразів», що трохи ослабляє враження. «Спогад» написав 5 лютого 1923 року. УГА закінчив 11 липня 1927 року.

Гордієнко Г. Спогад. ЦДАВО, ф. 3795, оп. 5, спр. 78, арк. 733–739.

Особиста справа студента Гордієнка Григорія. ЦДАВО, ф. 3795 с, оп. 1, спр. 928, арк. 3–4 зв., 12–13 зв.

9. Був третій день Різдва 1917 року.