Міжнародний банк реконструкції та розвитку

Міжнародні валютно-кредитні відносини

Назву "банк" МБРР отримав завдяки своїм операціям, які традиційно здійснюють банки: підписка на капітал, надання кредитів та/чи гарантій, випуск облігацій тощо. Але за іншими показниками - типом акціонерів, процедурою підписки на капітал, обмеженням обсягу короткострокових запозичень і, головне, за неприбутковим характером діяльності - він не має жодних спільних ознак із традиційними банками.

Наприкінці 40-х років найактуальнішим завданням МБРР було забезпечення фінансування реконструкції зруйнованих війною економік західноєвропейських країн. Для цього використовувались як власні кошти Банку, так і залучені через нього капітали американських інвесторів. За допомогою таких операцій МБРР сприяв економічній та політичній стабілізації в цих країнах, а водночас і поширенню впливу американського капіталу на їх економіку.

Із середини 50-х років, коли становище західноєвропейських країн дещо стабілізувалось, а країни - отримувачі позик досягли рівня економічної самостійності, МБРР змінив напрям діяльності. Відтоді він зосередив зусилля на наданні фінансової допомоги найбіднішим країнам світу.

Наприкінці 80-х - на початку 90-х років Банк почав кредитувати країни з транзитивною економікою. До цієї групи за класифікацією МБРР належали 15 колишніх республік СРСР, а також Албанія, Болгарія, Боснія й Герцеговина, Македонія, Кіпр, Польща, Румунія, Словачинна, Словенія, Хорватія й Угорщина. За останнє 10-річчя фінансування зростало випереджальними темпами: якщо в 1989-1993 рр. цій групі країн виділялось у середньому 2,6 млрд. дол. США на рік, то в 1999 р. - уже майже 5,3 млрд дол.

МБРР є міжнародним відкритим акціонерним товариством, кількість членів якого постійно зростає. Його Статутом досить детально розроблені всі питання, пов'язані зі вступом до МБРР нових членів, процедурою виходу будь-якої країни з Банку, регламентація роботи Банку, його організаційна структура, порядок формування вищих органів керівництва та їхні повноваження, порядок формування і використання авуарів МБРР. Так, зокрема, відповідно до статті II Статуту Банку членом МБРР може стати будь-яка країна світу. На 1 січня 2011 р. членами МБРР є 187 країн.

Засновники обох міжнародних організацій (МВФ і МБРР) обмежили можливість вступу країн до МБРР її обов'язковим членством у МВФ. Для розуміння обґрунтованості цієї вимоги слід згадати, що країни, які стали членами МВФ, беруть на себе зобов'язання реалізувати власну національну валютно-фінансову політику відповідно до так званого "кодексу поведінки", зафіксованого в документах МВФ. "Кодекс поведінки" включає зобов'язання всіх країн-членів дозволяти вільно і без обмежень обмінювати свої валюти на іноземні, інформувати МВФ про ті планові зміни у їх фінансовій та монетарній політиці, які можуть вплинути на економіку інших держав-членів та, наскільки це можливо, модифікувати цю політику, спираючись на поради МВФ з урахуванням інтересів усіх членів організації.

Крім обміну інформацією, між організаціями здійснюється також координація надання ними фінансової допомоги краї-нам-членам. Ця координація є односторонньою: якщо МВФ приймає свої рішення самостійно на основі попередніх консультацій з різними міжнародними організаціями, урядом і діловими колами країн - претендентів на позики та численними експертами, то МБРР при винесенні своїх рішень завжди зважає на оцінювання платоспроможності кожної країни фахівцями Фонду.

Не тільки вступ до МВФ, а й виключення з нього супроводжується аналогічними діями з боку МБРР: будь-який акціонер Банку, що припиняє (добровільно чи примусово) своє членство у Фонді, обов'язково виключається з числа акціонерів Банку впродовж трьох місяців.

Жодна з установ Світового банку не надає позики країні, якій МВФ повністю або тимчасово відмовляє у кредитуванні. Якщо Фонд припиняє надання кредитів за вже відкритими ним лініями будь-якому своєму членові, така країна автоматично перестає отримувати фінансування і від МБРР - вона не тільки не одержить нових позик від Банку, а й буде призупинено виконання раніше узгоджених кредитних ліній. Щоб залишитися акціонером Банку, такій країні знадобилось би спеціальне рішення Ради директорів МБРР, підтримане не менше ніж 75 % голосів.

Умови надання кредитів через Світовий банк, хоч і можуть здаватися донорам малопривабливими (у зв'язку з низьким процентом), мають перевагу подвійного захисту (гарантіями самого Світового банку, а також урядів країн, які отримують позики). Окрім надійності, надання кредитів країнам третього світу через Світовий банк є привабливим для інвесторів ще й з іншого боку, оскільки ці позики забезпечують розбудову на місці їх засвоєння сприятливого бізнес-довкілля, створення моральних і матеріальних передумов для приходу на нові ринки вже позикового приватного капіталу, а також формування нових ринків не тільки для товарів країн-кредиторів, а й для їхніх технологій та ноу-хау.

Діяльність Банку спрямована не на максимізацію прибутку, а на координацію політики економічної допомоги промислово розвинених країн тим своїм членам, які тільки розвиваються. Світовий банк нікому не нав'язує своїх кредитів, а навпаки - ставить низку вимог для їхнього одержання.

