Специфіка наукового пізнання

Філософія

Специфіка наукового пізнання

Наука від інших видів пізнання (повсякденного, релігійного, художнього, ідеологічного) відрізняється наступними характеристиками:

а) За предметом. Предметом науки є не всі безконечно різноманітні зв'язки і явища світу, а лише істотні, необхідні, загальні, повторювані зв'язки - закони. Вчений серед раптовостей шукає необхідність, в одиничних, конкретних фактах - загальне.

б) За методом. У науці розробляються спеціальні способи і прийоми пізнання - методи. В системі науки розробляються дисципліни, що спеціально займаються вивченням методів пізнання: методологія, логіка, історія науки, лінгвістика, інформатика і ін. Логіка - наука про загальнозначущі форми і засоби думки, необхідні для раціонального пізнання. Методологія - вчення про методи пізнання, про принципи і межі застосування методів, про їхній взаємозв'язок (система методів). Загальні принципи пізнання і загальнонаукові методи традиційно вивчаються у філософії. Для будь-якої розвинутої науки характерна методологічна рефлексія, тобто обґрунтування і систематизація власних методів дослідження. Для сучасного природознавства і науково-технічного знання характерно широке використання спеціальних інструментів і приладів (існує навіть поняття "індустрія науки"). Методи науки підрозділяються на філософські (метафізичний, діалектичний, принцип загального звязку, принцип історизму, принцип протиріччя і ін.), загальнонаукові і конкретно наукові, а також на емпіричні і теоретичні (Дивись таблицю 6).

в) За мовою. Наука створює і користується специфічною мовою. Мова - система знаків, що служить засобом людського спілкування, мислення і вираження. Мова є специфічним засобом передачі інформації. Виділяють природні і штучні мови. Одиницею природної мови є слово. У складі штучних мов - процес формалізації. Формалізація - процедура заміни позначення реального об'єкта або його словесного опису знаком. Наприклад, те саме явище виражене природною мовою (три плюс два рівняється пяти) і формалізованою мовою (3+2=5). Формалізовані мови науки сприяють стислості, чіткості вираження думки, дозволяють уникнути багатозначності, проводити складні операції зі знаковими моделями об'єкта. Наука (особливо гуманітарна) користується і природною мовою, але і тут пред'являються особливі вимоги: логічність, строгість, чіткість визначення термінів. У науці поступово йде процес міжнародної уніфікації мови. Математикам або кібернетикам з різних країн сьогодні не потрібний перекладач, вони розуміють один одного завдяки універсальним формалізованим мовам. Очевидно, за ними підуть і представники всіх інших наук. За результатами. Наукове знання системне, обгрунтоване, доведене і представлене у вигляді специфічних форм. Основними формами наукового знання є ідея, проблема, гіпотеза, науковий закон, концепція, наукова картина миру.

д) За суб'єктом. Наукова діяльність припускає особливу підготовку суб'єкта. Вчений повинен мати певні якості: S широку ерудицію; S глибокі знання у своїй сфері; S вміння користуватися науковими методами; S творчі здатності;

v певну систему цільових настанов і ціннісних орієнтацій

(істина є вершиною в ієрархії цінностей вченого); S сильну волю.

У науковому пізнанні виділяються, як правило, емпіричний і теоретичний рівні. Порівняльний аналіз їх представимо у вигляді таблиці (Дивись таблицю 6).

Таблиця 6. Емпіричний і теоретичний рівні наукового пізнання.

Представлені розходження, звичайно ж, не мають абсолютного характеру. У реальній науковій діяльності емпірія і теорія нерозривно зв'язані і доповнюють один одного.

Поповніть свій словник наступними поняттями: пізнання, об'єкт пізнання, суб'єкт пізнання, образ, об'єктивність образа, суб'єктивність,образа, агностицизм, почуттєве пізнання, відчуття, сприйняття, подання, сенсуалізм, раціоналізм, абстрагування, поняття, судження, умовивід, істина, догматизм, релятивізм, наукове пізнання, метод пізнання, конкретне, абстрактне, спостереження, вимір, опис, експеримент, аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія, гіпотеза, ідеалізація.

Виконайте наступні творчі вправи:

Завдання 1

Яка гносеологічна позиція виражена в наступному фрагменті поетичного тексту: "Мирозданье постигая, Все познай, не отбирая: Что - внутри, во внешнем сыщешь; Что - вовне, внутри отыщешь. Так примите ж без оглядки Мира внятные загадки".

И.В1ёте.

