Розділ «3.3. Спільні підприємства як форма іноземного інвестування»

Зрозуміло, що не всі вищеназвані форми інвестицій мають широке застосування. Практика свідчить, що найбільш прийнятними і поширеними у сучасних умовах є вільно конвертована валюта, рухоме та нерухоме майно.

Іноземними інвесторами, згідно з українським законодавством, визнаються:

— юридичні особи, що створені за відмінним від українського законодавством;

— фізичні особи, що не мають постійного місця проживання на території України;

— іноземні держави, міжнародні державні та недержавні організації;

— інші іноземні суб'єкти господарської діяльності, які визнаються чинним законодавством України.

Інвесторам надано право володіти, користуватись і розпоряджатися об'єктами і результатами інвестування, враховуючи ре-інвестиції і торгові операції на території України.

Поряд з правами фірм-інвесторів чинне законодавство передбачає певні їхні обов'язки. Зокрема, інвестор повинен:

— подавати до фінансових органів декларацію про обсяги і джерела здійснюваних ним інвестицій;

— отримати необхідний дозвіл державних органів і спеціальних служб на капітальне будівництво;

— мати висновки (результати) обов'язкової експертизи інвестиційних проектів стосовно дотримання технологічних, санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних і архітектурних вимог;

— придбати ліцензію на виконання спеціальних видів робіт. Окрім того, суб'єкти інвестиційної діяльності зобов'язані:

— дотримуватися державних норм і стандартів;

— своєчасно подавати відповідним органам бухгалтерську і статистичну звітність;

— не допускати недобросовісної конкуренції;

— виконувати вимоги антимонопольного регулювання.

Прийняття законів та інших нормативних актів, що регулюють інвестиційну діяльність, належить до найважливіших умов інвестиційної політики. Законодавчі акти цієї політики регулюють інвестиційну діяльність суб'єктів підприємництва в різних організаційно-економічних формах.

Форми регулювання іноземного інвестування

1. Регулювання об'єктів і сфер інвестування визначає загальні вимоги до їх вибору і формує найбільш пріоритетні напрямки вкладання капіталу.

Ніхто не може обмежувати права інвесторів щодо вибору об'єктів інвестування, за винятком випадків, передбачених законодавством (об'єкти, створення і використання яких не відповідає санітарно-гігієнічним, екологічним та іншим нормам).