Кредит - надання грошей або товарів у борг, як правило, зі сплатою процентів; вартісна економічна категорія, невід'ємна складова товарно-грошових відносин1. Виникнення кредиту пов'язано безпосередньо зі сферою обміну, де власники товарів протистоять один одному як такі, що готові вступити в економічні відносини.
Можливість виникнення і розвитку кредиту пов'язана з кругообігом і оборотом капіталу. У процесі руху основного й оборотного капіталів відбувається вивільнення ресурсів. Засоби праці використовуються у процесі виробництва тривалий час, а їх вартість переноситься на вартість готової продукції частинами. Поступові відновлення вартості основного капіталу в грошовій формі призводять до того, що грошові кошти, які вивільняються, залишаються на рахунках підприємств. Водночас на інших підприємствах виникає потреба в заміні зношених засобів праці і досить великих одноразових витратах. Аналогічні за характером процеси відбуваються й у русі оборотного капіталу. Більше того, тут коливання в кругообігу й обороті виявляються різноманітніше. Так, унаслідок сезонності виробництва, нерівномірних постачань тощо виникає розбіжність часу створення й обігу продукції. В одних суб'єктів з'являється тимчасовий надлишок засобів, в інших - їх дефіцит. Це створює можливість виникнення кредитних відносин.
Кредитні відносини в економіці ґрунтуються на визначеній методологічній основі, одним з елементів якої є принципи, яких чітко дотримуються під час практичної організації будь-якої операції на ринку позикових капіталів. Ці принципи стихійно формувалися ще на першому етапі розвитку кредиту, потім набули прямого відображення у загальнодержавних і міжнародних кредитних законодавствах.
1. Повернення кредиту.
Цей принцип відображає необхідність своєчасного повернення отриманих від кредитора фінансових ресурсів після завершення їх використання позичальником . Він практично виражений у погашенні конкретної позики шляхом перерахування відповідної суми коштів на рахунок її кредитної організації, що забезпечує поновлюваність кредитних ресурсів банку як необхідної умови продовження його статутної діяльності. У вітчизняній практиці кредитування в умовах централізованої планової економіки існувало неофіційне поняття "безповоротна позика". Така форма кредитування мала досить значне поширення, особливо в аграрному секторі, й виражалася у наданні державними кредитними установами позик, повернення котрих не планувалося внаслідок кризового фінансового стану позичальника. За своєю економічною суттю безповоротні позики були швидше додатковою формою бюджетних субсидій, які здійснювались за посередництвом державного банку, що традиційно ускладнювало кредитне планування. В умовах ринкової економіки поняття безповоротної позики неприпустиме.
2. Терміновість кредиту.
Такий принцип відображає потребу повернення кредиту не в будь-який прийнятний для позичальника час, а в точно визначений строк, зафіксований у кредитному договорі або документі, що його заміняє. Порушення зазначеної умови є для кредитора підставою для застосування до позичальника економічних санкцій у формі збільшення стягнутого процента, а за подальшого відстрочення - пред'явлення фінансових вимог у судовому порядку.
3. Платність кредиту.
Позиковий процент. Цей принцип відображає необхідність не тільки прямого повернення позичальником отриманих від банку кредитних ресурсів, а й оплати права за їхнє використання. Економічна сутність плати за кредит полягає у фактичному розподілі додатково отриманого за рахунок його використання прибутку між позичальником і кредитором. Практичного вираження принцип набуває у процесі встановлення обсягу банківського процента, що виконує три основні функції:
• перерозподіл частини прибутку юридичних і фізичних осіб;
• регулювання виробництва й обігу шляхом розподілу позикових капіталів на галузевому, міжгалузевому і міжнародному рівнях;
• на кризових етапах розвитку економіки антиінфляційний захист грошових накопичень клієнтів банку.
Ставка (або норма) позикового процента, обумовлена як відношення суми річного прибутку, отриманого на позиковий капітал, до суми наданого кредиту, є ціною кредитних ресурсів.
Підтверджуючи роль кредиту як одного із запропонованих на спеціалізованому ринку товарів, платність кредиту стимулює позичальника до його найбільш продуктивного використання.
Принципово відрізняючись від традиційного механізму ціноутворення на інші види товарів, визначальною складовою якого є суспільно необхідні витрати праці на їх виробництво, ціна кредиту відображає загальне співвідношення попиту і пропозиції на ринку позикових капіталів і залежить від низки чинників, у тому числі кон'юнктурного характеру:
• циклічності розвитку ринкової економіки (на стадії спаду позиковий процент, як правило, зменшується, на стадії швидкого піднесення - збільшується);
• темпів інфляційного процесу;
• ефективності державного кредитного регулювання, що здійснюється шляхом облікової політики центрального банку у процесі кредитування ним комерційних банків;
• ситуації на міжнародному кредитному ринках;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні валютно-кредитні відносини» автора Патика Н.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сутність і функції кредиту“ на сторінці 1. Приємного читання.