Завдання 2

Як називається філософський напрямок, відображений в наступній тезі: "Знання людини ніколи не досягають більшого, ніж дають йому почуття. Усе, що недоступно почуттям, недоступно і для розуму". К. Гельвецій.

Завдання З

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія» автора Губар О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Специфіка наукового пізнання“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВІД АВТОРА

  • Філософія - це світогляд

  • Філософія як наука

  • Розділ І. ОСНОВНІ ЕТАПИ ІСТОРІЇ ФІЛОСОФІЇ

  • Філософія Давньої Індії. Буддизм

  • Філософія Давнього Китаю. Конфуціанство.

  • АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ

  • Сократ - Платон - Арістотель

  • Основні особливості античної філософії

  • Філософія Демокріта

  • ПЛАТОН ПРО СПРАВЕДЛИВІСТЬ (Сократ і його друг)

  • Тема: СЕРЕДНЬОВІЧНА ФІЛОСОФІЯ

  • Августин. Аврелій Сповідь

  • Онтологія середньовічної філософії

  • Пізнання як одкровення

  • Християнська антропологія

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

  • Явище Софії

  • Буття і пізнання як промисел Бога

  • Людина як мікрокосмос

  • Кирило Туровський Притча про людську душу і про тіло або Слово про сліпого та кульгавого

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ І НОВОГО ЧАСУ

  • Натурфілософія епохи Відродження.

  • Основні особливості європейської філософії XVII-XVIII століть

  • Дилема емпіризму і раціоналізму у філософії Нового часу

  • Механістична наукова картина світу

  • Природоцентристське трактування людини

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ ПРОСВІТНИЦТВА ОСОБЛИВОСТІ ПРОСВІТНИЦТВА В УКРАЇНІ

  • Німецьке Просвітництво

  • Особливості Просвітництва в Україні

  • Григорій Сковорода - філософ просвітитель

  • Тема: ЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ XIX СТОЛІТТЯ

  • Філософія І. Г. Фіхте

  • Розвиток діалектичного методу у філософії Г. Гегеля

  • Антропологічний матеріалізм Л. Фейербаха

  • Філософія марксизму

  • Розробка ідей марксизму в працях Г.В. Плеханова і В.І. Леніна

  • Марксизм в XX столітті

  • Тема: БОРОТЬБА СВІТОГЛЯДІВ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ФІЛОСОФІЇ ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ

  • Розвиток матеріалістичних ідей в Україні. Філософія І. Франка

  • Ідеалізм в вітчизняній філософії XIX століття. Філософія П. Юркевича

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ XX СТОЛІТТЯ

  • Неопозитивізм

  • Екзистенціалізм

  • Розділ II. ОСНОВНІ ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ

  • Особливості і форми існування об'єктивної сфери буття

  • Класифікація форм руху матерії.

  • Тема: ДІАЛЕКТИКА ЯК ТЕОРІЯ РОЗВИТКУ І МЕТОД ПІЗНАННЯ

  • Основні принципи діалектичного методу пізнання

  • Система діалектики

  • Тема: ГНОСЕОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ У ФІЛОСОФІЇ

  • Протиріччя почуттєвого і раціонального в пізнанні

  • Специфіка наукового пізнання
  • Тема ПРОБЛЕМА ЛЮДИНИ У ФІЛОСОФІЇ

  • Звідки людина прийшла? Проблема походження людини

  • Для чого людині жити? Філософський аналіз проблеми сенсу життя

  • Тема. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ: ОСНОВНІ МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ

  • Основні методологічні підходи до аналізу суспільства

  • Специфіка законів суспільного розвитку Діалектика необхідності і свободи

  • Тема ДЖЕРЕЛА І РУШІЙНІ СИЛИ ІСТОРІЇ

  • Суб'єкти історичного процесу

  • Дамо визначення деяким соціальним групам.

  • Особистість як суб'єкт історії

  • Тема: СУСПІЛЬНИЙ ПРОГРЕС: ЗАКОНОМІРНОСТІ, ТЕНДЕНЦІЇ, ПРОТИРІЧЧЯ

  • Критерії і закономірності суспільного прогресу

  • Теорія суспільно-економічної формації

  • Технократичні концепції прогресу

  • Філософія культурно-цивілізаційного циклизма

  • Концепція локальних культур О. Шпенглера

  • Тема СОЦІАЛЬНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ І ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ

  • Глобальні проблеми світу - прорив у майбутній світовий порядок

  • Модель 1 "стандартного типу"