Міжнародний банк реконструкції та розвитку

Міжнародні валютно-кредитні відносини

Таблиця 11.5. Кредитування МБРР за регіонами, 2006 р.

№ · з/пРегіонЧастка від загального кредитування, %
1Європа / Центральна Азія41
2Латинська Америка / Карибський регіон37
3Східна Азія / Тихоокеанський регіон9
4Південна Азія8
5Середній Схід / Північна Африка4
6Південна Африка1

зервованих для Південної Африки, збільшився порівняно з 2006 фінансовим роком у 112 разів.

Традиційно МБРР надає позики для фінансування конкретних проектів двома шляхами:

• 1) безпосередньо проектній компанії, отримуючи в такому разі гарантію відповідної держави відносно платіжних зобов'язань компанії. Ця схема охоплює два елементи: а) кредитну угоду між МБРР та проектною компанією; б) гарантійну угоду між МБРР та державою. Гарантійна угода покриває повернення позики, а у випадку, коли компанія підконтрольна державі, гарантія забезпечує виконання (дод. Г, рис. 1).

• 2) безпосередньо державі, яка в свою чергу надає цю позику проектній компанії. У такому разі платіжне зобов'язання покладається на державу, а не на проектну компанію. Ця схема включає такі основні елементи: а) кредитну угоду між МБРР та державою; б) субсидіарну кредитну угоду між державою та проектною компанією; в) проектну угоду між МБРР та проектною компанією, що містить певні зобов'язання останньої відносно реалізації проекту (дод. Г, рис 2).

МБРР застосовує обидві схеми для підтримки широкомасштабних інфраструктурних та інших промислових проектів, однак віддає перевагу позичанню безпосередньо проектній компанії, яка відповідає за проектне будівництво та проектну діяльність, а також проектам з урядовими гарантіями.

Позики МБРР для анклавних проектів. У виняткових випадках МБРР може надавати позики для проектів країнам

Міжнародної асоціації розвитку (МАР), незважаючи на їх неадекватну кредитоспроможність (так звані анклавні проекти). Такі операції мають два комплекси елементів: перший пов'язаний з фінансованим проектом, другий - з угодами безпеки для захисту МБРР. Обидва комплекси спрямовані на захист МБРР від ризику неплатежу, попри некредитоспроможність держави.

Фінансований проект повинен мати певні характеристики: по-перше, приносити достатні валютні надходження для обслуговування боргу; по-друге, МБРР має отримати винагороду за використання різних гарантій та угод безпеки, розроблених для зміцнення вірогідності погашення позики; по-третє, проектні надходження повинні мати можливість відокремлення для обслуговування позики МБРР.

Для забезпечення погашення позики МБРР стежить за угодами безпеки, що спрямовані на підтримку кредитоспроможності держави та встановлення безпечного шляху для проектних грошових потоків для обслуговування боргу. МБРР компенсує неадекватну кредитоспроможність країн, що приймають, платіжними гарантіями кредитоспроможних сторін, зазвичай від іноземних приватних інвесторів проекту. Іноді таку гарантію надає інша країна, яка вважається кредитоспроможною. Однак такі гарантії не виключають необхідності отримання гарантій від країни, що приймає. Щоб мати безпечний шлях повернення коштів, Банк вимагає утримувати закордонний трастовий рахунок, на якому акумулюються проектні валютні кошти (доходи) закордонним покупцем. Такі доходи перш за все спрямовуються на погашення позики МБРР, а також інших позик.

Позики для анклавних проектів можуть надаватися як проектній компанії (з урядовими гарантіями), так і державі, яка перепозичає їх проектній компанії. Схема позики для анклавних проектів має такі головні складові: а) кредитну угоду між МБРР та проектною компанією; б) гарантійну угоду між МБРР та державою; в) гарантію від приватних інвесторів для МБРР; г) угоду про відкриття закордонного трастового рахунку та встановлення пріоритетного платежу з обслуговування боргу (дод. Г, рис. 3).

Своїми кредитами Банк покриває лише 30% від вартості об'єкта. Найбільша частина його кредитів спрямовується у галузі інфраструктури: транспорт, комунальне господарство, енергетику. Однак із середини 80-х років МБРР збільшив фінансування у сільське господарство та на охорону здоров'я. Кредити МБРР у промисловість становлять менше 6 % (табл. 11.6,11.7).

Таблиця 11.6. Кредитування МБРР за секторами, 2009 р.

з/пСекторЧастка від загального кредитування, %
1Транспорт15
2Судово-правова система та державне управління21
3Водопостачання, каналізація, захист від паводків11
4Фінанси12
5Агробізнес5
6Охорона здоров'я та інші послуги у соціальній сфері13
7Промисловість / торгівля7
8Енергетика / добування11
9Освіта5
10Інформація та зв'язок<1

Таблиця 11.7. Кредитування МБРР у розрізі тематичних напрямів, 2009 р.

