Міжнародна асоціація розвитку

Міжнародні валютно-кредитні відносини

Міжнародну асоціацію розвитку (МАР) було засновано в 1960 р. як дочірню організацію МБРР з метою надання фінансової допомоги на пільгових умовах урядам найбідніших країн і країн, що розвиваються, тобто тим, що не в змозі вчасно і в повному обсязі розрахуватися за кредитами, наданими МБРР.

З 1961 р. Міжнародна асоціація розвитку - спеціалізована установа Організації Об'єднаних Націй. Місцеперебування - Вашингтон (США). До складу МАР входять 170 країн, які поділяються на 2 категорії: 26 більш економічно розвинених і 144 менш економічно розвинених країн. Обов'язковою умовою вступу до цієї організації є членство в МБРР і МВФ. Членство в МАР відкрите для всіх членів МБРР.

Виявилося, що за межами діяльності МБРР залишається велика кількість країн, що розвиваються, для котрих ринкові, хоча і дещо полегшені умови кредитування МБРР є неприйнятними. Кредити Міжнародної асоціації розвитку надаються найбіднішим країнам і насамперед тим, валовий продукт котрих на одну особу не перевищує 925 дол. США на рік. У 2007 р. такими, що задовольняють критерії для отримання допомоги МАР, були визнані країни з річним доходом на одну особу до 1025 дол. США. МАР також надає допомогу деяким країнам, у тому числі окремим малим острівним державам, що мають більш високий рівень доходу на одну особу, але не е достатньо платоспроможними для отримання позик МБРР. На основі такого критерію до цієї групи належать 82 країни. Створивши фонд пільгового кредитування через МАР, МБРР отримав можливість значно розширити свій вплив на країни, що розвиваються. Членами МАР стали такі країни як Індія, згодом - Китай. Створення МАР мало ще одне важливе значення: чисельні прохання країн, що розвиваються, про створення додаткових фондів пільгового кредитування відхилялись на підставі того, що такий фонд уже є.

МАР і МБРР мають багато в чому однакові цілі - надання позик (кредитів) для пріоритетних, економічно і технічно обґрунтованих проектів у межах національної економіки. Ці організації розрізняють за джерелами фінансових коштів і умовами надання капіталу. Водночас як МБРР, що позичає капітал в основному на фінансових ринках, надає позики на більш пільгових, ніж звичайні комерційні, умовах в основному державам, які відповідають визначеним вимогам, МАР, що одержує свій капітал з інших джерел (рис. 11.2), надає безпроцентні кредити найбіднішим країнам.

Джерела фінансування МАР, %

Рис. 11.2. Джерела фінансування МАР, %

Власні ресурси МАР включають кошти, отримані від погашення основної частини боргу, збори за вирахуванням адміністративних витрат, а також доходи від інвестицій.

Мета Міжнародної асоціації розвитку полягає:

• у наданні довгострокових кредитів найбіднішим країнам, що розвиваються;

• підтримці в економічному розвитку, підвищенні рівня життя в найменш розвинених країнах - членах МАР, у тому числі шляхом надання їм необхідних коштів на фінансування конкретних проектів, потребу в котрих підтверджують експерти МБРР;

• наданні підтримки в підвищенні ефективності праці в країнах з найнижчим доходом на одну особу.

Члени Ради керівників, виконавчого Директорату і президент МБРР, а також посадові особи і штатні працівники МБРР за сумісництвом виконують аналогічні обов'язки в МАР.

Будь-яка держава-член, котра буде позбавлена свого статусу члена Банку або припинить участь у ньому, буде автоматично позбавлена членства в МАР. Держава-член вважатиметься членом МАР з того моменту, коли уряд цієї держави подасть на зберігання в МБРР документ, котрий засвідчує, що вона прийняла чинний Статут згідно зі своїми законами. Правила, що регулюють вихід держав - членів МАР з організації, аналогічні відповідним правилам, закріпленим у Статуті МБРР.

Основними напрямами діяльності МАР є такі.

