Розділ «3.3. Спільні підприємства як форма іноземного інвестування»

Спільне підприємництво в інвестиційно-інноваційній сфері

Перехід України до ринкової економіки зумовлює необхідність створення механізму, який би стимулював науково-технічну діяльність та допомагав би впроваджувати в життя принципи інноваційної політики. До таких принципів слід зарахувати:

— по-перше, орієнтацію на довгострокові та середньострокові цикли інноваційних процесів;

— по-друге, орієнтацію на високотехнологічні виробництва;

— по-третє, орієнтацію на впровадження інноваційних процесів на підприємствах та доведення їх до кінцевого результату (із споживанням в нашій країні).

Лише мізерна частка підприємств має можливість провадити нові розробки та оновлювати виробничі потужності. Це пояснюється обмеженістю інвестиційних коштів. Інноваційний процес у розвинутих країнах — це те, що поєднує науку, техніку, економіку, підприємництво, управління, охоплює весь комплекс відносин виробництва, обміну, споживання. З усіх інновацій лише 10 % закінчується успіхом.

Ефективність проведення інноваційно-інвестиційних процесів на макрорівні залежить від умов макросередовища, а точніше, від інвестиційно-інноваційного клімату країни. У ринковій економіці інвестиційним кліматом називають сукупність політичних, соціально-економічних, фінансових, соціокультурних, організаційно-правових і географічних чинників, властивих тій або іншій країні, які залучають або відштовхують інвесторів. Ранжування країн за індексом інвестиційного клімату або зворотним йому показником індексу ризику служить узагальнюючим показником інвестиційної привабливості країни, "барометром" для іноземних інвесторів.

Стан економічної системи визначається такими параметрами:

1) об'ємом, складом та структурою попиту;

2) об'ємом, складом та структурою ресурсів, що використовуються;

3) системою способів трансформації ресурсів у предмети, вже готові до споживання.

Для забезпечення найефективнішого використання інвестицій в інноваційних процесах слід намагатися досягти максимальної ефективності при проходженні кожного параметра. Основним недоліком нашого інноваційного процесу була відсутність орієнтації на споживача. При створенні СП іноземні партнери можуть допомогти усунути цей недолік. У західній практиці стало звичним потреби споживачів ставити на перше місце. У результаті цього висувається цілий ряд факторів, тенденції яких треба відслідковувати для стабільного зростання фірми.

Список літератури

1. Близнюк А. Підтримка серйозним інвесторам гарантована // Економіст. — 2003. — .№ 3.

2. Богуславский М. М. Международное экономическое право. — М.: Международные отношения, 1986.

3. Богуславский Ы. М. Правовое положение иностранных инвестиций. — М.: СОВИНТЕРЮР, 1993. — 176 с.

4. Гайдуцький А. Проблеми корпоративного управління. Перестороги для інвесторів // Економіст. — 2002. — № 8.

5. Денисенко М. Проблеми удосконалення організаційно-економічного механізму інвестування // Економіст. — 2002. — № ю. — 46 с.

6. Законодательство об иностранных инвестициях России и стран ближнего зарубежья. — М.: Международные отношения, 1993.

7. Кобилянський Л. С. Управління проектами. Навч. посіб. — К.: МАУП, 2002. — 200 с.