Міжнародна ліквідність

Міжнародні валютно-кредитні відносини

Це можливість країни чи групи країн забезпечувати свої короткострокові зовнішні зобов'язання прийнятними платіжними засобами. Міжнародна ліквідність характеризує зовнішню платоспроможність країн чи регіонів та пов'язана з забезпеченням міжнародної валютної системи міжнародними резервами, необхідними для її нормального функціонування, з порядком їхнього створення і регулювання.

Міжнародна ліквідність виконує три функції: - засіб формування ліквідних резервів;

• засіб міжнародних платежів;

• засіб валютної інтервенції.

Основну частину міжнародної ліквідності становлять офіційні золотовалютні резерви. До золотовалютних резервів належать запаси золота в стандартних зливках, а також високоліквідні іноземні активи у вільно конвертованій валюті (валютні резерви). Крім того, до золотовалютних резервів держави можуть належати дорогоцінні метали (платина і срібло), якщо вони використовуються в міжнародних своп-операціях чи під них отримана валюта.

Власні резерви формують так звану абсолютну ліквідність. Держави можуть отримувати і використовувати кредити іноземних банків, як центральних, так і комерційних, також можуть залучати кредити Міжнародного валютного фонду, формуючи таким чином "умовну ліквідність". Якщо власними резервами країни можуть розпоряджатися без обмежень, то використання кредитних ресурсів пов'язано з виконанням визначених вимог кредитора. Ліквідні позиції країни-боржника оцінюють за таким показником:

Валютний курс

Валюта є товаром, і як усякий товар, має свою ціну. Ціна валюти - валютний курс. Валютний курс визначають як вартість грошової одиниці однієї країни, виражену в грошових одиницях іншої країни. Основна роль валютного курсу пов'язана:

• з необхідністю конвертації одних грошових одиниць в інші під час здійснення міжнародних операцій (торгівля товарами і послугами, міжнародне кредитування та інвестування);

• порівняння цін на світових товарних ринках, а також вартісних показників різних країн;

• періодична переоцінка рахунків у іноземній валюті фірм, банків, урядів і фізичних осіб.

Залежно від міри втручання органів грошово-кредитного регулювання у ринкове курсоутворення, валютні курси поділяються на плаваючі та фіксовані. Але, на думку експертів, жодна із систем валютних курсів не має виняткової переваги з погляду досягнення повної зайнятості і стабільного рівня цін.

Фіксований курс означає закритість грошової системи, повну незалежність офіційного валютного курсу від ринкових коливань. (Найефектнішим варіантом цього типу є курс, що фіксується центральним банком.) Така закритість, як правило, вводиться під час слабкої, нестійкої грошової системи. Так в Україні фіксований валютний курс був введений у 1994 р. як міра протидії бурхливій гіперінфляції. Фіксований курс застосовується у країнах із закритою економікою планово-адміністративного типу. Система фіксованого валютного курсу не ринкова, але може бути виправдана надзвичайними економічними обставинами. Головний недолік фіксованого курсу - поява паралельного тіньового курсу і тіньового валютного ринку, що дестабілізує економіку і робить її недостатньо керованою. Курсоутворення, що адміністративно фіксується, переходить у м'якшу форму, коли держава допускає коливання валютного курсу в межах встановленого коридору. Як правило, в межах коридору центральний банк регулює курс операціями на валютному ринку: валютними інтервенціями на ринку з метою задоволення попиту і пропозиції. Це регульоване курсоутворення в межах коридору. Наступний за ступенем лібералізації тип - регульоване курсоутворення без законодавчо встановленого коридору. Центральний банк регулює курс на валютному ринку на основі економічної доцільності, очікуваних можливих впливів зміни курсу на процеси в економіці. Регулювання через валютний ринок іноді може поєднуватися з адміністративним коригуванням (як ревальвація в Україні у квітні 2000 р.).

Найбільш ліберальним і таким, що відповідає нормальним ринковим умовам, є вільно плаваючий курс, коли центральний банк усувається від регулюючих дій (якщо не відбудеться яких-небудь непередбачуваних подій). Плаваючий валютний курс залежить від ринкового попиту та пропозиції на валюту на валютному ринку і може суттєво коливатися. Вільно плаваючий курс характерний для сильної, стійкої економіки.

Наступний розділ:

Валютні ринки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні валютно-кредитні відносини» автора Патика Н.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Міжнародна ліквідність“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Модуль I. Розвиток міжнародних валютних відносин

  • Основні елементи міжнародної валютної системи

  • Міжнародна ліквідність
  • Валютні ринки

  • Міжнародні валютно-фінансові організації

  • Тема 2. Еволюція міжнародної валютної системи

  • Бреттон-Вудська валютна система

  • Ямайська валютна система

  • Переваги та недоліки Ямайської валютної системи

  • Тема 3. Європейська валютна система

  • Механізм роботи Європейської валютної системи

  • Впровадження єдиної європейської валюти - євро

  • Переваги та недоліки євро

  • Модуль ІІ. Валютні курси та валютні операції

  • Структура платіжного балансу

  • Рахунок операцій із капіталом і фінансовими інструментами

  • Макроекономічна роль платіжного балансу

  • Фактори, які впливають на платіжний баланс

  • Основні тенденції в динаміці показників платіжного балансу України

  • Поточний рахунок

  • Послуги

  • Кредити та облігації

  • Можливі шляхи врегулювання платіжного балансу

  • Тема 5. Валютний ринок

  • Учасники валютного ринку

  • Попит, пропозиція на валютному ринку і рівноважний обмінний курс

  • Тема 6. Валютні курси

  • Традиційна (двостороння) концепція ефективних валютних курсів

  • Реальний валютний курс

  • Ефективний (багатосторонній) реальний обмінний курс

  • Відхилення від паритету купівельної спроможності

  • Недоліки ПКС і проблеми, що виникають під час його використання

  • Очікувані зміни валютного курсу

  • Тема 7. Валютні операції

  • Курси обміну валют за нульової вартості угоди

  • Форвардні валютні операції

  • Методика розрахунку форвардного курсу (метод swap - ставок)

  • Своп-операції

  • Поняття ф'ючерсного валютного контракту

  • Загальна характеристика опціонних контрактів

  • Валютний арбітраж

  • Хеджування

  • Операції із золотовалютним резервом Національного банку України

  • Операції із золотом

  • Модуль ІІІ. Системи регулювання валютно-кредитних відносин. Міжнародні фінансові організації. Співпраця України з МФО

  • Система курсоутворення

  • Золотовалютні резерви Національного банку України

  • Валютні обмеження

  • Тема 9. Сучасні міжнародні фінансово-кредитні відносини

  • Сутність і функції кредиту

  • Форми міжнародного кредиту

  • Прямі іноземні інвестиції

  • Тема 10. Міжнародні фінансові організації

  • Класифікація міжнародних фінансових організацій

  • Основні форми співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями

  • Тема 11. Глобальні міжнародні фінансові організації

  • Міжнародний валютний фонд

  • Міжнародний банк реконструкції та розвитку

  • Міжнародна асоціація розвитку

  • Міжнародна фінансова корпорація

  • Багатостороння агенція гарантування інвестицій

  • Тема 12. Регіональні міжнародні фінансові організації

  • Підписний капітал регіональних МФО

  • Облігаційні позики регіональних МФО

  • Європейський банк реконструкції та розвитку

  • Чорноморський банк торгівлі та розвитку

  • Міжамериканський банк розвитку

  • Міжамериканська інвестиційна корпорація

  • Ісламський банк розвитку

  • Список використаної літератури