Філософія Демокріта

Філософія

Філософія Демокріта

Демокріт з Абдер - давньогрецький філософ - атоміст і вчений - енциклопедист, народився близько 460 р. до н.е., рік смерті невідомий, за деяким даними прожив більше ста років. Демокріт - нащадок багатого і знатного роду, величезну спадщину витратив на подорожі в далекі країни з метою одержання знань. По одній з легенд, на батьківщині був притягнутий до суду за марну розтрату спадщини; під час виправдувальної промови прочитав суддям один із своїх творів і був визнаний невинним.

Філософія Демокріта це атомістичний матеріалізм. Увесь світ, всі тіла, відповідно до цієї концепції, складаються з атомів (atomos - неподільний) - дрібних матеріальних неподільних часток. Рух - внутрішня властивість атомів (здогад про внутрішнє джерело матерії, яка є в русі); різноманіття явищ навколишнього світу пояснюється розходженням форм атомів. Послідовно проводячи матеріалізм, Демокріт вважав, що душа складається зі сферичних, рухливих, вогненних атомів. Людина відрізняється від тварини особливим розташуванням атомів душі, які чергуються з атомами тіла. Після смерті душі розпадаються і атоми розсіюються в просторі. Боги також мають атомарну структуру і складаються із круглих вогненних атомів, які нелегко руйнуються, але все-таки не вічні.

Космологія.

Демокріт розвиває концепцію Левкінпа про космічні вихри, які породжують незліченні світи, різні за розміром і структурою. В одних світах сонце і місяць більше наших, в інших - більша кількість світил, у третіх - немає зовсім. Світи, розрізняються за віком: одні тільки народжуються; інші - перебувають у розквіті; треті - гинуть зіштовхуючись один з одним.

Для філософії Демокріта характерний твердий детермінізм - заперечення випадковості; все, по Демокріту, закономірне і має свої причини. Філософ стверджував, що люди вигадали ідол випадку, щоб користуватися ним як приводом, який прикриває їх власну нерозсудливість. Демокріту приписують авторство забавної притчі: Один раз лиса людина йшла по пустельній місцевості і їй на голову з неба впав камінь. Людина померла. - Якщо ми не будемо затрудняти себе поясненнями, то скажемо, що це відбулося випадково. Однак, спробувавши знайти причину, ми довідаємося, що в цій місцевості живуть хижі птахи, які своєрідним способом полюють на черепах - піднімають у пазурах камінь і кидають його зверху на панцир черепахи її, розбиваючи його, ласують м'ясом черепахи. У нашому випадку птах лисину сприйняв за панцир. Мораль: завжди шукай причину, закономірність того, що відбувається.

Теорія пізнання.

Демокріт виділив два ступені пізнання: почуттєвий досвід, який виникає внаслідок витікання від об'єктів прозорих матеріальних образів, які попадають в наші органи почуттів і мислення. Почуття, що є джерелом будь-якого пізнання саме по собі може дати лише "темне", тобто неповне, поверхневе знання, тому що сутність речей - атоми, можуть бути осягненні умоглядним шляхом.

Етика Демокріта - це етика щастя - гедонізм. Метою життя філософ вважає гарний настрій - евтюмію, що означає безтурботний щасливий стан, коли людина не піддається дії пристрастей і страху. Найбільшою чеснотою є безтурботна мудрість, яка дає людині дар правильно мислити, правильно говорити і правильно поступати.

В соціально-політичних поглядах Демокріт був прихильником демократичного устрою держави, стверджуючи, що бідність у демократії настільки краще так званого благополуччя громадян при царях, наскільки свобода краще рабства.

Філософія Платона

Платон Афінський (427-347 pp. до н.е.) - давньогрецький філософ, засновник платонізму, об'єктивного ідеалізму. Він народився на острові Егіна (недалеко від Афін) у знатній аристократичній сім'ї; у молодості захоплювався літературою, музикою, живописом; філософії вчився у Кратіла і Сократа. В 399 році після страти Сократа залишає Афіни на 12 років, багато подорожує, служить при дворі Діонісія Молодшого на Сіракузах, намагається на практиці здійснити ідею мудрого державного правління. Одного чудового дня Платон стає неугодним тиранові і обертається в рабство. В 40 років, визволений із рабства друзями, філософ повертається в Афіни і у гаю героя Академа створює свою школу - знамениту Платонівську Академію. Ідеї платонізму були центральними в пізній античній і ранній середньовічній філософії.

Філософія Платона - це об'єктивний ідеалізм: поряд зі світом речей, який сприймається почуттями, є самостійно існуючий світ ідей (ейдосів).

Космологія. Космос по Платону - жива істота, наділена душею і розумом, і народився він воістину, за допомогою божого провидіння. "У центрі космосу - незрима світова душа, яка дає початок "неминучого і розумного життя за всіх часів". Небесні тіла, нерухливі зірки - "вічносущі божественні істоти". Надсвітова душа втілюється послідовно в усі менш піднесені форми творіння: зірки, сонце і планети, земля, олімпійські боги, люди і, нарешті, тварини. Вчення Платона, телеологічне1 весь світ у своєму розвитку має мету - прагнення до Блага.

Теорія пізнання. Пізнання Платон трактує як пригадування (анамнезис) душі того часу, коли вона була в царстві чистих ідей і знала все. Навчання Платон визначає, як постійне бажання пізнання буття, здатність споглядання істини, якою вона є; завзяття душі поєднане з правильним міркуванням.

Методологія. Платон слідом за Сократом розробляє суб'єктивну діалектику, тобто показує мінливість, суперечливість людського пізнання, використовуючи для цього свій образний метод і стиль творів - діалог. Багато творів Платона написані у вигляді діалогу, центральним персонажем багатьох діалогів є Сократ. Спочатку діалектика визначається як діалог - мистецтво вести ефективне сперечання, вона спрямована на взаємне зацікавлене обговорення проблем, з метою досягнення істини шляхом протиборства думок.

