в) за можливостями дострокової викупівлі:
— облігації з правом дострокової викупівлі (з ініціативи емітента можуть викуплятися раніше від зафіксованого кінцевого терміну);
— відшкодовані облігації (які за бажанням власника можуть у будь-який момент вільно обмінюватися на гроші);
— конвертовані облігації (які за бажанням власника можуть обмінюватися на інші цінні папери (акції), що випускаються емітентом);
г) за механізмом виплати відсотків:
— іменні облігації (відсоткові виплати, за якими поштою або іншим чином направляються безпосередньо власникам, прізвища яких повинні бути вказані в облігації і занесені до книги реєстрації);
— облігації на пред'явника (до яких додаються купони на отримання відсоткових виплат на кожну дату платежу. Коли настає ця дата, власник відрізає відповідний купон і подає його до оплати).
Рис. 2.4. Класифікація облігацій
Практично, випуск облігацій являє собою внесення пропозиції емітента щодо надання йому грошової позики на визначений період часу, під конкретну ціль або проект і на певних умовах, а також щодо встановлення позикових відносин між емітентом та інвесторами.
Оскільки внесення такої пропозиції завжди пов'язане із встановленням відносин заборгованості з боку емітента, то для потенційних інвесторів важливе значення має те, хто саме виступає у ролі емітента і що собою являє емітент. Будь-який інвестор бажає не лише зберегти свої кошти шляхом інвестування їх у цінні папери, але також розраховує і на одержання певного прибутку від інвестування. З огляду на це, перед потенційними інвесторами завжди виникає проблема довіри до емітента і проблема впевненості в тому, чи зможе емітент виконати взяті на себе зобов'язання. Підприємства та господарські товариства можуть, теоретично, припинити діяльність у будь-який час, тому до випуску облігацій вказаних емітентів встановлюються високі вимоги. Наприклад, випуск облігацій підприємств (до них також у цьому контексті прирівнюються господарські товариства), якщо облігації випускаються у вільний обіг, завжди підлягає державній реєстрації. Таку реєстрацію в Україні здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Крім того, при відкритому випуску облігацій підприємств також підлягає державній реєстрації інформація про випуск облігацій. Встановлення режиму державної реєстрації відкритих випусків облігацій підприємств є заходом держави щодо непрямого захисту інтересів потенційних інвесторів.
Умови випуску облігацій, як правило, вказуються в інформації про випуск облігацій. У такій інформації, зазвичай, мають бути вказані розміри позики, терміни й порядок погашення облігацій, застереження про можливість конвертування облігацій на облігації інших випусків або на акції (для облігацій, випущених акціонерними товариствами), умови дохідності, номінальна вартість облігацій тощо.
Купівля облігацій проводиться за ціною: номінальною; нижчою від номіналу (купівля з дисконтом); більшою від номіналу (купівля з премією).
Як правило, з дисконтом продаються облігації з малою відсотковою ставкою, а з премією — з високою відсотковою ставкою.
Ціна облігацій на ринку цінних паперів залежить від попиту і пропозиції на них, на які, у свою чергу, мають вплив: дохідність облігації, рівень позичкового відсотка, ступінь прибутковості альтернативних вкладень грошових засобів. Тому ринкова ціна кожної конкретної облігації постійно коливається. У цьому процесі, на відміну від коливань курсу акцій на біржі, є певна особливість: якщо на ринку цінних паперів є облігації кількох корпорацій з однаковим номіналом, тоді більшим буде попит на облігації з вищою відсотковою ставкою. їх ринкова ціна підніметься вище від номінальної (продаж з премією), а ціна облігацій корпорацій з меншою відсотковою ставкою впаде нижче від номінального рівня (спрацьовує закон конкуренції).
Така зміна ринкових цін облігацій дає змогу отримати дохід від їх продажу.
Приклад. Нехай 5.09.1990 р. куплена п'ятивідсоткова облігація корпорації "Дельта" номінальною вартістю 1000 г. о. за ринковою ціною 1100 г. о., при цьому сплачено 2 % комісійних. Дата погашення — 2000 р. Через 3 р. (у вересні 1993 р.) облігацію продали за курсом 1500 г. о., сплативши 2% комісійних. Який прибуток отримає власник облігації від операції купівлі-продажу?
Затрати при купівлі:
1100 + 1100x0,02 = 1100x1,02 = 1122 (г. о.)
Виручка від продажу:
1500 х (10,02) = 1500 х0.98 =1470 (г. о.)
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інвестування» автора І.П.Мойсієнко на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „2.3. Цінні папери акціонерного товариства“ на сторінці 3. Приємного читання.