Хеджування

Міжнародні валютно-кредитні відносини

Коливання обмінних курсів створюють ризик. Припустимо, що американський експортер продає свої товари імпортерові в Німеччині і ціна угоди виражається в євро. Американський експортер одержить виручку за проданий товар в євро через певний час після того, як була укладена угода. Експортер, таким чином, підпадає під валютний ризик - ризик зміни валютного курсу долара США до євро на момент отримання виручки в іноземній валюті. Падіння вартості долара США щодо євро зменшило б доларову вартість надходжень, що знизило б прибутковість експорту або навіть зробило його збитковим. Якщо експортер хоче уникнути подібного ризику, він може застрахуватися від втрат. Одним із таких способів страхування валютного ризику є хеджування (hedging). Здійснюючи хеджування за допомогою фінансового ф'ючерса, він намагається гарантувати собі обмінний курс, за яким купуватиме долари. Йому необхідно знати заздалегідь, скільки грошей одержить у доларовому еквіваленті. Гарантований обмінний курс буває менш сприятливим, ніж поточний, але принаймні експортер буде вільний від ризику того, що курс може стати несприятливим і угода виявиться збитковою.

Крім того, діяльність спекулянтів на валютному ринку сприяє штучному збільшенню частоти й амплітуди коливання валютних курсів, що також породжує валютний ризик. За спекулятивних оборотів збільшується попит або пропозиція, при цьому підсилюються цінові тенденції, які діють на біржі й обумовлені об'єктивними ринковими чинниками.

Однак завдяки спекулянтам можливе укладання страхових угод, які захищають продавців і покупців реального товару від небажаного коливання цін. До таких угод належить хеджування, що здійснюється у тих випадках, коли учасники валютного ринку хочуть застрахувати себе від ризику зміни валютного курсу в несприятливому для них напрямі.

Суть хеджування полягає в одночасному укладанні дійсної (на реальний товар) і зворотної їй ф'ючерсної (спекулятивної) угод. Результат хеджування є результатом за обома угодами.

Слід зазначити, що саме поняття "хеджування" значно змінилося. До 50-х років були різні його трактування. Найпоширенішим було таке: хеджування - це "продаж (купівля) ф'ючерсного контракту проти попередньої купівлі (продажу) рівної кількості того самого товару або еквівалентної кількості другого товару, ціна якого змінюється паралельно ціні цього товару, з наміром припинити зобов'язання за угодами на ф'ючерсному ринку шляхом зворотної операції одночасно із завершенням операції з реальним товаром і настанням строку за ф'ючерсним контрактом"1. Наступне пояснення хеджування глибше розкриває економічну суть цього явища: "мета хеджування - зняття кредитних і цінових ризиків або їх мінімізація. Хеджування використовується не для отримання прибутку (як спекулятивного, так і будь-якого іншого), а для страхування вже наявного прибутку або обмеження загрозливих втрат". Отже, в той час основною рисою хеджових операцій була одночасність угоди на ф'ючерсній біржі та на ринку реального товару і їх протилежна направленість.

Проте в 50-60-х роках американські економісти X. Уоркінг, Д. Ротлідж та Р. Грей розробили нову теорію хеджування, яка глибше розкриває його суть на сучасному етапі. Вона набула свого практичного підтвердження і втілення в сучасному законодавстві та регулюванні біржової торгівлі. Основа хеджування полягає у тому, що ціни на реальний товар і біржові ф'ючерсні котирування змінюються не паралельно, отже, не може бути повного страхування прибутку.

Учасники ф'ючерсної та опціонної торгівлі, які мають таку мету страхування валютного ризику, називаються хеджерами. Хеджерами є особи, пов'язані з реальною торгівлею, тобто продавці і покупці реальної валюти, які намагаються застрахуватися від несприятливих змін курсів валют.

Учасник біржової торгівлі може вважатися хеджером, якщо його дії основані на двох моментах:

• наявність на ринку реального товару;

• зацікавленість у зниженні валютного ризику. Процес страхування від зміни курсів валют (хеджування)

• одна з найскладніших біржових операцій, оскільки передбачає функціонування взаємопов'язаних елементів єдиного механізму поетапного укладання і завершення трьох видів угод. Основа страхування від цінового ризику досить проста, однак складним є механізм його здійснення (рис. 7.7).