Забезпечуючи менш багаті країни кредитними ресурсами за найнижчою вартістю, Банк не висуває отримувачам позик політичних вимог: за статтею IV Статуту ні Банк, ні його окремі службовці не повинні втручатися у політику країн - членів МБРР. Оскільки метою Банку є досягнення максимальної віддачі кредитних ресурсів, останні надаються у "не визначеному вигляді", тобто кошти можуть бути витрачені на купівлю товарів і оплату послуг у будь-якій країні світу.

Згідно з положенням своїх установчих документів МБРР як одна із спеціалізованих фінансових установ ООН передусім має сприяти виконанню стратегічного завдання - інтегрувати економіку всіх країн-членів до основних центрів світової системи господарства, наблизивши якість життя у бідних країнах до рівня розвинених держав.

Розробляючи плани діяльності на майбутнє, керівництво Банку довело до відома громадськості свої наміри не зупинятися на досягнутому, а продовжувати власну діяльність у раніше обраному напрямі. Зокрема планується здійснювати фінансову підтримку зусиль, спрямованих на досягнення цілей розвитку світового співтовариства. Вони полягають:

• у скороченні наполовину до 2015 р. частки населення, що живе за межею бідності;

• забезпеченні до 2015 р. загальної початкової освіти в усіх країнах світу;

• скороченні до 2015 р. дитячої смертності на дві третини, а материнської - на три чверті;

• забезпеченні до 2015 р. загального медичного обслуговування у сфері репродуктивного здоров'я;

• припиненні до 2015 р. скорочення екологічних ресурсів на національному і глобальному рівнях.

Конкретна участь групи Світового банку в здійсненні цієї глобальної програми розвитку в найближчому майбутньому концентруватиметься, як про це оголосив президент Банку на щорічній спільній конференції з МВФ сесіями, на п'ятьох напрямах:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні валютно-кредитні відносини» автора Патика Н.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Міжнародний банк реконструкції та розвитку“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Модуль I. Розвиток міжнародних валютних відносин

  • Основні елементи міжнародної валютної системи

  • Міжнародна ліквідність

  • Валютні ринки

  • Міжнародні валютно-фінансові організації

  • Тема 2. Еволюція міжнародної валютної системи

  • Бреттон-Вудська валютна система

  • Ямайська валютна система

  • Переваги та недоліки Ямайської валютної системи

  • Тема 3. Європейська валютна система

  • Механізм роботи Європейської валютної системи

  • Впровадження єдиної європейської валюти - євро

  • Переваги та недоліки євро

  • Модуль ІІ. Валютні курси та валютні операції

  • Структура платіжного балансу

  • Рахунок операцій із капіталом і фінансовими інструментами

  • Макроекономічна роль платіжного балансу

  • Фактори, які впливають на платіжний баланс

  • Основні тенденції в динаміці показників платіжного балансу України

  • Поточний рахунок

  • Послуги

  • Кредити та облігації

  • Можливі шляхи врегулювання платіжного балансу

  • Тема 5. Валютний ринок

  • Учасники валютного ринку

  • Попит, пропозиція на валютному ринку і рівноважний обмінний курс

  • Тема 6. Валютні курси

  • Традиційна (двостороння) концепція ефективних валютних курсів

  • Реальний валютний курс

  • Ефективний (багатосторонній) реальний обмінний курс

  • Відхилення від паритету купівельної спроможності

  • Недоліки ПКС і проблеми, що виникають під час його використання

  • Очікувані зміни валютного курсу

  • Тема 7. Валютні операції

  • Курси обміну валют за нульової вартості угоди

  • Форвардні валютні операції

  • Методика розрахунку форвардного курсу (метод swap - ставок)

  • Своп-операції

  • Поняття ф'ючерсного валютного контракту

  • Загальна характеристика опціонних контрактів

  • Валютний арбітраж

  • Хеджування

  • Операції із золотовалютним резервом Національного банку України

  • Операції із золотом

  • Модуль ІІІ. Системи регулювання валютно-кредитних відносин. Міжнародні фінансові організації. Співпраця України з МФО

  • Система курсоутворення

  • Золотовалютні резерви Національного банку України

  • Валютні обмеження

  • Тема 9. Сучасні міжнародні фінансово-кредитні відносини

  • Сутність і функції кредиту

  • Форми міжнародного кредиту

  • Прямі іноземні інвестиції

  • Тема 10. Міжнародні фінансові організації

  • Класифікація міжнародних фінансових організацій

  • Основні форми співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями

  • Тема 11. Глобальні міжнародні фінансові організації

  • Міжнародний валютний фонд

  • Міжнародний банк реконструкції та розвитку
  • Міжнародна асоціація розвитку

  • Міжнародна фінансова корпорація

  • Багатостороння агенція гарантування інвестицій

  • Тема 12. Регіональні міжнародні фінансові організації

  • Підписний капітал регіональних МФО

  • Облігаційні позики регіональних МФО

  • Європейський банк реконструкції та розвитку

  • Чорноморський банк торгівлі та розвитку

  • Міжамериканський банк розвитку

  • Міжамериканська інвестиційна корпорація

  • Ісламський банк розвитку

  • Список використаної літератури