№ · з/пСекторЧастка від загального кредитування, %
1Розвиток фінансового та приватного секторів22
2Міський розвиток7
3Державне управління13
4Охорона навколишнього середовища і раціональне використання природних ресурсів14
5Розвиток людських ресурсівп 3
6Розвиток сільських районів3
7Торгівля та інтеграція9
8Соціальний захист і управління ризиками14
9Соціальний розвиток, тендерна політика і соціальна інтеграція1
10Зміцнення правової системи<1
11Управління економікою6

Третина кредитів МБРР надається у формі спільного фінансування, за якого інвестори одержують низку вигід, наприклад, експертизу проекту і гарантію повернення кредиту забезпечує МБРР. Крім того, МБРР надає гарантії за довгостроковими кредитами інших банків. При цьому він вимагає обов'язкового надання йому інформації про фінансове становище країни-позичальника, об'єкта, що кредитується, і зміст місії банку, який обстежує ці об'єкти.

Важливим етапом у розвитку екологічного напряму діяльності МБРР стала Конференція ООН з навколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро (червень 1992 р.). Цілями екологічної політики Банку є:

• 1) допомога членам МБРР у визначенні пріоритетів національних екологічних політик; створення ефективної інституціональної, правової, управлінської, інформаційної та кадрової інфраструктури, у межах якої має формуватися і реалізовуватися національна екологічна політика (екологічні проекти за лінією технічної допомоги);

• 2) інвестиції в проекти так званого подвійного ефекту, тобто проекти, що поліпшують (зберігають) навколишнє природне середовище і забезпечують комерційний прибуток;

• 3) зведення до мінімуму негативних екологічних ефектів під час здійснення кредитно-інвестиційних операцій;

• 4) участь у розв'язанні глобальних екологічних проблем за допомогою Глобального екологічного фонду.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні валютно-кредитні відносини» автора Патика Н.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Міжнародний банк реконструкції та розвитку“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Модуль I. Розвиток міжнародних валютних відносин

  • Основні елементи міжнародної валютної системи

  • Міжнародна ліквідність

  • Валютні ринки

  • Міжнародні валютно-фінансові організації

  • Тема 2. Еволюція міжнародної валютної системи

  • Бреттон-Вудська валютна система

  • Ямайська валютна система

  • Переваги та недоліки Ямайської валютної системи

  • Тема 3. Європейська валютна система

  • Механізм роботи Європейської валютної системи

  • Впровадження єдиної європейської валюти - євро

  • Переваги та недоліки євро

  • Модуль ІІ. Валютні курси та валютні операції

  • Структура платіжного балансу

  • Рахунок операцій із капіталом і фінансовими інструментами

  • Макроекономічна роль платіжного балансу

  • Фактори, які впливають на платіжний баланс

  • Основні тенденції в динаміці показників платіжного балансу України

  • Поточний рахунок

  • Послуги

  • Кредити та облігації

  • Можливі шляхи врегулювання платіжного балансу

  • Тема 5. Валютний ринок

  • Учасники валютного ринку

  • Попит, пропозиція на валютному ринку і рівноважний обмінний курс

  • Тема 6. Валютні курси

  • Традиційна (двостороння) концепція ефективних валютних курсів

  • Реальний валютний курс

  • Ефективний (багатосторонній) реальний обмінний курс

  • Відхилення від паритету купівельної спроможності

  • Недоліки ПКС і проблеми, що виникають під час його використання

  • Очікувані зміни валютного курсу

  • Тема 7. Валютні операції

  • Курси обміну валют за нульової вартості угоди

  • Форвардні валютні операції

  • Методика розрахунку форвардного курсу (метод swap - ставок)

  • Своп-операції

  • Поняття ф'ючерсного валютного контракту

  • Загальна характеристика опціонних контрактів

  • Валютний арбітраж

  • Хеджування

  • Операції із золотовалютним резервом Національного банку України

  • Операції із золотом

  • Модуль ІІІ. Системи регулювання валютно-кредитних відносин. Міжнародні фінансові організації. Співпраця України з МФО

  • Система курсоутворення

  • Золотовалютні резерви Національного банку України

  • Валютні обмеження

  • Тема 9. Сучасні міжнародні фінансово-кредитні відносини

  • Сутність і функції кредиту

  • Форми міжнародного кредиту

  • Прямі іноземні інвестиції

  • Тема 10. Міжнародні фінансові організації

  • Класифікація міжнародних фінансових організацій

  • Основні форми співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями

  • Тема 11. Глобальні міжнародні фінансові організації

  • Міжнародний валютний фонд

  • Міжнародний банк реконструкції та розвитку
  • Міжнародна асоціація розвитку

  • Міжнародна фінансова корпорація

  • Багатостороння агенція гарантування інвестицій

  • Тема 12. Регіональні міжнародні фінансові організації

  • Підписний капітал регіональних МФО

  • Облігаційні позики регіональних МФО

  • Європейський банк реконструкції та розвитку

  • Чорноморський банк торгівлі та розвитку

  • Міжамериканський банк розвитку

  • Міжамериканська інвестиційна корпорація

  • Ісламський банк розвитку

  • Список використаної літератури