Таблиця 11.5. Кредитування МБРР за регіонами, 2006 р.
| 1 | Європа / Центральна Азія | 41 |
| 2 | Латинська Америка / Карибський регіон | 37 |
| 3 | Східна Азія / Тихоокеанський регіон | 9 |
| 4 | Південна Азія | 8 |
| 5 | Середній Схід / Північна Африка | 4 |
| 6 | Південна Африка | 1 |
зервованих для Південної Африки, збільшився порівняно з 2006 фінансовим роком у 112 разів.
Традиційно МБРР надає позики для фінансування конкретних проектів двома шляхами:
• 1) безпосередньо проектній компанії, отримуючи в такому разі гарантію відповідної держави відносно платіжних зобов'язань компанії. Ця схема охоплює два елементи: а) кредитну угоду між МБРР та проектною компанією; б) гарантійну угоду між МБРР та державою. Гарантійна угода покриває повернення позики, а у випадку, коли компанія підконтрольна державі, гарантія забезпечує виконання (дод. Г, рис. 1).
• 2) безпосередньо державі, яка в свою чергу надає цю позику проектній компанії. У такому разі платіжне зобов'язання покладається на державу, а не на проектну компанію. Ця схема включає такі основні елементи: а) кредитну угоду між МБРР та державою; б) субсидіарну кредитну угоду між державою та проектною компанією; в) проектну угоду між МБРР та проектною компанією, що містить певні зобов'язання останньої відносно реалізації проекту (дод. Г, рис 2).
МБРР застосовує обидві схеми для підтримки широкомасштабних інфраструктурних та інших промислових проектів, однак віддає перевагу позичанню безпосередньо проектній компанії, яка відповідає за проектне будівництво та проектну діяльність, а також проектам з урядовими гарантіями.
Позики МБРР для анклавних проектів. У виняткових випадках МБРР може надавати позики для проектів країнам
Міжнародної асоціації розвитку (МАР), незважаючи на їх неадекватну кредитоспроможність (так звані анклавні проекти). Такі операції мають два комплекси елементів: перший пов'язаний з фінансованим проектом, другий - з угодами безпеки для захисту МБРР. Обидва комплекси спрямовані на захист МБРР від ризику неплатежу, попри некредитоспроможність держави.
Фінансований проект повинен мати певні характеристики: по-перше, приносити достатні валютні надходження для обслуговування боргу; по-друге, МБРР має отримати винагороду за використання різних гарантій та угод безпеки, розроблених для зміцнення вірогідності погашення позики; по-третє, проектні надходження повинні мати можливість відокремлення для обслуговування позики МБРР.
Для забезпечення погашення позики МБРР стежить за угодами безпеки, що спрямовані на підтримку кредитоспроможності держави та встановлення безпечного шляху для проектних грошових потоків для обслуговування боргу. МБРР компенсує неадекватну кредитоспроможність країн, що приймають, платіжними гарантіями кредитоспроможних сторін, зазвичай від іноземних приватних інвесторів проекту. Іноді таку гарантію надає інша країна, яка вважається кредитоспроможною. Однак такі гарантії не виключають необхідності отримання гарантій від країни, що приймає. Щоб мати безпечний шлях повернення коштів, Банк вимагає утримувати закордонний трастовий рахунок, на якому акумулюються проектні валютні кошти (доходи) закордонним покупцем. Такі доходи перш за все спрямовуються на погашення позики МБРР, а також інших позик.
Позики для анклавних проектів можуть надаватися як проектній компанії (з урядовими гарантіями), так і державі, яка перепозичає їх проектній компанії. Схема позики для анклавних проектів має такі головні складові: а) кредитну угоду між МБРР та проектною компанією; б) гарантійну угоду між МБРР та державою; в) гарантію від приватних інвесторів для МБРР; г) угоду про відкриття закордонного трастового рахунку та встановлення пріоритетного платежу з обслуговування боргу (дод. Г, рис. 3).
Своїми кредитами Банк покриває лише 30% від вартості об'єкта. Найбільша частина його кредитів спрямовується у галузі інфраструктури: транспорт, комунальне господарство, енергетику. Однак із середини 80-х років МБРР збільшив фінансування у сільське господарство та на охорону здоров'я. Кредити МБРР у промисловість становлять менше 6 % (табл. 11.6,11.7).
Таблиця 11.6. Кредитування МБРР за секторами, 2009 р.
| 1 | Транспорт | 15 |
| 2 | Судово-правова система та державне управління | 21 |
| 3 | Водопостачання, каналізація, захист від паводків | 11 |
| 4 | Фінанси | 12 |
| 5 | Агробізнес | 5 |
| 6 | Охорона здоров'я та інші послуги у соціальній сфері | 13 |
| 7 | Промисловість / торгівля | 7 |
| 8 | Енергетика / добування | 11 |
| 9 | Освіта | 5 |
| 10 | Інформація та зв'язок | <1 |
Таблиця 11.7. Кредитування МБРР у розрізі тематичних напрямів, 2009 р.
| 1 | Розвиток фінансового та приватного секторів | 22 | ||
| 2 | Міський розвиток | 7 | ||
| 3 | Державне управління | 13 | ||
| 4 | Охорона навколишнього середовища і раціональне використання природних ресурсів | 14 | ||
| 5 | Розвиток людських ресурсів | п 3 | ||
| 6 | Розвиток сільських районів | 3 | ||
| 7 | Торгівля та інтеграція | 9 | ||
| 8 | Соціальний захист і управління ризиками | 14 | ||
| 9 | Соціальний розвиток, тендерна політика і соціальна інтеграція | 1 | ||
| 10 | Зміцнення правової системи | <1 | ||
| 11 | Управління економікою | 6 | ||
Третина кредитів МБРР надається у формі спільного фінансування, за якого інвестори одержують низку вигід, наприклад, експертизу проекту і гарантію повернення кредиту забезпечує МБРР. Крім того, МБРР надає гарантії за довгостроковими кредитами інших банків. При цьому він вимагає обов'язкового надання йому інформації про фінансове становище країни-позичальника, об'єкта, що кредитується, і зміст місії банку, який обстежує ці об'єкти.
Важливим етапом у розвитку екологічного напряму діяльності МБРР стала Конференція ООН з навколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро (червень 1992 р.). Цілями екологічної політики Банку є:
• 1) допомога членам МБРР у визначенні пріоритетів національних екологічних політик; створення ефективної інституціональної, правової, управлінської, інформаційної та кадрової інфраструктури, у межах якої має формуватися і реалізовуватися національна екологічна політика (екологічні проекти за лінією технічної допомоги);
• 2) інвестиції в проекти так званого подвійного ефекту, тобто проекти, що поліпшують (зберігають) навколишнє природне середовище і забезпечують комерційний прибуток;
• 3) зведення до мінімуму негативних екологічних ефектів під час здійснення кредитно-інвестиційних операцій;
• 4) участь у розв'язанні глобальних екологічних проблем за допомогою Глобального екологічного фонду.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні валютно-кредитні відносини» автора Патика Н.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Міжнародний банк реконструкції та розвитку“ на сторінці 5. Приємного читання.
