Своп-операції

Міжнародні валютно-кредитні відносини

Своп-операції - це комбінації зі спот- і форвардних угод. Найчастіше їх називають валютним бартером.

Валютний своїх - це комбінація двох протилежних конверсійних угод на однакову суму з різними датами валютування. Щодо свопу дата виконання більш близької угоди називається датою валютування, а дата виконання більш тривалої за строком зворотної угоди - датою закінчення свопу.

За операціями своп наявна угода здійснюється за курсом спот, що у контругоді корегується з урахуванням премії чи дисконту (залежно від тенденцій зміни валютного курсу), У цьому типі угоди клієнт заощаджує на маржі - різницях між курсами продавця і покупця за наявною угодою. Для банків такі операції також мають певні переваги, основна з яких полягає у тому, що своп-угоди не створюють відкритої валютної позиції і тимчасово забезпечують валютою без ризику, пов'язаного зі зміною її курсу.

Угоди своп зазвичай здійснюються на строк від 1 дня до 6 місяців, рідше - своп-угоди строком виконання до 5 років.

Своп-операції здійснюються як між комерційними банками, так і між комерційними банками та центральним банком країни, і безпосередньо між центральними банками країн. В останньому випадку вони є угодами про взаємне кредитування в національних валютах. Із 1969 р. діє багатостороння система взаємного обміну валют через Банк міжнародних розрахунків у Базелі на базі використання операцій своп. Такі двосторонні акції використовуються центральними банками країн для здійснення ефективних валютних інтервенцій.

Якщо ближня конверсійна угода є купівлею валюти (зазвичай базової), а довша - продажем валюти, такий своп називається "купив / продав" (buy and sell).

Якщо спочатку здійснюється угода з продажу валюти, а зворотна їй угода є купівлею валюти, цей своп буде називатися "продав / купив" (sell and buy).

Як правило, угода своп проводиться з одним контрагентом, тобто обидві конверсії здійснюються з тим самим банком. Хоча допускається називати свопом комбінацію двох протилежних конверсійних угод з різними датами валютування на однакову суму, укладених із різними банками.

Наприклад, якщо банк купив 1 млн дол. США проти євро з датою валютування на спот й одночасно продав цей 1 млн дол. проти євро на умовах 3-місячного форварда (угода аутрайт), це буде називатися 3-місячним свопом долара США в євро.

За строками можна поділити валютні свопи на три види:

Перший вид - це стандартні свопи (зі споту). Так, якщо банк укладає першу угоду на споті, а зворотну їй - на умовах тижневого форварда, такий своп називається "спот-вік"(week swap).

Другий вид - це короткі одноденні свопи (до споту). Так, якщо перша угода здійснюється з датою валютування "завтра" (tomorrow), а зворотна - на споті, такий своп називається "том-некст" (tomorrow-next swap).

До третього виду можна віднести форвардні свопи (після споту), для яких характерне поєднання двох угод аутрайт, коли ближча за строком угода укладається на форвардних умовах (дата валютування пізніше, ніж спот), а зворотна їй - на умовах пізнішого форварда.

Є безліч шляхів застосування свопів. Так, вони можуть бути використані як інструмент для придбання іноземної валюти на обмежений період за фіксованим обмінним курсом (на основі схеми своп : спот проти форварда), для швидкого реагування на зміни в очікуваних вхідних і вихідних валютних потоках шляхом скорочення чи подовження термінів своп-контрактів, що вже були укладені (на основі схеми своп-угоди: форвард проти форварда) тощо.

Розглянемо варіанти придбання фірмою іноземної валюти на обмежений період за допомогою угоди своп.

Приклад 1

Нехай фірмі потрібні долари США в обмін на євро на 3 місяці. 5 липня 2008 р. фірма-клієнт укладає з банком своп-операцію, яка полягає у тому, що вона купує на умовах спот долари США в обмін на євро з датою валютування 7 липня 2008 р. і одночасно укладає форвардний контракт на продаж тієї самої кількості доларів в обмін на євро на 7 жовтня 2008 р. Таким чином, фірма одержує необхідні їй доларові кошти на 3 місяці. Ціною угоди є різниця між спот- і форвардним курсами, що відображають різницю між процентними ставками за доларами США і євро.

