Міжнародний банк реконструкції та розвитку

Міжнародні валютно-кредитні відносини

• 4) підготовка і реалізація проектів, які фінансує Банк;

• 5) проведення досліджень з економічної та науково-технічної проблематики, з питань розробки і здійснення конкретних програм, з питань кредитної політики, інвестування;

• 6) сприяння політичному діалогу між Банком і бідними країнами-членами у зв'язку з фінансуванням галузевих і загальноекономічних планів розвитку в особливих умовах;

• 7) діяльність як члена консультативного органу, створеного Канадою, Францією, Нідерландами і США для координації діяльності країн-кредиторів, які здійснюють систематичне фінансування програм у країнах, що розвиваються;

• 8) надання інформації про проекти у країнах-членах.

Позики МБРР країнам, що розвиваються, насамперед фінансуються за рахунок продажу цінних паперів на світових фінансових ринках. Оскільки МБРР заробляє незначну маржу у результаті такого позичання, більша частина доходу отримується завдяки позичанню власного капіталу. Цей капітал складається з резервів, накопичених протягом років, і коштів, сплачених акціонерами - членами Банку.

Акціонери також забезпечують покриття капіталу, виконуючи свої боргові зобов'язання перед МБРР. Банк має 178 млрд дол. США так званого відкличного капіталу, який він може отримати від своїх акціонерів за необхідності - для сплати зобов'язань за запозиченнями (облігаціями) або гарантіями МБРР. Щоправда, досі в історії Світового банку не траплялося подібних випадків.

МБРР є одним із найбільших міжнародних позичальників у світі і водночас організацією, котра найчастіше випускає свої боргові фінансові інструменти. Щороку Банк здійснює майже 100 таких операцій. Перші цінні папери МБРР випустив у 1947 р. 31959 р. провідні рейтингові агентства виставляють їм найвищий можливий рейтинг - АЛЛ, котрий залишається незмінним і донині.

Обсяг коштів, які запозичує Банк, визначається обсягом його кредитної діяльності у країнах, що розвиваються. Оскільки програма кредитування Світового банку з часом змінюється, так само змін зазнає і щорічна програма запозичень. Більшу частину своїх фінансових коштів МБРР отримує від продажу облігацій на міжнародних фінансових ринках. У 2010 фінансовому році МБРР залучив позикові кошти із середніми та тривалими строками погашення на суму 34 млрд дол. США.

Боргові цінні папери з різною структурою і строками погашення були випущені в 28 валютах.

Високий рейтинг кредитоспроможності МБРР (АЛЛ) дає змогу Банкові на вигідних умовах залучати кошти на тривалий строк погашення. Банк здійснює запозичення в усіх регіонах світу на різних ринках і в різних валютах.

Такий високий рейтинг кредитоспроможності пояснюється шістьма основними причинами: 1) борг Світового банку підтримують 187 суверенних акціонерів - уряди країн, які є його членами; 2) Банк проводить чітку і виважену фінансову політику: на один долар його капіталу може припадати максимум один "позиковий" долар; наразі на 1 долар загального капіталу припадає близько 50 центів позик; 3) за останні 16 років чистий дохід перевищив 1 млрд дол. США; 4) свої активи Світовий банк тримає у ліквідній формі, що забезпечує гнучкість стосовно випуску нових боргових зобов'язань; 5) Банк здійснює досить жорстку політику запозичень, є ліміти концентрації кредитів, що забезпечує високу якість портфеля позик Світового банку; 6) кредити Світового банку видають під реалізацію тих проектів, які або співфінансують уряди країн, або мають державні гарантії. Провідні рейтингові агенції звертають увагу на винятковий кредитний статус Банку, який має справу не з приватними позичальниками, а з державами, рівень спроможності котрих виконати свої зобов'язання є високим.

Банк надає середньо - та довгострокові позики урядам країн, які до нього входять, а також приватним організаціям під гарантію уряду та контролює їхнє використання. Позичальники повинні дотримуватися рекомендацій Банку і надавати йому звіти щодо використання коштів.

Загальний обсяг кредитування, що був наданий МБРР з часу його заснування, становить 523,6 млрд дол. США. Дані проведених операцій МБРР детальніше подані у табл. 11.3.

Спочатку МБРР мав за допомогою акумульованих бюджетних коштів промислово розвинутих країн і залучених капіталів інвесторів стимулювати приватні інвестиції в країнах Західної Європи, економіка яких значно постраждала під час Другої світової війни. З середини 50-х років, коли господарство країн Західної Європи стабілізувалося, діяльність МБРР в усе більшій мірі стала орієнтуватися на країни Азії, Африки і Ла

Таблиця 11.3. Проведені операції МБРР, млн дол. США

2006 р.2007 р.2008 р.2009 р.2010 р.
Зарезервовані кошти1413512 82913 46832 91144 197
з них позики на цілі підтримки політики у сфері розвитку4 9063 6353 96715 58220 586
Кількість проектів11311299126164
Надані кошти, брутто11833110551049018 56428854
з них позики на цілі підтримки політики у сфері розвитку5 4064 0963 485913817 425
Погашення основної суми (у т. ч. дострокове погашення)13 60017 23112 61010 21711624
Надані кошти, нетто(1 767)(6176)(2 120)8 34717 230
Непогашені кошти10300497 80599 05010 569812 0103
Ненадані кредитні кошти34 93835 4403817651 12563574
Розподілений чистий дохід174016592 271572800
Вільний капітал і резерви33 33933 75436 88836 32836106
Співвідношення власного капіталу і виданих позик33 % і35%38 % 134%29%

тинської Америки з метою стимулювання розвитку їхньої економіки (табл. 11.4). Традиційно діяльність МБРР полягає у наданні кредитів для розширення виробничих потужностей країн - членів Світового банку, що видаються зазвичай строком до 20 років (пільговий період - 5 років) під гарантію урядів країн-членів. Як правило, МБРР надає позики в обсязі 15 млрд дол. США на рік, процент за якими стягується на рівні ставок світових фінансових ринків (ставка за кредитом у середньому на 0,5 % перевищує вартість позикових коштів і змінюється за півріччями).

