Виконання основної функції Національного банку України - забезпечення стабільності гривні - зумовлює об'єктивну потребу в наявності золотовалютних резервів та управління ними.
В економічній літературі трапляються поняття: "міжнародні резерви", "золотовалютні резерви", "офіційні валютні резерви", які є тотожними за своєю економічною сутністю. Використання їх головним чином залежить від усталених звичаїв, що сформувалися в різних країнах. В Україні набув поширення термін "золотовалютні резерви".
Відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України золотовалютний резерв - це частина національного багатства України, до складу якої входять активи, визнані світовим співтовариством як міжнародні і яка перебуває під контролем Національного банку та призначена для прямого чи непрямого регулювання платіжного балансу шляхом проведення валютних інтервенцій та інших цілей, передбачених законодавством України1. Використовують також інше визначення золотовалютного резерву: високоліквідні активи Національного банку в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та в монетарному золоті, що знаходяться в управлінні та обліковуються на балансі Національного банку.
Золотовалютний резерв Національного банку України містить такі активи:
• монетарне золото;
• спеціальні права запозичення;
• вільно конвертовану валюту у вигляді банкнот, монет, інших платіжних інструментів, а також коштів на рахунках і депозитах в іноземних банках;
• векселі, ноти, облігації (крім емітованих резидентами України), номіновані у вільно конвертованій валюті;
• інші вимоги у вільно конвертованій валюті, передбачені чинним законодавством України.
Основними резервними валютами для Національного банку є долари США, євро, СПЗ, швейцарські франки, англійські фунти стерлінгів, японські єни. Як базова валюта, тобто як валюта для підрахунку обсягу, визначення структури золотовалютного резерву, а також для складання звітності для міжнародних фінансових організацій використовується долар США.
Кошти золотовалютного резерву за джерелом формування поділяються на власні та залучені. До власних належать кошти, одержані:
• від купівлі іноземної валюти на валютних ринках;
• купівлі вільно конвертованої валюти в органів державної влади й управління та інших клієнтів, розрахунково-касове обслуговування яких здійснює Національний банк;
• купівлі монетарного золота у зливках або брухту золота з його подальшим доведенням (афінажем) до якості монетарного металу;
• доходу від здійснення операцій із золотовалютним резервом.
Серед залучених коштів вирізняють:
• кредити міжнародних фінансових організацій, урядів іноземних країн, фінансово-кредитних установ, інших кредиторів;
• депозити фінансово-кредитних установ;
• залишки коштів у вільно конвертованій валюті на рахунках органів державної влади й управління та інших клієнтів, розрахунково-касове обслуговування яких здійснює Національний банк1.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні валютно-кредитні відносини» автора Патика Н.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Золотовалютні резерви Національного банку України“ на сторінці 1. Приємного читання.
