Розділ «Тема 6. ВАЛЮТНИЙ РИНОК І ВАЛЮТНІ СИСТЕМИ»

7) гонконгівський долар;

8) південнокорейська вона;

9) шведська крона;

10) датська крона;

11) норвезька крона;

12) сінгапурський долар;

13) новозеландський долар;

14) південноафриканський ранд;

15) швейцарський франк;

16) ізраїльський новий шекель (з 27 травня 2008 p.);

17) мексиканське песо (з 27 травня 2008 p.).

Частково конвертована валюта – це національна валюта країн, у яких застосовуються певні валютні обмеження для резидентів і за окремими видами обмінних операцій. Як правило, ця валюта обмінюється тільки на певні іноземні валюти і не за всіма видами міжнародного обороту. В країнах з частково конвертованою валютою держава використовує валютні обмеження.

Міжнародна торгова валюта – валюта, яка використовується для оцінки міжнародних торгівельних операцій.

Міжнародна резервна валюта – валюта, що використовується для покриття дефіциту платіжного балансу, надання позик, кредиту, фінансової допомоги.

Резервна валюта – це така вільно конвертована валюта, в якій центральні банки інших країн нагромаджують та зберігають резерви для здійснення міжнародних розрахунків. Центральні банки нагромаджують валюти країн, які є лідерами у світовій торгівлі. Практично всі зовнішньоторговельні та фінансові операції здійснюються в доларах США, швейцарських франках, японських єнах. Саме ці валюти і є резервними.

Серед усіх наявних видів валют слід виокремити клірингові валюти – розрахункові валютні одиниці. Саме в них ведуться рахунки в банках та здійснюються різні операції між країнами, що уклали платіжні угоди клірингового типу про обов'язковий взаємозалік міжнародних вимог та зобов'язань, які випливають із вартісної рівності товарних поставок та наданих послуг. Клірингові валюти мають виключно ідеальну (розрахункову) форму у вигляді бухгалтерських записів за банківськими рахунками. Клірингові угоди укладаються, як правило, в таких випадках:

– для вирівнювання платіжного балансу без витрат золотовалютних резервів;

– за необхідності отримання пільгового кредиту від контрагента, який має активний платіжний баланс;

– як відповідь на дискримінаційні дії іншої держави;

– для фінансування країною з активним платіжним балансом країни з пасивним платіжним балансом.