Порівняно з 2006 р. у 2010 р. структура кредитування МБРР за регіонами суттєво змінилася (табл. 11.5). Зокрема, більша частина кредитних коштів була направлена в країни Південної Африки, Середнього Сходу та Північної Африки, Східної та Південної Азії, тоді як частка країн Європи та Центральної Азії суттєво зменшилася.

Таблиця 11.4. Кредитування МБРР і МАР за регіонами, 2010 р.

з/пРегіонОбсяг нових зарезервованих кредитних ресурсівПортфель проектів, мли дол. США
МБРРМАР
млн дол. США%млн дол. США%
1Латинська Америка / Карибський регіон13 66730,92401,632 100
2Європа / Центральна Азія1019623,16204,324 400
3Східна Азія / Тихоокеанський регіон5 86513,3165211,428400
4Південна Азія6 68915,14 64531,933 700
5Близький Схід / Північна Африка3 5238,02141.58 700
6Південна Африка4 2589,6717949,335 300

У 2010 р. найбільший обсяг допомоги було надано країнам Латинської Америки та Карибського регіону, що досягнув рекордного для цього регіону рівня - 13,7 млрд дол. США. Європа та Центральна Азія отримали 10,2 млрд дол. США, Південна Азія - 6,7 млрд дол. США. Обсяг кредитних ресурсів, заре-

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні валютно-кредитні відносини» автора Патика Н.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Міжнародний банк реконструкції та розвитку“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Модуль I. Розвиток міжнародних валютних відносин

  • Основні елементи міжнародної валютної системи

  • Міжнародна ліквідність

  • Валютні ринки

  • Міжнародні валютно-фінансові організації

  • Тема 2. Еволюція міжнародної валютної системи

  • Бреттон-Вудська валютна система

  • Ямайська валютна система

  • Переваги та недоліки Ямайської валютної системи

  • Тема 3. Європейська валютна система

  • Механізм роботи Європейської валютної системи

  • Впровадження єдиної європейської валюти - євро

  • Переваги та недоліки євро

  • Модуль ІІ. Валютні курси та валютні операції

  • Структура платіжного балансу

  • Рахунок операцій із капіталом і фінансовими інструментами

  • Макроекономічна роль платіжного балансу

  • Фактори, які впливають на платіжний баланс

  • Основні тенденції в динаміці показників платіжного балансу України

  • Поточний рахунок

  • Послуги

  • Кредити та облігації

  • Можливі шляхи врегулювання платіжного балансу

  • Тема 5. Валютний ринок

  • Учасники валютного ринку

  • Попит, пропозиція на валютному ринку і рівноважний обмінний курс

  • Тема 6. Валютні курси

  • Традиційна (двостороння) концепція ефективних валютних курсів

  • Реальний валютний курс

  • Ефективний (багатосторонній) реальний обмінний курс

  • Відхилення від паритету купівельної спроможності

  • Недоліки ПКС і проблеми, що виникають під час його використання

  • Очікувані зміни валютного курсу

  • Тема 7. Валютні операції

  • Курси обміну валют за нульової вартості угоди

  • Форвардні валютні операції

  • Методика розрахунку форвардного курсу (метод swap - ставок)

  • Своп-операції

  • Поняття ф'ючерсного валютного контракту

  • Загальна характеристика опціонних контрактів

  • Валютний арбітраж

  • Хеджування

  • Операції із золотовалютним резервом Національного банку України

  • Операції із золотом

  • Модуль ІІІ. Системи регулювання валютно-кредитних відносин. Міжнародні фінансові організації. Співпраця України з МФО

  • Система курсоутворення

  • Золотовалютні резерви Національного банку України

  • Валютні обмеження

  • Тема 9. Сучасні міжнародні фінансово-кредитні відносини

  • Сутність і функції кредиту

  • Форми міжнародного кредиту

  • Прямі іноземні інвестиції

  • Тема 10. Міжнародні фінансові організації

  • Класифікація міжнародних фінансових організацій

  • Основні форми співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями

  • Тема 11. Глобальні міжнародні фінансові організації

  • Міжнародний валютний фонд

  • Міжнародний банк реконструкції та розвитку
  • Міжнародна асоціація розвитку

  • Міжнародна фінансова корпорація

  • Багатостороння агенція гарантування інвестицій

  • Тема 12. Регіональні міжнародні фінансові організації

  • Підписний капітал регіональних МФО

  • Облігаційні позики регіональних МФО

  • Європейський банк реконструкції та розвитку

  • Чорноморський банк торгівлі та розвитку

  • Міжамериканський банк розвитку

  • Міжамериканська інвестиційна корпорація

  • Ісламський банк розвитку

  • Список використаної літератури