Філософія - це світогляд

Філософія

Філософія - це світогляд

Що таке світогляд?

У відповіді на це запитання намалюйте у своєму зошиті три сонечка (дуже важливо виконати цю інтелектуальну вправу в строгій послідовності і спонтанно, витягаючи поняття і образи з підсвідомості).

А тепер давайте проаналізуємо структуру Вашого світогляду. Ці три сонечка (Дивись схему 1) і є кістяк Вашого світогляду, тому що світогляд це система поглядів на світ і місце в ньому людини, відношення людини до навколишньої дійсності і до самого себе. У світогляді фіксується пізнавальне відношення людини до світу (світорозуміння, світогляд) і емоційно-ціннісне відношення (світовідчування, світосприймання). Інакше кажучи, світогляд - це знання про світ і людину, а також переконання, ідеали, принципи людини, її ціннісні орієнтації.

Схема 1. Образ світогляду

Світоглядне знання, як правило, емоційно пофарбоване; тому що людина не може байдуже вирішувати проблеми, які стосуються її саму (наприклад, що є людська душа? смертна вона чи безсмертна? в чому сенс життя? і т.п.).

Проаналізуйте, яке у Вас світовідчування і світорозуміння. Що в Ваших сонечках вказує на такі складові світогляду як знання, емоції, принципи, переконання, система цінностей. Як Ви оцінюєте: де у Вас повсякденний, а де теоретичний рівень світорозуміння? Що в Ваших схемах вказує на зв'язок Вашого світогляду з міфологією,релігією, філософією?

Структура світогляду

Схема 2. Структура світогляду

Залежно від того, які методи використовуються в пізнанні світу і наскільки глибоко суб'єкт, який пізнає, проникає в сутність світу, виділяються рівні світогляду: буденно-життєвий (стихійні, несистематизовані уявлення про світ і людину, здоровий глузд) і теоретичний, науковий (пізнання світу і людини на рівні законів - істотних зв'язків, - систематизоване знання). Філософію звичайно пов'язують з теоретичним рівнем світогляду, так як вона являє собою систематизоване, логічно обгрунтоване знання. Філософія не просто висловлює судження про що-небудь, а і розгортає його в логічно-обґрунтовану систему. Однак існує і так звана життєва мудрість, здатність людини вирішувати універсальні загальні проблеми. От чому іноді стверджують, що кожна людина - філософ або філософом називають людину, схильну до загальних міркувань, до узагальнених висновків.

Для розуміння специфіки філософського світогляду порівняємо його з такими історичними типами світогляду як міфологія і релігія.

Міфологія - цілісне світорозуміння, в якому різні уявлення зв'язані в єдину образну картину світу, яка об'єднує у собі реальність і фантазію, природне і надприродне, знання і віру, думку і емоції. У міфологічному світогляді структура космосу, сутність людини, добро і зло, прекрасне і потворне виражені в конкретних образах, які часто є метафорами і символами. Наприклад, у слов'янській міфології, дерево - це образ світу. Дерево поєднує три головних "поверхи" світобудови: небо, землю і пекло. У "Вечорах на хуторі біля Диканьки" М.В.Гоголь пише: "Є десь, у далекій землі, таке дерево, яке шумить вершиною в самому небі, і бог сходить по ньому на землю в ніч перед світлим святом"1.

Конкретнообразне міфологічне подання про світ було безпосередньо включене в сферу практичної життєдіяльності людини (єдність обряду і міфу в первісній культурі). Міфологія - це нерозчленована єдність релігійних вірувань (наприклад, анімізм2, фетишизм3), зачатків наукових знань, моральних принципів (життя і діяльність героя у міфі було моделлю поводження людей, моральною повинністю або забороною), форм естетичного засвоєння світу (казка, героїчний епос, легенда, історичний переказ). Пізніше, коли окремі сфери культури, мораль, релігія, мистецтво, наука, знайшли своє відносно самостійне існування, міф все-таки залишився в духовній культурі, як специфічна мова в мистецтві, а також форма ідеології (політичний, соціальний міф). Якщо міфологія - це образне знання про світ, звернене до почуттів і емоцій людини, то філософія - це раціональне обґрунтоване знання, звернене до розуму.

Релігія - це історичний тип світогляду, в основі якого віра в існування надприродних сил і в їх головну роль у світобудові і житті людей.

Релігія, яка виникла в кам'яному віці 50-40 тисяч років тому, тривалий період залишалася пануючим світоглядом. Пропонуючи специфічні варіанти відповідей на складні світоглядні питання, вона і зараз існує і розвивається поряд з філософією і наукою. Філософія у своєму історичному розвитку то, зближалась (майже зливаючись) з релігією (середньовічна філософія - богослов'я, теологія), то віддалялася і протистояла їй (атеїзм). Історичний приклад: в 1770 році прокурор Паризького Парламенту Сегьє, вимагаючи офіційного осуду і спалення книги "Системи природи" П. Гольбаха заявив, що філософи зробилися наставниками людському роду. Свобода мислити - от їхній вигук і цей вигук чується з одного краю світу до іншого. Однією рукою вони прагнуть похитнути престол, а іншою хочуть перекинути вівтар.

Якщо релігія опирається на віру, то філософія в пошуку відповідей на ті ж світоглядні питання опирається на розум.