• o Кредитування проектів в найбідніших кредитоспроможних країнах з метою їхнього економічного розвитку. Країни, що отримують кредити, обираються за 4 критеріями: країна повинна мати річний дохід менше 925 дол. США на одну особу на рік; країна повинна мати достатню економічну, фінансову і політичну стабільність, щоб виправдати надання довгострокових кредитів на цілі розвитку; країна повинна відчувати серйозні труднощі з платіжним балансом; політика країни має бути націлена на економічний розвиток. Фактично більша частина кредитів, що надаються МАР, припадає на найменш розвинені країни з річним доходом на одну особу до 800 дол. США. В рамках цієї програми спеціальної допомоги здійснюється підтримка країн, що розташовані на південь від Сахари, з низькими доходами і високими боргами. МАР надає кредити, як правило, на строк у 50 років з початком погашення через 10 років після отримання кредиту; протягом наступних 10 років погашається по 1 % суми в рік і впродовж останніх 30 років - по 3 % в рік. За користування кредитом проценти не стягуються. Кредити надаються в іноземній валюті для оплати імпорту товарів і послуг. Відповідно до договору МАР не може пов'язувати надані кредити з закупками товарів у конкретних країнах, а витрата кредитів мас здійснюватися через торги, аукціони і т. п.

• o Проведення експертизи проектів, що фінансуються, для визначення ефективності використання фінансової допомоги.

• o Надання підтримки країнам-членам у проведенні економічних реформ, забезпеченні розвитку у сфері екології, в боротьбі з бідністю.

Загальну характеристику операцій, проведених МАР у період 2006-2010 pp., подано у табл. 11.18.

Таблиця 11.13. Проведені операції МАР, млн дол. США

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні валютно-кредитні відносини» автора Патика Н.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Міжнародна асоціація розвитку“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Модуль I. Розвиток міжнародних валютних відносин

  • Основні елементи міжнародної валютної системи

  • Міжнародна ліквідність

  • Валютні ринки

  • Міжнародні валютно-фінансові організації

  • Тема 2. Еволюція міжнародної валютної системи

  • Бреттон-Вудська валютна система

  • Ямайська валютна система

  • Переваги та недоліки Ямайської валютної системи

  • Тема 3. Європейська валютна система

  • Механізм роботи Європейської валютної системи

  • Впровадження єдиної європейської валюти - євро

  • Переваги та недоліки євро

  • Модуль ІІ. Валютні курси та валютні операції

  • Структура платіжного балансу

  • Рахунок операцій із капіталом і фінансовими інструментами

  • Макроекономічна роль платіжного балансу

  • Фактори, які впливають на платіжний баланс

  • Основні тенденції в динаміці показників платіжного балансу України

  • Поточний рахунок

  • Послуги

  • Кредити та облігації

  • Можливі шляхи врегулювання платіжного балансу

  • Тема 5. Валютний ринок

  • Учасники валютного ринку

  • Попит, пропозиція на валютному ринку і рівноважний обмінний курс

  • Тема 6. Валютні курси

  • Традиційна (двостороння) концепція ефективних валютних курсів

  • Реальний валютний курс

  • Ефективний (багатосторонній) реальний обмінний курс

  • Відхилення від паритету купівельної спроможності

  • Недоліки ПКС і проблеми, що виникають під час його використання

  • Очікувані зміни валютного курсу

  • Тема 7. Валютні операції

  • Курси обміну валют за нульової вартості угоди

  • Форвардні валютні операції

  • Методика розрахунку форвардного курсу (метод swap - ставок)

  • Своп-операції

  • Поняття ф'ючерсного валютного контракту

  • Загальна характеристика опціонних контрактів

  • Валютний арбітраж

  • Хеджування

  • Операції із золотовалютним резервом Національного банку України

  • Операції із золотом

  • Модуль ІІІ. Системи регулювання валютно-кредитних відносин. Міжнародні фінансові організації. Співпраця України з МФО

  • Система курсоутворення

  • Золотовалютні резерви Національного банку України

  • Валютні обмеження

  • Тема 9. Сучасні міжнародні фінансово-кредитні відносини

  • Сутність і функції кредиту

  • Форми міжнародного кредиту

  • Прямі іноземні інвестиції

  • Тема 10. Міжнародні фінансові організації

  • Класифікація міжнародних фінансових організацій

  • Основні форми співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями

  • Тема 11. Глобальні міжнародні фінансові організації

  • Міжнародний валютний фонд

  • Міжнародний банк реконструкції та розвитку

  • Міжнародна асоціація розвитку
  • Міжнародна фінансова корпорація

  • Багатостороння агенція гарантування інвестицій

  • Тема 12. Регіональні міжнародні фінансові організації

  • Підписний капітал регіональних МФО

  • Облігаційні позики регіональних МФО

  • Європейський банк реконструкції та розвитку

  • Чорноморський банк торгівлі та розвитку

  • Міжамериканський банк розвитку

  • Міжамериканська інвестиційна корпорація

  • Ісламський банк розвитку

  • Список використаної літератури