Еволюція світової валютної системи визначається розвитком і потребами національних та світової економіки, змінами, що відбуваються в цілому у світовому господарстві та міжнародних економічних відносинах.
З'явившись у XIX ст., вона пройшла 3 етапи еволюції:
I - Золотий стандарт або Паризька валютна система.
II - Бреттон-Вудська система фіксованих валютних курсів.
ІІІ - Ямайська система плаваючих валютний курсів.
Система золотого стандарту
Першою в історії світовою валютною системою була система, що спиралася на єдині правила обігу золотого грошового товару і відома під назвою системи "золотого стандарту". Початок золотого стандарту було покладено Банком Англії в 1821 р. Юридично ця валютна система була оформлена на конференції в Парижі у 1867 р.
Система золотого стандарту характеризувалася тим, що роль загального еквівалента закріплювалася за золотом, а в обігу функціонували золоті монети або грошові знаки, розмінні на золото. Система золотого стандарту набула значного поширення у світі в останній чверті XIX ст.: у Німеччині в 1871- 1873 pp., Франції - з 1878 p., Японії - з 1897 р.
Золотий стандарт базувався на таких принципах:
• його основою був золотомонетний стандарт;
• кожна валюта мала золотий вміст. Курс національних валют жорстко прив'язувався до золота і через золотий вміст валюти співвідносився один з одним за твердим валютним курсом. Відповідно до золотого вмісту валют установлювалися їх золоті паритети. Валюти вільно конвертувалися в золото. Золото використовувалося як світові гроші;
• сформувався режим вільно змінних курсів валют з урахуванням ринкового попиту і пропозиції, але в межах "золотих точок" (так називають максимальні межі відхилення курсу валют від установленого золотого паритету, що визначаються витратами на транспортування золота за кордон). Якщо ринковий курс золотих монет відхилявся від паритету, що ґрунтується на їхньому золотому вмісті, то боржники надавали перевагу розрахункам за міжнародними зобов'язаннями золотом, а не іноземними валютами.
Під час золотого стандарту не було будь-яких валютних обмежень. Золото можна було вільно продавати й купувати, перевозячи з однієї країни до іншої. Ціна на нього встановлювалася на основі закону вартості, тобто визначалася кількістю суспільно необхідної праці, затраченої на видобуток та транспортування дорогоцінного металу. Не обмежувалися державою й операції з платіжними документами, цінними паперами та засобами кредиту (векселі, чеки тощо), а також вивезення капіталу та перевезення прибутків із-за кордону. Система золотого стандарту була адекватною умовам вільної конкуренції, необмеженого ринку і відповідного цим умовам механізму ціноутворення1.
Було три форми золотого стандарту - золотомонетний, золотозливковий, золотовалютний (золотодевізний).
Золотомонетний стандарт передбачав вільний обіг золотих монет і виконання золотом усіх функцій грошей. Протягом XIX ст. і початку XX ст. золото відігравало головну роль у грошово-валютній системі.
Режим золотомонетного стандарту був насамперед режимом стабільних валютних курсів. Держави, що запровадили цю систему, встановили визначені "правила гри", які й сприяли цій стабільності. Зокрема країни, в яких спостерігався відплив золота, знижували внутрішні ціни, а країни, до яких спрямовувалися потоки золота, їх підвищували. Такими діями платіжні баланси країн доводилися до рівноважного стану.
Така валютна стабільність знижувала валютні ризики та сприяла зростанню обсягів зовнішньої торгівлі. Так, якщо обсяг світової торгівлі у 1850 р. взяти за 100 %, то у 1880 р. він становив 370, а в 1913 р. - 1000 %. Найбільший позитивний ефект таке розширення зовнішньої торгівлі принесло провідним на той час країнам - Великій Британії, США, Німеччині та Франції.
До переваг золотого стандарту слід віднести забезпечення стабільності як у внутрішній, так і в зовнішній економічній політиці, що пояснюється тим, що транснаціональні потоки золота стабілізували обмінні валютні курси і створили тим самим сприятливі умови для зростання і розвитку міжнародної торгівлі; стабільність курсів валют, що забезпечувала достовірність прогнозів грошових потоків компанії, планування витрат і прибутків.
Але система золотого стандарту мала не тільки позитивні риси, а й недоліки. Була встановлена залежність грошової маси від видобутку і виробництва золота - відкриття нових родовищ і збільшення його видобутку призводило до транснаціональної інфляції. Система золотого стандарту робила неможливим проведення незалежної грошово-кредитної політики, яка б спрямовувалася на вирішення внутрішніх проблем країни.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні валютно-кредитні відносини» автора Патика Н.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 2. Еволюція міжнародної валютної системи“ на сторінці 1. Приємного читання.