Приклад 2

Припустимо далі, що фірма, яка очікувала поповнення валютних коштів у доларах США, через 3 місяці одержала повідомлення, що необхідні кошти будуть переведені не в жовтні 2008 р., а лише в січні наступного року. Фірма може швидко відреагувати на зміни у вхідних валютних потоках шляхом подовження строку хеджувального контракту.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні валютно-кредитні відносини» автора Патика Н.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Своп-операції“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Модуль I. Розвиток міжнародних валютних відносин

  • Основні елементи міжнародної валютної системи

  • Міжнародна ліквідність

  • Валютні ринки

  • Міжнародні валютно-фінансові організації

  • Тема 2. Еволюція міжнародної валютної системи

  • Бреттон-Вудська валютна система

  • Ямайська валютна система

  • Переваги та недоліки Ямайської валютної системи

  • Тема 3. Європейська валютна система

  • Механізм роботи Європейської валютної системи

  • Впровадження єдиної європейської валюти - євро

  • Переваги та недоліки євро

  • Модуль ІІ. Валютні курси та валютні операції

  • Структура платіжного балансу

  • Рахунок операцій із капіталом і фінансовими інструментами

  • Макроекономічна роль платіжного балансу

  • Фактори, які впливають на платіжний баланс

  • Основні тенденції в динаміці показників платіжного балансу України

  • Поточний рахунок

  • Послуги

  • Кредити та облігації

  • Можливі шляхи врегулювання платіжного балансу

  • Тема 5. Валютний ринок

  • Учасники валютного ринку

  • Попит, пропозиція на валютному ринку і рівноважний обмінний курс

  • Тема 6. Валютні курси

  • Традиційна (двостороння) концепція ефективних валютних курсів

  • Реальний валютний курс

  • Ефективний (багатосторонній) реальний обмінний курс

  • Відхилення від паритету купівельної спроможності

  • Недоліки ПКС і проблеми, що виникають під час його використання

  • Очікувані зміни валютного курсу

  • Тема 7. Валютні операції

  • Курси обміну валют за нульової вартості угоди

  • Форвардні валютні операції

  • Методика розрахунку форвардного курсу (метод swap - ставок)

  • Своп-операції
  • Поняття ф'ючерсного валютного контракту

  • Загальна характеристика опціонних контрактів

  • Валютний арбітраж

  • Хеджування

  • Операції із золотовалютним резервом Національного банку України

  • Операції із золотом

  • Модуль ІІІ. Системи регулювання валютно-кредитних відносин. Міжнародні фінансові організації. Співпраця України з МФО

  • Система курсоутворення

  • Золотовалютні резерви Національного банку України

  • Валютні обмеження

  • Тема 9. Сучасні міжнародні фінансово-кредитні відносини

  • Сутність і функції кредиту

  • Форми міжнародного кредиту

  • Прямі іноземні інвестиції

  • Тема 10. Міжнародні фінансові організації

  • Класифікація міжнародних фінансових організацій

  • Основні форми співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями

  • Тема 11. Глобальні міжнародні фінансові організації

  • Міжнародний валютний фонд

  • Міжнародний банк реконструкції та розвитку

  • Міжнародна асоціація розвитку

  • Міжнародна фінансова корпорація

  • Багатостороння агенція гарантування інвестицій

  • Тема 12. Регіональні міжнародні фінансові організації

  • Підписний капітал регіональних МФО

  • Облігаційні позики регіональних МФО

  • Європейський банк реконструкції та розвитку

  • Чорноморський банк торгівлі та розвитку

  • Міжамериканський банк розвитку

  • Міжамериканська інвестиційна корпорація

  • Ісламський банк розвитку

  • Список використаної літератури