Тема: СЕРЕДНЬОВІЧНА ФІЛОСОФІЯ

Філософія

Тема: СЕРЕДНЬОВІЧНА ФІЛОСОФІЯ

План

1. Теоцентризм філософії середніх віків

2. Онтологія середньовічної філософії

3. Пізнання як одкровення

4. Дискусія про універсали: реалізм-номіналізм

5. Християнська антропологія

Теоцентризм філософії середніх віків

Середньовічна філософія - це філософія феодального суспільства з пануванням релігії і церкви у всіх сферах соціального буття. Звідси і основна особливість філософії цього періоду - теоцентризм (від грецького υέός, - бог); головними об'єктами філософського пізнання стають не космос і природа (як в античній філософії), а бог і людська душа. Девіз релігійної філософії викладений у трьох коротких лапідарних (стислих) судженнях Августина:

Хочу зрозуміти Бога і душу.

І нічого більше?

Зовсім нічого.

Філософія цього періоду або підпорядкована теології, або ототожнюється з нею. Теологія (богослов'я, вчення про бога) визначається як сукупність релігійних доктрин про сутність і дію бога, побудованих у формі ідеалістичного умогляду на основі текстів, прийнятих як божественне одкровення.

У середні віки на зміну язичеським, політеїстичним (політеїзм - багатобожжя) релігіям приходять монотеїстичні (монотеїзм - єдинобожжя) релігії (буддизм, християнство, іслам). Європейська, візантійська і слов'янська філософії розвивалися в християнській традиції. Християнство (від грецької υέός - помазаник, месія) монотеїстична релігія, яка виникла в першому столітті нашої ери в Палестині в рамках іудаїзму і поширилася по всьому світу завдяки космополітизму (проголошується рівність всіх перед Богом, незалежно від соціальної і національної приналежності) і універсалізму християнського світогляду - ідея всемогутності єдиного Бога - творця і два основних догмати: догмат триєдності: Трійця - Бог - Батько - ( безпочаткова першооснова), Бог - Син або Логос (смисловий або принцип, що оформляє), Бог - Святий Дух (животворящий принцип), догмат Боговтілення - Ісус Христос - боголюдина, який прийняв страждання і смерть заради спокути людських гріхів і воскрес після смерті. Ці і інші особливості християнської доктрини вплинули на філософські ідеї середньовіччя, а філософія того часу багато зробила для обґрунтування і систематизації релігійних догматів.

В історії середньовічної філософії виділяються два періоди: патристика і схоластика.

1. Патристика (від грецької patris - батько) - 11-VII ст. - діяльність батьків церкви, філософське обґрунтування догматів християнської релігії, боротьба проти єресей і язичництва. Для філософії періоду патристики характерний зв'язок з ідеями Платона і неоплатонізму.

В II-VI-ому століттях в Римській імперії і Візантії співіснували дві культурних філософських традиції: з одного боку до VI століття триває антична культурна традиція, з іншого боку - розвивається і зміцнюється християнська. Причому, якщо Римська імперія була завойована варварами, то в Візантії антична культурна традиція не переривалася. Саме візантійські мислителі, наприклад, Псевдо-Діонісій Ареопагит (V ст.), інтерпретували християнське вчення в термінах неоплатонізму. Візантійська і західноєвропейська філософія в середні віки розвивалася в рамках християнської традиції, були тісно пов'язані і відчували сильний взаємовплив.

Патристика у свою чергу ділиться на три періоди.

(1). Апологетика (від апологет - захисник) - //-/// ст. - захист християнської релігії, перші спроби побудувати філософську систему на основі християнських догматів. Серед апологетів виділяється фігура - Орігена (біля 185-253 або 254 pp.), який розробляє доктрини про три смисли біблії - "тілесний" (буквальний) (моральний) і "духовний" (філософськи-містичний); вчення про апокатастасіс неминучість повного

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія» автора Губар О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема: СЕРЕДНЬОВІЧНА ФІЛОСОФІЯ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВІД АВТОРА

  • Філософія - це світогляд

  • Філософія як наука

  • Розділ І. ОСНОВНІ ЕТАПИ ІСТОРІЇ ФІЛОСОФІЇ

  • Філософія Давньої Індії. Буддизм

  • Філософія Давнього Китаю. Конфуціанство.

  • АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ

  • Сократ - Платон - Арістотель

  • Основні особливості античної філософії

  • Філософія Демокріта

  • ПЛАТОН ПРО СПРАВЕДЛИВІСТЬ (Сократ і його друг)

  • Тема: СЕРЕДНЬОВІЧНА ФІЛОСОФІЯ
  • Августин. Аврелій Сповідь

  • Онтологія середньовічної філософії

  • Пізнання як одкровення

  • Християнська антропологія

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

  • Явище Софії

  • Буття і пізнання як промисел Бога

  • Людина як мікрокосмос

  • Кирило Туровський Притча про людську душу і про тіло або Слово про сліпого та кульгавого

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ І НОВОГО ЧАСУ

  • Натурфілософія епохи Відродження.

  • Основні особливості європейської філософії XVII-XVIII століть

  • Дилема емпіризму і раціоналізму у філософії Нового часу

  • Механістична наукова картина світу

  • Природоцентристське трактування людини

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ ПРОСВІТНИЦТВА ОСОБЛИВОСТІ ПРОСВІТНИЦТВА В УКРАЇНІ

  • Німецьке Просвітництво

  • Особливості Просвітництва в Україні

  • Григорій Сковорода - філософ просвітитель

  • Тема: ЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ XIX СТОЛІТТЯ

  • Філософія І. Г. Фіхте

  • Розвиток діалектичного методу у філософії Г. Гегеля

  • Антропологічний матеріалізм Л. Фейербаха

  • Філософія марксизму

  • Розробка ідей марксизму в працях Г.В. Плеханова і В.І. Леніна

  • Марксизм в XX столітті

  • Тема: БОРОТЬБА СВІТОГЛЯДІВ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ФІЛОСОФІЇ ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ

  • Розвиток матеріалістичних ідей в Україні. Філософія І. Франка

  • Ідеалізм в вітчизняній філософії XIX століття. Філософія П. Юркевича

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ XX СТОЛІТТЯ

  • Неопозитивізм

  • Екзистенціалізм

  • Розділ II. ОСНОВНІ ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ

  • Особливості і форми існування об'єктивної сфери буття

  • Класифікація форм руху матерії.

  • Тема: ДІАЛЕКТИКА ЯК ТЕОРІЯ РОЗВИТКУ І МЕТОД ПІЗНАННЯ

  • Основні принципи діалектичного методу пізнання

  • Система діалектики

  • Тема: ГНОСЕОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ У ФІЛОСОФІЇ

  • Протиріччя почуттєвого і раціонального в пізнанні

  • Специфіка наукового пізнання

  • Тема ПРОБЛЕМА ЛЮДИНИ У ФІЛОСОФІЇ

  • Звідки людина прийшла? Проблема походження людини

  • Для чого людині жити? Філософський аналіз проблеми сенсу життя

  • Тема. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ: ОСНОВНІ МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ

  • Основні методологічні підходи до аналізу суспільства

  • Специфіка законів суспільного розвитку Діалектика необхідності і свободи

  • Тема ДЖЕРЕЛА І РУШІЙНІ СИЛИ ІСТОРІЇ

  • Суб'єкти історичного процесу

  • Дамо визначення деяким соціальним групам.

  • Особистість як суб'єкт історії

  • Тема: СУСПІЛЬНИЙ ПРОГРЕС: ЗАКОНОМІРНОСТІ, ТЕНДЕНЦІЇ, ПРОТИРІЧЧЯ

  • Критерії і закономірності суспільного прогресу

  • Теорія суспільно-економічної формації

  • Технократичні концепції прогресу

  • Філософія культурно-цивілізаційного циклизма

  • Концепція локальних культур О. Шпенглера

  • Тема СОЦІАЛЬНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ І ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ

  • Глобальні проблеми світу - прорив у майбутній світовий порядок

  • Модель 1 "стандартного типу"