Так, для страхування від валютного ризику, тобто зміни валютного курсу валюти, яка продається або купується за угодою з відстроченим постачанням (форвард), хеджеру (його брокеру) необхідно поетапно укласти три види угод, які внаслідок їх здійснення і забезпечать попередження втрат:

• 1) купівля або продаж реального товару з відстроченим постачанням (форвард);

• 2) продаж або купівля ф'ючерсних контрактів на аналогічний обсяг валюти;

• 3) ліквідація позицій за ф'ючерсними контрактами шляхом укладання офсетної угоди.

Механізм здійснення страхування від валютного ризику (хеджування)

Рис. 7.7. Механізм здійснення страхування від валютного ризику (хеджування)

У випадку, якщо за угодою на реальний товар з відстроченим постачанням хеджер - продавець реального товару матиме фінансові втрати від зміни курсу, то одночасно він як хеджер-покупець, але вже як власник ф'ючерсної згоди на такий самий обсяг товару, матиме прибуток. Ця сума власне і страхує втрати за форвардною угодою.

На завершальному етапі здійснюється ліквідація ф'ючерсного контракту, який покриває зазнані фінансові втрати. Якщо немає необхідності ліквідовувати ф'ючерсну згоду на ті чи інші обсяги валюти, тобто хеджер не зазнав втрат від зміни валютного курсу і постачання товару за форвардною згодою відбулася, ф'ючерс може продовжувати обіг на біржовому ринку.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні валютно-кредитні відносини» автора Патика Н.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Хеджування“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Модуль I. Розвиток міжнародних валютних відносин

  • Основні елементи міжнародної валютної системи

  • Міжнародна ліквідність

  • Валютні ринки

  • Міжнародні валютно-фінансові організації

  • Тема 2. Еволюція міжнародної валютної системи

  • Бреттон-Вудська валютна система

  • Ямайська валютна система

  • Переваги та недоліки Ямайської валютної системи

  • Тема 3. Європейська валютна система

  • Механізм роботи Європейської валютної системи

  • Впровадження єдиної європейської валюти - євро

  • Переваги та недоліки євро

  • Модуль ІІ. Валютні курси та валютні операції

  • Структура платіжного балансу

  • Рахунок операцій із капіталом і фінансовими інструментами

  • Макроекономічна роль платіжного балансу

  • Фактори, які впливають на платіжний баланс

  • Основні тенденції в динаміці показників платіжного балансу України

  • Поточний рахунок

  • Послуги

  • Кредити та облігації

  • Можливі шляхи врегулювання платіжного балансу

  • Тема 5. Валютний ринок

  • Учасники валютного ринку

  • Попит, пропозиція на валютному ринку і рівноважний обмінний курс

  • Тема 6. Валютні курси

  • Традиційна (двостороння) концепція ефективних валютних курсів

  • Реальний валютний курс

  • Ефективний (багатосторонній) реальний обмінний курс

  • Відхилення від паритету купівельної спроможності

  • Недоліки ПКС і проблеми, що виникають під час його використання

  • Очікувані зміни валютного курсу

  • Тема 7. Валютні операції

  • Курси обміну валют за нульової вартості угоди

  • Форвардні валютні операції

  • Методика розрахунку форвардного курсу (метод swap - ставок)

  • Своп-операції

  • Поняття ф'ючерсного валютного контракту

  • Загальна характеристика опціонних контрактів

  • Валютний арбітраж

  • Хеджування
  • Операції із золотовалютним резервом Національного банку України

  • Операції із золотом

  • Модуль ІІІ. Системи регулювання валютно-кредитних відносин. Міжнародні фінансові організації. Співпраця України з МФО

  • Система курсоутворення

  • Золотовалютні резерви Національного банку України

  • Валютні обмеження

  • Тема 9. Сучасні міжнародні фінансово-кредитні відносини

  • Сутність і функції кредиту

  • Форми міжнародного кредиту

  • Прямі іноземні інвестиції

  • Тема 10. Міжнародні фінансові організації

  • Класифікація міжнародних фінансових організацій

  • Основні форми співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями

  • Тема 11. Глобальні міжнародні фінансові організації

  • Міжнародний валютний фонд

  • Міжнародний банк реконструкції та розвитку

  • Міжнародна асоціація розвитку

  • Міжнародна фінансова корпорація

  • Багатостороння агенція гарантування інвестицій

  • Тема 12. Регіональні міжнародні фінансові організації

  • Підписний капітал регіональних МФО

  • Облігаційні позики регіональних МФО

  • Європейський банк реконструкції та розвитку

  • Чорноморський банк торгівлі та розвитку

  • Міжамериканський банк розвитку

  • Міжамериканська інвестиційна корпорація

  • Ісламський банк розвитку

  • Список використаної літератури