Тема СОЦІАЛЬНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ І ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ

Філософія

Тема СОЦІАЛЬНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ І ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ

План

Майбутнє суспільства як предмет дослідження

Глобальні моделі миру - прорив у майбутній світовий порядок

Майбутнє суспільство як предмет дослідження

Скільки пам'ятає, скільки знає себе людство, воно завжди прагнуло заглянути за завісу, що відокремлює сьогодення від прийдешнього. Але ніколи прагнення це не було таким сильним, як в останні десятиліття. Причина тому - величезні соціальні і політичні зміни, які відбуваються в країні, сучасному світі, всі тенденція, що підсилюється, прискорення темпів соціального прогресу і пов'язане з ним ускладнення і загострення протиріч розвитку сучасного суспільства.

Випереджальне зображення дійсності, прогнозне мислення є сутнісними характеристиками людської свідомості і діяльності Людина прагне пізнати майбутнє не заради цікавості, а заради успіху своєї діяльності. Чим більш точно і всебічно людина знає найближчі і віддалені наслідки своєї діяльності, тим з більшою ймовірністю вона досягне мети. Люди звертались і звертаються до різних способів осягнення майбутнього: від різного роду ворожби до наукового прогнозування майбутніх соціальних процесів; від інтуїтивного передчуття майбутнього до математичного комп'ютерного моделювання. Цікавий художньо-образний спосіб малювання майбутнього в мистецтві, зокрема, у літературі (міфи, утопія, фантастика).

Із всіх способів пізнання суспільства нас буде цікавити наукове соціальне прогнозування.

Соціальний прогноз - науково обгрунтоване судження про можливі стани об'єкта в майбутньому і про альтернативні шляхи і строки їхнього здійснення. Наукове прогнозування грунтується на знанні законів і тенденцій розвитку об'єкта, а також його оточення (середовища, у якому перебуває об'єкт).

Такі знання в прогностиці1 називають підставою прогнозу або інформаційним масивом. У підставі виділяють профільні і фонові дані: профіль - знання про закономірності і тенденції розвитку об'єкта, прогнозне тло - знання про зовнішні стосовно об'єкта прогнозування умови і ступені їх впливу на об'єкт.

Особливості соціальних прогнозів (у порівнянні, скажемо, із прогнозами розвитку природних об'єктів) пов'язані зі специфікою законів суспільного розвитку. У суспільних процесах можливість перетворюється в дійсність через діяльність людей, тому в прогнозуванні соціальних процесів важливим є не тільки знання об'єктивних умов діяльності, але і суб'єктивних джерел її мотивів, потреб, інтересів, цілей соціального суб'єкта. Ця здатність соціальних прогнозів відбита, зокрема, в "ефекті Едіпа" (Едіп - герой давньогрецької міфології).

- Едіп, жахлива твоя доля! Ти вб'єш батька, женишся на власній матері, і від цього шлюбу народяться діти, прокляті богами і ненависні людьми.,.

Здригнувся Едіп, почувши таке прорікання дельфійського оракула. Він вирішив не повертатися в Коринф до своїх батьків (помилково думаючи, що це і є його рідні батько і мати), і біг куди очі дивляться. Але, як зважали стародавні греки, від долі не втечеш. Лиховісне пророцтво збулося. Трагедія Едіпа і донині продовжує викликати співчуття. Нещасний Едіп не підозрював, що став жертвою так званого "ефекту Едіпа" (названого в його честь тисячі років через). Цей ефект зводиться до того, що прогнози можуть "самоздійснюватися" або "само-руйнуватися", якщо діяти відповідно прогнозам. Звідси висновок: там, де потрібно вирішувати, керувати, діяти, недостатньо просто намагатися пророкувати, що саме відбудеться у майбутньому. Необхідно представити, що може трапитися, якщо нічого не робити, і залишити все йти своєю чергою або, представити, що відбудеться, якщо вживати які-небудь дії Прогноз, який виявляє перспективні проблеми шляхом умовного продовження в майбутнє спостережуваних тенденцій, називається пошуковим.

Після пошукового прогнозу необхідно продумати, що саме варто зробити, щоб щонайкраще вирішити виявлені пошуком проблеми. Прогноз, який визначає всі можливі шляхи вирішення проблем, досягнення якогось оптимуму на основі заздалегідь заданих критеріїв, називається нормативним. Зіставляючи дані пошукового і нормативного прогнозів, вчені виробляють рекомендації для керування, як би "зважують" можливі наслідки прийнятих (або не прийнятих) рішень, тим самим, підвищуючи рівень обгрунтованості і ефективності планів, програм, проектів.

У світовій практиці прогнозування виділяється три основних методи розробки прогнозів: S екстраполяція; S моделювання; S експертні оцінки.

Екстраполяція (від лат. extra - понад, поза і polatio - виправляю, змінюю) - продовження висновків, пізнаних тенденцій розвитку об'єкта, законів у майбутнє.

