TextBook – багаторівневість системи нагляду за банками;
– удосконалення системи нормативного регулювання;
– оптимізація кадрової структури банківського нагляду;
– посилення публічної прозорості фінансового стану банків та ширше застосування механізмів ринкової самодисципліни.
Контроль є головним інструментом підвищення ефективності управління центральним банком, класифікувати який можна за кількома принципами: суб'єктами, часом проведення, формою організації, джерелами даних, методом здійснення.
Класифікація видів контролю за різними критеріями наведена у табл.15.1.
Таблиця 15.1. Класифікація видів контролю
| Критерій | Вид контролю | Визначення |
| За формою організації | Адміністративний | Базується на планах виконання робіт і відповідальності за їх реалізацію, перевірках установлених правил, процедур, повноважень і документів щодо прийняття управлінських рішень, надання персоналу повноважень на укладення угод та іншого доступу до активів |
| Фінансовий, або бухгалтерський | Стосується облікової політики банку, процедур і правил ведення документації, пов'язаних із функціями забезпечення захисту активів і достовірності фінансової звітності | |
| За методом здійснення | Обстеження | Збір інформації про окремі види банківської діяльності та операції, виявлення питань, які потребують додаткового вивчення й аналізу |
| Аналіз | Дослідження, оцінка, розгляд складових предмета аналізу з метою підвищення ефективності управлінських чи інвестиційних рішень | |
| Моніторинг | Нагляд за окремими видами банківської діяльності, операціями та їх оцінка | |
| Перевірка | Обстеження і вивчення окремих ланок діяльності структурних підрозділів банку, документів інформаційної системи, облікових записів, фінансової та статистичної звітності, а також контроль за достовірністю виконання необхідних процедур | |
| Ревізія | Документальний контроль за фінансово-господарською діяльністю структурних підрозділів банку, дотриманням ними законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку та звітності з метою виявлення нестач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження можливих фінансових зловживань та інших порушень | |
| Аудит | Процес збору й оцінки незалежною компетентною особою інформації про фінансово-господарську діяльність банку з метою визначення ступеня її відповідності встановленим критеріям і надання результатів перевірки керівництву банку та іншим зацікавленим користувачам | |
| За суб'єктами | Зовнішній | Державний нагляд за діяльністю центральних банків, який проводиться незалежними аудиторами та державними аудиторськими або контрольними органами |
| Внутрішній | Внутрішній банківський аудит (ревізійні відділи банку, ревізійні комісії), який має особливе значення для безпечності й ефективності операцій банку | |
| За часом | Попередній | Здійснюється до фактичного виконання робіт |
| проведення | Поточний | Проводиться у процесі діяльності щодо здійснення банківських операцій, надання послуг |
| Наступний | Контроль кінцевих результатів за проведеними банківськими операціями, наданими послугами | |
| За джерелами даних | Документальний | Отримання даних з первинної документації та фінансової і статистичної звітності |
| Фактичний | Отримання інформації під час обстеження фізичних об'єктів – інвентаризації, експертної оцінки тощо |
Аудит виник в економічно розвинутих країнах як послуга висококваліфікованих фахівців із бухгалтерського обліку та аналізу щодо підтвердження публічної звітності корпорацій. В Україні потреба в ньому назріла водночас зі набуттям державної незалежності та переходом на ринкові засади господарювання. Проте на противагу зовнішньому аудиту, який стрімко почав розвиватися, внутрішньому аудиту підприємств майже не приділяється увага. Однак в українській банківській практиці наявність служби внутрішнього аудиту в банківській установі є обов'язковою умовою отримання ліцензії на здійснення банківської діяльності. У 2001 р. навіть з'явився Всеукраїнський інститут внутрішніх аудиторів України.
Юридично аудиторську справу в Україні було унормовано у 1993 р. Законом "Про аудиторську діяльність"*249, з ухвалення якого активно почав розвиватися ринок аудиторських послуг суб'єктів підприємницької діяльності – спеціалізованих фірм та самостійних аудиторів.
*249: { Нормативные акты Украины.}
За цією діяльністю в нашій державі стежить Аудиторська палата України (АПУ), яка надає відповідні сертифікати й ліцензії. Сертифікат аудитора підтверджує кваліфікаційний рівень його власника, ліцензія надає йому (або фірмі, у якій він працює) право проводити цей специфічний вид підприємницької діяльності.
В умовах становлення ринкової економіки в Україні неабиякий інтерес становить досвід зарубіжних країн щодо організації внутрішнього аудиту. Професійну організацію внутрішніх аудиторів у США було створено в 1941 р. як Інститут внутрішніх аудиторів.
Внутрішні аудитори здійснюють незалежне експертне оцінювання управлінських функцій фірми чи компанії. Вони надають своїй головній фірмі, що здійснює управління, результати аналізу, оцінювання, рекомендації, поради й інформацію про діяльність підприємства, яке вони перевіряють. В основному внутрішній аудит розглядає бухгалтерську інформацію та її достовірність. Завдання внутрішнього аудиту – допомогти відповідним працівникам фірми чи компанії виконувати свої обов'язки максимально кваліфіковано й ефективно.
Внутрішній аудит аналізує ситуацію ризику і застерігає від банкрутства, використовує ноу-хау для збільшення прибутку й ефективності нової технології, вживає заходи, що сприяють фінансовій діяльності підприємства.
Особливо важливим є моніторинг інформаційного простору, передусім Інтернету, преси, телебачення, оскільки на сучасному етапі технологічного розвитку саме ці засоби комунікації можуть істотно впливати на фінансовий стан банків.
Головні відмінності зовнішнього та внутрішнього аудиту наведені у табл. 15.2.
Внутрішній контроль у банку, як і бухгалтерський облік, планування та економічний аналіз, є однією з найважливіших функцій управління. Його призначення полягає у забезпеченні дотримання законів, положень і процедур при здійсненні банківських операцій з метою зниження ризиків, притаманних різним ділянкам банківської справи. Складовою внутрішнього контролю в банку є внутрішній аудит.
В умовах нестабільної економіки, недосконалості законодавства та посилення конкуренції на ринку банківських послуг внутрішній аудит стає частиною банківського менеджменту та має особливе значення.
За Законом України "Про банки і банківську діяльність" Правлінням банку створена служба внутрішнього аудиту як орган оперативного контролю банку, роботу якої координує Департамент внутрішнього аудиту.
Таблиця 15.2. Відмінності зовнішнього та внутрішнього аудиту
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гроші і кредит» автора Колодізєв О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „15.2. Контроль та аудит у центральному банку“ на сторінці 2. Приємного читання.