Етика. Сократ і Платон - творці етичного раціоналізму. Мудрість, стверджували вони, є вища чеснота; знання - достатня умова моральності. Якщо людина знає, що таке добро і зло, справедливість і несправедливість, вона не буде поводитися погано. Ці ідеї пізніше були розвинені в філософії Просвітництва. Етика є основним і зв'язуючим началом філософії Платона; свою діалектику він ілюструє, визначаючи етичні категорії: добро - зло, справедливість - несправедливість, правда - неправда, користолюбство - безкорисливість і т.п.

Етика і психологія служать Платонові як основи моделі ідеальної держави. Трьом початкам людської душі (прагнення, запал, розважливість) відповідають три основних чесноти (помірність, мужність, мудрість) і три класи в ідеальній державі: ремісники, воїни, і правителі-мудреці. (Дивись схему 5).

Обґрунтовуючи ідею просвіченої монархії, Платон стверджував, що поки в містах не будуть царювати філософи, або щиро і задоволено філософствувати нинішні царі і володарі, поки державна сила і філософія не об'єднаються, доти ні для держав, ні для людського роду не буде кінця злу. Історії поки не вдалося здійснити цю ідею, однак, пам'ятаючи, що філософи завжди могли заглядати далеко в майбутнє, не будемо вважати її абсолютною утопією.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія» автора Губар О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Філософія Демокріта“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВІД АВТОРА

  • Філософія - це світогляд

  • Філософія як наука

  • Розділ І. ОСНОВНІ ЕТАПИ ІСТОРІЇ ФІЛОСОФІЇ

  • Філософія Давньої Індії. Буддизм

  • Філософія Давнього Китаю. Конфуціанство.

  • АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ

  • Сократ - Платон - Арістотель

  • Основні особливості античної філософії

  • Філософія Демокріта
  • ПЛАТОН ПРО СПРАВЕДЛИВІСТЬ (Сократ і його друг)

  • Тема: СЕРЕДНЬОВІЧНА ФІЛОСОФІЯ

  • Августин. Аврелій Сповідь

  • Онтологія середньовічної філософії

  • Пізнання як одкровення

  • Християнська антропологія

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

  • Явище Софії

  • Буття і пізнання як промисел Бога

  • Людина як мікрокосмос

  • Кирило Туровський Притча про людську душу і про тіло або Слово про сліпого та кульгавого

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ І НОВОГО ЧАСУ

  • Натурфілософія епохи Відродження.

  • Основні особливості європейської філософії XVII-XVIII століть

  • Дилема емпіризму і раціоналізму у філософії Нового часу

  • Механістична наукова картина світу

  • Природоцентристське трактування людини

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ ПРОСВІТНИЦТВА ОСОБЛИВОСТІ ПРОСВІТНИЦТВА В УКРАЇНІ

  • Німецьке Просвітництво

  • Особливості Просвітництва в Україні

  • Григорій Сковорода - філософ просвітитель

  • Тема: ЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ XIX СТОЛІТТЯ

  • Філософія І. Г. Фіхте

  • Розвиток діалектичного методу у філософії Г. Гегеля

  • Антропологічний матеріалізм Л. Фейербаха

  • Філософія марксизму

  • Розробка ідей марксизму в працях Г.В. Плеханова і В.І. Леніна

  • Марксизм в XX столітті

  • Тема: БОРОТЬБА СВІТОГЛЯДІВ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ФІЛОСОФІЇ ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ

  • Розвиток матеріалістичних ідей в Україні. Філософія І. Франка

  • Ідеалізм в вітчизняній філософії XIX століття. Філософія П. Юркевича

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ XX СТОЛІТТЯ

  • Неопозитивізм

  • Екзистенціалізм

  • Розділ II. ОСНОВНІ ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ

  • Особливості і форми існування об'єктивної сфери буття

  • Класифікація форм руху матерії.

  • Тема: ДІАЛЕКТИКА ЯК ТЕОРІЯ РОЗВИТКУ І МЕТОД ПІЗНАННЯ

  • Основні принципи діалектичного методу пізнання

  • Система діалектики

  • Тема: ГНОСЕОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ У ФІЛОСОФІЇ

  • Протиріччя почуттєвого і раціонального в пізнанні

  • Специфіка наукового пізнання

  • Тема ПРОБЛЕМА ЛЮДИНИ У ФІЛОСОФІЇ

  • Звідки людина прийшла? Проблема походження людини

  • Для чого людині жити? Філософський аналіз проблеми сенсу життя

  • Тема. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ: ОСНОВНІ МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ

  • Основні методологічні підходи до аналізу суспільства

  • Специфіка законів суспільного розвитку Діалектика необхідності і свободи

  • Тема ДЖЕРЕЛА І РУШІЙНІ СИЛИ ІСТОРІЇ

  • Суб'єкти історичного процесу

  • Дамо визначення деяким соціальним групам.

  • Особистість як суб'єкт історії

  • Тема: СУСПІЛЬНИЙ ПРОГРЕС: ЗАКОНОМІРНОСТІ, ТЕНДЕНЦІЇ, ПРОТИРІЧЧЯ

  • Критерії і закономірності суспільного прогресу

  • Теорія суспільно-економічної формації

  • Технократичні концепції прогресу

  • Філософія культурно-цивілізаційного циклизма

  • Концепція локальних культур О. Шпенглера

  • Тема СОЦІАЛЬНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ І ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ

  • Глобальні проблеми світу - прорив у майбутній світовий порядок

  • Модель 1 "стандартного типу"