Моделювання - це подання об'єкта в спрощеному, схематичному виді, зручне для одержання висновків прогнозного характеру. Прикладом може служити матриця" типу шахово-турнірної або, скажемо, таблиця „Періодичної системи елементів" - там і там у перехрестях різних значень виводяться відповідні дані. Або система математичних рівнянь, які описують той або інший процес. У соціальному прогнозуванні часто використовуються такі способи моделювання, як написання сценарію, який являє собою систематизований (часто словесний) опис можливого ходу подій.

Третій основний метод - прогнозна оцінка експерта, тобто людини, здатної більш-менш об'єктивно і професійно надати висновки про перспективи відповідного явища.

Три перерахованих способи звичайно застосовуються комплексно. Дієвість кожного з них окремо досить обмежена. Так, метод екстраполяції на скільки-небудь віддалене майбутнє, за межами одного-двох найближчих десятиліть, нерідко дає абсурдні висновки. І це цілком природно, з огляду на, що ми живемо в епоху науково-технічної революції. Революція - значить переворот. Переворот в науці, в техніці, в економіці, в культурі. Такі речі екстраполяції не піддаються.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія» автора Губар О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема СОЦІАЛЬНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ І ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВІД АВТОРА

  • Філософія - це світогляд

  • Філософія як наука

  • Розділ І. ОСНОВНІ ЕТАПИ ІСТОРІЇ ФІЛОСОФІЇ

  • Філософія Давньої Індії. Буддизм

  • Філософія Давнього Китаю. Конфуціанство.

  • АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ

  • Сократ - Платон - Арістотель

  • Основні особливості античної філософії

  • Філософія Демокріта

  • ПЛАТОН ПРО СПРАВЕДЛИВІСТЬ (Сократ і його друг)

  • Тема: СЕРЕДНЬОВІЧНА ФІЛОСОФІЯ

  • Августин. Аврелій Сповідь

  • Онтологія середньовічної філософії

  • Пізнання як одкровення

  • Християнська антропологія

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

  • Явище Софії

  • Буття і пізнання як промисел Бога

  • Людина як мікрокосмос

  • Кирило Туровський Притча про людську душу і про тіло або Слово про сліпого та кульгавого

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ І НОВОГО ЧАСУ

  • Натурфілософія епохи Відродження.

  • Основні особливості європейської філософії XVII-XVIII століть

  • Дилема емпіризму і раціоналізму у філософії Нового часу

  • Механістична наукова картина світу

  • Природоцентристське трактування людини

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ ПРОСВІТНИЦТВА ОСОБЛИВОСТІ ПРОСВІТНИЦТВА В УКРАЇНІ

  • Німецьке Просвітництво

  • Особливості Просвітництва в Україні

  • Григорій Сковорода - філософ просвітитель

  • Тема: ЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ XIX СТОЛІТТЯ

  • Філософія І. Г. Фіхте

  • Розвиток діалектичного методу у філософії Г. Гегеля

  • Антропологічний матеріалізм Л. Фейербаха

  • Філософія марксизму

  • Розробка ідей марксизму в працях Г.В. Плеханова і В.І. Леніна

  • Марксизм в XX столітті

  • Тема: БОРОТЬБА СВІТОГЛЯДІВ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ФІЛОСОФІЇ ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ

  • Розвиток матеріалістичних ідей в Україні. Філософія І. Франка

  • Ідеалізм в вітчизняній філософії XIX століття. Філософія П. Юркевича

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ XX СТОЛІТТЯ

  • Неопозитивізм

  • Екзистенціалізм

  • Розділ II. ОСНОВНІ ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ

  • Особливості і форми існування об'єктивної сфери буття

  • Класифікація форм руху матерії.

  • Тема: ДІАЛЕКТИКА ЯК ТЕОРІЯ РОЗВИТКУ І МЕТОД ПІЗНАННЯ

  • Основні принципи діалектичного методу пізнання

  • Система діалектики

  • Тема: ГНОСЕОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ У ФІЛОСОФІЇ

  • Протиріччя почуттєвого і раціонального в пізнанні

  • Специфіка наукового пізнання

  • Тема ПРОБЛЕМА ЛЮДИНИ У ФІЛОСОФІЇ

  • Звідки людина прийшла? Проблема походження людини

  • Для чого людині жити? Філософський аналіз проблеми сенсу життя

  • Тема. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ: ОСНОВНІ МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ

  • Основні методологічні підходи до аналізу суспільства

  • Специфіка законів суспільного розвитку Діалектика необхідності і свободи

  • Тема ДЖЕРЕЛА І РУШІЙНІ СИЛИ ІСТОРІЇ

  • Суб'єкти історичного процесу

  • Дамо визначення деяким соціальним групам.

  • Особистість як суб'єкт історії

  • Тема: СУСПІЛЬНИЙ ПРОГРЕС: ЗАКОНОМІРНОСТІ, ТЕНДЕНЦІЇ, ПРОТИРІЧЧЯ

  • Критерії і закономірності суспільного прогресу

  • Теорія суспільно-економічної формації

  • Технократичні концепції прогресу

  • Філософія культурно-цивілізаційного циклизма

  • Концепція локальних культур О. Шпенглера

  • Тема СОЦІАЛЬНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ І ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ
  • Глобальні проблеми світу - прорив у майбутній світовий порядок

  • Модель 1 "стандартного типу"