Філософія, як тип світогляду, інтерпретує основне питання будь-якого світогляду - питання про відношення людини і світу (дивись схему 3).

Основне питання філософії виникає із самопізнання, саморефлексії людини. Куди повинна була подивитися людина, щоб задатися запитанням про співвідношення матеріального і духовного? Очевидно, що вона подивилася вглиб себе і помітила, що є носієм двох сутностей - матеріальної і духовної - душі і тіла. "Звідки взялися в мені ці дві сутності? - задає собі людина наступне питання - "Тіло те саме що природа, а душа?" Звідси і пішла філософія. Тому основне питання філософії можна визначити і як головне, і як вихідне, а філософію, як один зі способів самопізнання людини, самоствердження її у світі. В основному питанні фіксуються різні аспекти відносин матеріального і духовного. Два перших аспекти називаються першою і другою сторонами основного питання. Залежно від відповіді на питання: що первинно: матерія або свідомість? - всі філософи відносяться до одного із трьох напрямків:

■ матеріалізм - філософи, які обґрунтовують первинність матеріальної сутності світу; увесь світ - матерія, яка рухається; свідомість залежить від матерії і не може існувати без її;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія» автора Губар О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Філософія - це світогляд“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВІД АВТОРА

  • Філософія - це світогляд
  • Філософія як наука

  • Розділ І. ОСНОВНІ ЕТАПИ ІСТОРІЇ ФІЛОСОФІЇ

  • Філософія Давньої Індії. Буддизм

  • Філософія Давнього Китаю. Конфуціанство.

  • АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ

  • Сократ - Платон - Арістотель

  • Основні особливості античної філософії

  • Філософія Демокріта

  • ПЛАТОН ПРО СПРАВЕДЛИВІСТЬ (Сократ і його друг)

  • Тема: СЕРЕДНЬОВІЧНА ФІЛОСОФІЯ

  • Августин. Аврелій Сповідь

  • Онтологія середньовічної філософії

  • Пізнання як одкровення

  • Християнська антропологія

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

  • Явище Софії

  • Буття і пізнання як промисел Бога

  • Людина як мікрокосмос

  • Кирило Туровський Притча про людську душу і про тіло або Слово про сліпого та кульгавого

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ І НОВОГО ЧАСУ

  • Натурфілософія епохи Відродження.

  • Основні особливості європейської філософії XVII-XVIII століть

  • Дилема емпіризму і раціоналізму у філософії Нового часу

  • Механістична наукова картина світу

  • Природоцентристське трактування людини

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ ПРОСВІТНИЦТВА ОСОБЛИВОСТІ ПРОСВІТНИЦТВА В УКРАЇНІ

  • Німецьке Просвітництво

  • Особливості Просвітництва в Україні

  • Григорій Сковорода - філософ просвітитель

  • Тема: ЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ XIX СТОЛІТТЯ

  • Філософія І. Г. Фіхте

  • Розвиток діалектичного методу у філософії Г. Гегеля

  • Антропологічний матеріалізм Л. Фейербаха

  • Філософія марксизму

  • Розробка ідей марксизму в працях Г.В. Плеханова і В.І. Леніна

  • Марксизм в XX столітті

  • Тема: БОРОТЬБА СВІТОГЛЯДІВ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ФІЛОСОФІЇ ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ

  • Розвиток матеріалістичних ідей в Україні. Філософія І. Франка

  • Ідеалізм в вітчизняній філософії XIX століття. Філософія П. Юркевича

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ XX СТОЛІТТЯ

  • Неопозитивізм

  • Екзистенціалізм

  • Розділ II. ОСНОВНІ ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ

  • Особливості і форми існування об'єктивної сфери буття

  • Класифікація форм руху матерії.

  • Тема: ДІАЛЕКТИКА ЯК ТЕОРІЯ РОЗВИТКУ І МЕТОД ПІЗНАННЯ

  • Основні принципи діалектичного методу пізнання

  • Система діалектики

  • Тема: ГНОСЕОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ У ФІЛОСОФІЇ

  • Протиріччя почуттєвого і раціонального в пізнанні

  • Специфіка наукового пізнання

  • Тема ПРОБЛЕМА ЛЮДИНИ У ФІЛОСОФІЇ

  • Звідки людина прийшла? Проблема походження людини

  • Для чого людині жити? Філософський аналіз проблеми сенсу життя

  • Тема. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ: ОСНОВНІ МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ

  • Основні методологічні підходи до аналізу суспільства

  • Специфіка законів суспільного розвитку Діалектика необхідності і свободи

  • Тема ДЖЕРЕЛА І РУШІЙНІ СИЛИ ІСТОРІЇ

  • Суб'єкти історичного процесу

  • Дамо визначення деяким соціальним групам.

  • Особистість як суб'єкт історії

  • Тема: СУСПІЛЬНИЙ ПРОГРЕС: ЗАКОНОМІРНОСТІ, ТЕНДЕНЦІЇ, ПРОТИРІЧЧЯ

  • Критерії і закономірності суспільного прогресу

  • Теорія суспільно-економічної формації

  • Технократичні концепції прогресу

  • Філософія культурно-цивілізаційного циклизма

  • Концепція локальних культур О. Шпенглера

  • Тема СОЦІАЛЬНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ І ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ

  • Глобальні проблеми світу - прорив у майбутній світовий порядок

  • Модель 1 "стандартного типу"