TextBook Цей спомин не давав їй спокою все життя…
Вже смеркало.
Разом із чоловіком вона їхала возом додому. Раптом захропіли коні, кинулись убік і стали.
— Що трапилось?!
Між Ладижином і Лукашівкою в полі при дорозі в калюжі крові лежало двоє.
Подорожні зі страхом почали приглядатися.
Це були парубки, майже хлопчаки, тільки що порубані. Один уже не подавав ознак життя, а інший тихенько стогнав.
Порубали їх оті двоє кінних червоноармійці, які зустріли фіру при виїзді з села. «За що? Хто ці нещасні? Молоді повстанці? — прорізували мозок думки. — А може, за те їх порубано, що вони могли колись стати повстанцями?».
— Треба взять, довезти до села, а там…
— А як побачать? Порубають, як і цих… І кинуть у полі, щоб ніхто не підібрав, бо побоїться кари — не возись, мовляв, із «бандітами».
— Боже! Що ж робить?! Вони ж люде!
Тривожні роздуми перервало хрипіння…
— Г-го-о-ги-и.
— Що?! Води хоче?!
— Господи ж, немає тут нічого…
Жінка тихенько заплакала. Очі її раптом зустрілися з поглядом чоловіка. Вони без слів зрозуміли одне одного: нещасних брати небезпечно.
— Нехай вас Бог рятує, святі мученики, — донеслося з воза.
Чоловік із білим як крейда обличчям тремтячими руками смикнув за віжки.
Заскрипів віз і невдовзі розчинився в темряві.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Багряні жнива Української революції» автора Коваль Р.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „70. З іменем Господа на устах…“ на сторінці 1. Приємного читання.