Еволюція біржової торгівлі реальним товаром обумовила можливість та потребу використання угод без постачання реального товару, основними видами яких є ф'ючерсні контракти та опціони. Ф'ючерсні товарні угоди почали вперше укладати у 1865 р. на Чиказькій товарній біржі. Там же у 1972 р. вперше уклали валютний ф'ючерс. Поступово ф'ючерсна торгівля охопила всі біржові товари, а потім - і фінансові інструменти.
Фінансові ф'ючерсні ринки виникли як реакція на потребу в інструментах хеджування. Однак хеджери не єдині учасники ринків фінансових ф'ючерсів. Спекулянти й арбітражери також беруть участь в операціях на цих ринках і відіграють важливу роль в його ефективному функціонуванні.
Фінансовий ф'ючерсний контракт надає одночасно право і зобов'язання купити або продати актив у встановлений строк у майбутньому на умовах, погоджених у поточний час. Валютні ф'ючерси укладаються на обмін валют у майбутньому за курсами, наявними в момент виконання контракту.
Валютний ф'ючерс - це стандартизований контракт. V наказах, які робляться у валютних ф'ючерсних контрактах, є кілька дат. Наприклад, на чиказькому ринку є чотири різновиди дат у контрактах - третя середа березня, червня, вересня, грудня, що дає можливість тримати ціни, купувати І торгувати у строки, визначені контрактами.
Валютні ф'ючерси вільно купуються і продаються. Наприклад, компанія, що купила контракт, котрий дає їй право і зобов'язання купити валюту на певну суму в установлений строк у майбутньому, може згодом, не чекаючи строку закінчення дії контракту, закрити свою позицію за контрактом, продавши його. Необхідною умовою функціонування валютних ф'ючерсних ринків є їх ліквідність, що полегшує здійснення угод. Значна кількість контрактів кожного виду створює передумови для ліквідності ринків. Фінансові ф'ючерсні контракти вирізняє високий ступінь стандартизації, яка обмежує розмаїтість наявних контрактів, але збільшує обсяг торгівлі кожним контрактом.
Ф'ючерсні угоди на відміну від угод на реальний біржовий товар не передбачають зобов'язання сторін поставити або прийняти реальний товар (валюту) у строк, обумовлений контрактом. Це взаємопередача (купівля-продаж) прав на стандартизований контракт постачання певної валюти.
Об'єктом ф'ючерсної угоди може бути тільки один вид валюти.
У ф'ючерсному контракті всі параметри стандартизовані і регламентуються правилами біржової торгівлі. Погоджуються у контракті тільки дві умови: курс і позиція, тобто строк постачання валюти. Однак на валютних біржах, як правило, позиція (строк постачання) за основним переліком валют також регламентована, тому в типовому контракті практично погоджується тільки курс валют (ціна контракту).
Ф'ючерсні операції за своєю суттю дуже подібні з форвардними угодами. Наприклад, ф'ючерсні операції також здійснюються з постачанням валюти на строк більше 3 днів із дня укладання угоди і при цьому ціна виконання контракту в майбутньому визначається в день укладання угоди.
Однак є й суттєві відмінності ф'ючерсних операцій від форвардних.
• 1. Ф'ючерсні операції здійснюються в основному на біржовому ринку, а форвардні - на міжбанківському. Це приводить до того, що строки виконання ф'ючерсних контрактів прив'язані до визначених дат (наприклад, до третьої середи кожного третього місяця року) і стандартизовані за строками, обсягами й умовами постачання. У випадку ж форвардних контрактів строк і обсяг угоди визначаються за взаємодомовленістю сторін.
• 2. Ф'ючерсні операції проводяться з обмеженим колом валют, таких як долар США, євро, японська єна, фунт стерлінгів і деякі інші. За формування форвардного контракту коло валют значно ширше.
• 3. Ф'ючерсний ринок доступний як для великих, так і для індивідуальних та дрібних інституціональних інвесторів. Але доступ на форвардні ринки для невеликих фірм обмежений. Це пов'язано з тим, що мінімальна сума для укладання форвардного контракту становить у більшості випадків 500 ООО дол. США.
• 4. Ф'ючерсні операції на 95 % закінчуються укладанням офсетної (зворотної) угоди, при цьому реального постачання валюти не здійснюється, а учасники цієї операції одержують лише різницю між початковою ціною укладання контракту і ціною, що склалася на день здійснення зворотної угоди. За форвардів до 95 % усіх угод закінчуються постачанням валюти за контрактом.
• 5. Стандартизація контрактів означає, що ф'ючерсні угоди є дешевшими, ніж форвардні угоди, що укладаються індивідуально між клієнтом і банком. Форвардні угоди дорожчі, оскільки вони супроводжуються великим спредом на купівлю-продаж. Це може призвести до великих витрат для клієнта за дострокового закриття позицій.
У табл. 7.1 наведена порівняльна характеристика ф'ючерсного і форвардного ринків.
Однією з умов ф'ючерсної торгівлі на біржовому ринку є негайність реєстрації ф'ючерсної угоди у Розрахунковій (Кліринговій) палаті.
Після реєстрації ф'ючерсної угоди її контрагенти (покупець і продавець) припиняють взаємовідносини як сторони, оскільки відтепер мають відносини виключно з Кліринговою палатою.
Це забезпечує продавцю і покупцю можливість діяти незалежно один від одного, оскільки вони безпосередньо не відповідають за зобов'язаннями один перед одним. Ці функції бере на
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні валютно-кредитні відносини» автора Патика Н.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Поняття ф'ючерсного валютного контракту“ на сторінці 1. Приємного читання.
