Ідея створення європейського банку для фінансування економічних реформ у країнах Східної Європи з метою їхнього переходу до ринкової економіки вперше була висловлена у жовтні 1989 р. президентом Франції Ф. Міттераном і знайшла широку підтримку серед європейських країн та інших держав світу.
Угоду про створення Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) було підписано 29 травня 1990 р., яка набула чинності 28 березня 1991 р. Угодою передбачалося встановлення тісних контактів ЄБРР зі Світовим банком і Міжнародним валютним фондом. Перше засідання Ради керуючих ЄБРР відбулося 15 квітня 1991 р.
Засновниками ЄБРР були 40 держав - усі європейські (крім Албанії), а також США, Канада, Мексика, Марокко, Єгипет, Ізраїль, Японія, Нова Зеландія, Австралія, Південна Корея - разом з двома інституціональними членами - Європейським Економічним Співтовариством (ЄЕС) і Європейським інвестиційним банком (ЄІБ). Правонаступниками СРСР, Чехословаччина та СФРЮ згодом стали держави СНД, Чехія і Словенія, Хорватія і Македонія. У зв'язку з об'єднанням Німеччини НДР припинила своє членство в ЄБРР. На сьогодні членами ЄБРР є 61 держава, які розділені на групи: група А - ЄЕС, держави - члени ЄЕС; група В - інші європейські держави (а також Ізраїль); група С - держави Центральної та Східної Європи; група И - неєвропейські держави (США і Японія).
ЄБРР має статус міжнародної фінансової організації з найвищим кредитним рейтингом (ААА). У штаб-квартирі ЄБРР (розташована у м. Лондон) працюють близько 900 працівників, у представництвах банку - 592.
ЄБРР поєднує риси:
• 1) міждержавної організації (членами ЄБРР є незалежні держави; відповідно до глави VIII Угоди ЄБРР має правосуб'єктність (повну правоздатність і дієздатність міжнародної організації); ЄБРР має право укладати міжнародні договори; співробітники банку, а також їхні родини мають дипломатичний імунітет і не несуть цивільної, кримінальної й іншої відповідальності; майно й активи ЄБРР звільнені від оподатковування, митних та інших податків і мають імунітет від огляду й обшуку, арешту, реквізиції, конфіскації, експропріації до набуття законної сили відповідним судовим рішенням);
• 2) інвестиційного банку (ЄБРР гарантує розміщення випуску цінних паперів підприємств у випадках, якщо інші методи фінансування є менш прийнятними; ЄБРР є генеральним інвестором у межах банківських, консорціумних чи синдикованих кредитів, крім того, він є консультантом і радником під час підготовки інвестиційних проектів; ЄБРР проводить також технічне сприяння за інвестиційними проектами);
• 3) комерційного банку (ЄБРР має право залучати фінансові кошти ЗІ світових фінансових ринків з наступним фінансуванням фінансово-кредитних та інших комерційних інститутів; передбачається статус ЄБРР як гаранта інвестиційних проектів і позик).
З моменту заснування у 1991 р. початковий капітал ЄБРР становив 10 млрд ЕКЮ, у 1996 р. його було збільшено до 20 млрд, а у 2009 р. - до 30 млрд євро. Країни-члени відповідно до встановлених квот передплачують акції Банку" причому обов'язковій сплаті підлягають 30 % акцій, решта 70 % - частина гарантійного капіталу, тобто акції, які повинні сплачуватися на вимогу Банку.
Квоти в капіталі ЄБРР розподіляються у таких пропорціях: 51 % - для країн - членів ЄС та його двох інститутів; 13,5 - для країн Центральної та Східної Європи; 11,3 - для інших європейських країн; 24,2 % - для неєвропейських країн.
Найбільші частки в капіталі ЄБРР мають США - 7 %; Німеччина, Франція, Італія, Велика Британія, Японія - по 6 %.
Планується, що капітал ЄБРР переглядатиметься кожні п'ять років, при цьому частка країн - членів ЄС разом з його інститутами не повинна бути нижче 50 % від загальної суми дозволеного до передплати капіталу. Це пояснюється бажанням не допустити, щоб США зайняли позиції лідерів у регіональному банку Європи.
До розпаду частка СРСР становила 6 % акцій. Після його розпаду питання розподілу часток між новими утвореними державами було вирішене таким чином: Росія отримала 4 % статутного капіталу; решта країн СНД - 2, держави Балтії - по 0,1 % з нерозподілених акцій.
Частка України у статутному капіталі ЄБРР становить 0,66 Уо1 (168,08 млн євро).
Під час голосування кількість голосів розподіляється відповідно до кількості акцій країн-членів у акціонерному капіталі Банку, на які вони підписались. Як і в інших міжнародних кредитно-фінансових організаціях, в ЄБРР під час прийняття рішень використовується система зваженого голосування, але при цьому не застосовується практика базових голосів.
Рішення приймаються простою більшістю голосів. У певних випадках може використовуватися прийняття рішень кваліфікованою більшістю. Кожна країна має у своєму розпорядженні тільки таку кількість голосів, яка відповідає кількості сплачених акцій.
Структура управління ЄБРР є триступеневою. До її складу входять: Рада керуючих, Директорат, президент та віце-президенти. Керуючими органами є Рада керуючих і Директорат.
Рада керуючих - вищий розпорядчий орган ЄБРР, в якому кожний член ЄБРР представлений керуючим та його заступником. Рада проводить щорічні збори, але, як і Директорат, має право скликати й інші засідання на вимогу не менше п'яти членів ЄБРР або членів, сумарна частка яких у статутному капіталі не менша чверті загальної кількості голосів. Дві третини керуючих становлять кворум на будь-якому засіданні Ради за умови, що така більшість представляє не менш як дві третіх загальної кількості голосів, на яку мають право члени ЄБРР. Вищий орган може повністю чи частково передавати свої повноваження Директорату за винятком принципових питань, таких як прийом нових членів, призупинення членства в ЄБРР, зміна розміру статутного капіталу, обрання директорів і президента Банку, питання статусу персоналу тощо. Рада керуючих має право давати вказівки Директорату з питань його діяльності й обирати президента Банку.
Директорат відповідає за загальне керівництво діяльністю Банку, готує матеріали до засідань Ради керуючих, визначає основні принципи політики банку згідно з позицією Ради (надання кредитів, гарантій, інвестицій, технічної допомоги), готує звіт, пропонує на розгляд щорічних зборів Ради річний баланс, ухвалює бюджет, призначає (за рекомендацією президента) віце-президентів і встановлює строк та обсяг їхніх повноважень. Директорат складається з 26 членів, 14 з яких представляють Бельгію, Велику Британію, Грецію, Данію, Ірландію, Іспанію, Італію, Люксембург, Нідерланди, Німеччину, Португалію, Францію, а також інститути - ЄС та ЄІБ, 12 - інших членів (чотири від країн ЦСЄ, чотири - від інших європейських країн і чотири - від неєвропейських країн). Кожен директор (який має трирічний мандат діяльності з можливістю переобрання) призначає свого заступника.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні валютно-кредитні відносини» автора Патика Н.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Європейський банк реконструкції та розвитку“ на сторінці 1. Приємного читання.
