• на випадок стихійного лиха - оперативну середньострокову допомогу державам-членам, що відчувають проблеми з платіжним балансом у зв'язку зі стихійними лихами (запроваджена в 1962 p.);
• на випадок постконфліктних ситуацій - оперативну середньострокову допомогу для подолання проблем платіжного балансу в зв'язку з наслідками громадянських війн чи міжнародного озброєного конфлікту (запроваджена в 1995 p.).
Звичайні ліміти доступу - 25 % квоти, але у виняткових випадках можуть бути додатково надані більші суми. Строки погашення - 3,25-5 років.
Найбільш привабливими серед механізмів МВФ і досі залишаються механізми пільгового кредитування, якими можуть скористатися найбідніші країни світу, що потребують вжиття термінових заходів щодо врівноваження платіжного балансу в умовах, якщо країна не спроможна самостійно розробити і здійснити економічні програми, під які можна було б отримати звичайні кредити МВФ. Позики цього механізму не обумовлені.
В межах механізму допомоги країнам із низьким рівнем доходів використовуються такі види кредитів.
Механізм фінансування з метою скорочення бідності і сприяння економічному зростання (ПРГФ) (запроваджений в 1999 р.) забезпечує більш довгострокову допомогу у випадку глибоких структурних проблем платіжного балансу. Його мета - стійке економічне зростання, що сприяє скороченню бідності. Звичайні ліміти доступу - 140 % квоти, у виняткових випадках максимум становить 185%. Строки погашення - 5,5-10 років. Умови надання базуються на Документі зі стратегії скорочення бідності (ПРСП), який підготовлений країною у процесі участі і поєднує макроекономічну, структурну політику і політику скорочення бідності.
Механізм фінансування для подолання зовнішніх шоків (ЕСФ) (запроваджений в 2005 р.) затверджений, але ще не повністю забезпечений фінансуванням. Він має на меті підтримку економічної політики і фінансову допомогу країнам з низьким рівнем доходів, що зазнають зовнішніх шоків (таких як зміна цін на біржові товари, стихійні лиха і збої в торгівлі, спричинені подіями у сусідніх країнах). Цей механізм надається країнам, які відповідають критеріям ПРГФ, але не мають програми, що підтримується ресурсами ПРГФ; строк програм ЕСФ становить 1-2 роки. Звичайні ліміти доступу - 25% квоти, сукупний ліміт доступу- 60 % квоти. Строки погашення - 5,5-10 років1.
Надання МВФ кредитів країнам-членам пов'язане з виконанням ними політико-економічних умов. Такий порядок має назву "обумовленостей" і формується на визначених принципах, встановлених Фондом:
• 1) поворотність наданих Фондом фінансових ресурсів: пул коштів, яким розпоряджається МВФ, є рівнодоступним для всіх країн-членів, тому кожен член, тимчасово позичаючи ресурси на визначених умовах у іншого члена через пул, зобов'язаний їх повертати у міру розв'язання проблеми дефіциту платіжного балансу;
• 2) обґрунтування реальності повернення ресурсів передбачає, що повернення коштів має бути забезпечене протягом нормального строку погашення боргу;
• 3) країна - отримувач ресурсів у МВФ виплачує суму зборів, необхідних для покриття оперативних витрат і компенсації ресурсів, країні-донору. Ці процентні ставки є дещо нижчими від ринкових, що зумовлено бажанням до співпраці (0,5-1 %).
Слід зазначити, що незалежно від кредитного механізму, який використовується, МВФ у своїй діяльності застосовує жорстку фінансову політику, яка передбачає дотримання країнами, що потребують позикових коштів, зобов'язань координувати власну політику з рекомендаціями МВФ. У них закладено критерії, що є обов'язковими для виконання як для країн, що розвиваються, так і для країн з перехідною економікою. Серед цих критеріїв найголовнішими є такі:
• спрямування макроекономічної політики позичальника на забезпечення активного сальдо платіжного балансу як головного фактора виплати основної частини боргу та процентів;
• стабілізація внутрішнього попиту за рахунок обмеження державних витрат;
• використання позик на фінансування виробничої сфери, виплата основної частини боргу та процентів за рахунок прибутку, що отримується у виробничий сфері;
• забезпечення бездефіцитності (рівноваги) державного бюджету за рахунок скорочення невиправданих державних видатків і стримування інфляції;
• проведення ефективної податкової політики, що сприяє розвитку інвестування і підприємництва та забезпечує збирання податків для покриття державних видатків;
• стабілізація грошового обігу, що передбачає проведення девальвації, а в окремих випадках - грошових реформ;
• забезпечення максимального використання ринкових механізмів і конкуренції як засобу підвищення конкурентоспроможності економіки: відміна контролю над цінами та заробітною платою, вільний доступ на внутрішній ринок і конкуренція з боку товарів, що імпортуються;
• здійснення структурної перебудови економіки як основи довгострокового розвитку;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні валютно-кредитні відносини» автора Патика Н.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Міжнародний валютний фонд“ на сторінці 5. Приємного читання.
