Тема СОЦІАЛЬНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ І ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ

Філософія

Метод моделювання спрощує, полегшує дослідження. Але він не є якоюсь універсальною відмичкою, здатною дати відповідь на всі запитання. Модель "видає" у перетвореному вигляді ті дані, які в неї закладає людина.

ІЦо ж стосується експертних оцінок, то тут виникають складні питання підбору експертів. Наприклад, якщо експерт молодий, початківець, то йому може не вистачити досвіду для правильного судження. І навпаки, якщо він у літньому віці, то досвід минулого здатний підвести його при оцінці майбутнього. Якщо він фахівець вузького профілю, то він може дати однобічну оцінку. Якщо це людина знаюча про все потроху, то оцінка може бути поверхневою. Але головна небезпека полягає в можливій необ'єктивності експерта, коли він особисто зацікавлений у цій і або іншій оцінці. Крім того, експертові дуже важливо не осоромити себе перед колегами, і він найчастіше намагається по можливості уникати сміливих, ризикованих оцінок. А в прогностиці найбільше значення мають саме, сміливі, нетривіальні, евристичні судження.

Однак, якщо сполучаться в єдиній методиці розробки прогнозу ці три способи, то вони взаємно компенсують недоліки один іншого, "допомагають" один одному зробити прогноз достовірним, надійнішим.

Вірогідність прогнозного знання пов'язана також з горизонтом прогнозу терміном попередження. За цим критерієм виділяють:

ü довгострокові прогнози - два - три десятки років;

ü середньострокові прогнози - близько десяти років;

ü короткострокові прогнози - до п'яти років; s поточні прогнози - до одного року.

Горизонт прогнозу залежить від характеру прогнозованого об'єкта. "Далекобійність" найкращої методики сучасного науково-технічного або соціально-економічного прогнозу не перевищує, як правило, двох-трьох десятків років і лише в деяких галузях (наприклад, в енергетиці, містобудуванні і демографії) збільшується на декілька десятиліть. У демографії, наприклад, уже є прогнози до 2050 року, розроблені групою експертів ООН. Більшою же частиною за межами двох-трьох десятиліть розрив між профільними і фоновими показниками стає таким величезним, лавина можливих і неминучих рішень, які видозмінюють прогнозовані тенденції, настільки зростає, що застосовування існуючої прогнозної технології утруднюється. Визначення точного горизонту - одна з відмінних рис наукового прогнозу (утопії, ж гадання, фантазії можуть спрямовуватися у майбутнє неозоро далеко).

Що ж із себе представляє на практиці розробка науково-технічного або соціально-економічного прогнозу?

Прогностичне дослідження починається з побудови вихідної (базової) моделі об'єкта. В ідеалі це повинна бути система математичних рівнянь. Але практично це не завжди можливо. Тоді обмежуються більш-менш упорядкованою сукупністю показників, які створюють як 6н образ, "кістяк" даного явища. У процедурі індикації - відборі показників (індикатор - від лат. показник), важливо враховувати кілька моментів.

Перше, показників на кожному рівні повинна бути оптимальна кількість, найкраще - кілька десятків. Коли виявляється кілька сотень показників, вони перестають "працювати" для прогнозування і управління. Якщо ж використовується лише кілька показників, то знижується так звана репрезентативність, "ноказовість" "індикаторної" системи. Але як відібрати необхідні два - три десятки найбільш репрезентативних показників? Тут звертаються до різних способів узагальнення, аг-регування безлічі окремих показників в загальні, зведені, використовують складні індекси, вибирають "проблемні" показники.

Друге, багато чого залежить від вибору типу самого показника. Можна зупинитися на найпростіших. Наприклад, частка, або відсотки до попереднього підсумку, або взагалі простий числовий показник подає обмежену інформацію. А можна вибирати показники більш складніші, наприклад:

ü структурний - співвідношення відповідних частин;

ü нормативний - рівень наближення до заданої величини, норми;

ü екстремальний - показує співвідношення максимальної і мінімальної величини (скажемо доходів).

Третя важлива обставина в побудові базової моделі - це її структура. Інакше кажучи, певне розташування, організація виявлених і відібраних індикаторів.

Наступний етап розробки прогнозу - побудова ще однієї такої ж індикаторної системи за даними прогнозного фону, тобто зовнішніх факторів, які впливають на подальший розвиток прогнозованого об'єкта. Що нового відбудеться із цього погляду в науці? Як будуть виглядати справи з нововведеннями в техніці, з людськими ресурсами, з асигнуваннями, із соціальними відносинами в рамках явища, яке вивчається? Яке буде міжнародне становище?

Після побудови вихідних (профільної і фонових) моделей переходять до побудови пошукової моделі, яка особливо в соціальних прогнозах, як правило, є багатоваріантною. Спочатку - для кращої орієнтації дослідників - ведеться пряма, так звана механічна екстраполяція даних вихідної моделі на часовий простір прогнозу. Потім аналізуються несприятливі фактори прогнозного фону і обчислюються відповідні відхилення від лінії механічної екстраполяції до меж, за якими знаходиться область свідомо нереального - "нижня экстрема". Далі аналізуються сприятливі фактори, і таким же чином визначаються протилежні межі, за якими також розташовується область нереального, фактичного - "верхня экстрема". Нарешті, шляхом порівняльного аналізу сприятливих і несприятливих факторів прогнозного фону визначається проміжне, найбільш імовірне значення кожного показника - оптимум. В результаті створюється система пошукових прогнозних показників, яка характеризує перспективи назрівання певної проблемної ситуації як би самої по собі, без свідомого втручання людини.

Свідоме керування з боку людини досліджуваним об'єктом враховується в нормативній моделі. Тут спочатку визначається "абсолютний оптимум", або ідеальний, найбільш бажаний для суб'єкта розвиток об'єкта. Питання ставиться так: що в принципі хотілося б мати на доступну для огляду перспективу і чому? На базі абсолютного оптимуму з урахуванням обмежень прогнозного фону обчислюється відносний оптимум.

І на закінчення розробки прогнозу виробляються рекомендації для планування, проектування, теперішніх управлінських рішень.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія» автора Губар О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема СОЦІАЛЬНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ І ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВІД АВТОРА

  • Філософія - це світогляд

  • Філософія як наука

  • Розділ І. ОСНОВНІ ЕТАПИ ІСТОРІЇ ФІЛОСОФІЇ

  • Філософія Давньої Індії. Буддизм

  • Філософія Давнього Китаю. Конфуціанство.

  • АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ

  • Сократ - Платон - Арістотель

  • Основні особливості античної філософії

  • Філософія Демокріта

  • ПЛАТОН ПРО СПРАВЕДЛИВІСТЬ (Сократ і його друг)

  • Тема: СЕРЕДНЬОВІЧНА ФІЛОСОФІЯ

  • Августин. Аврелій Сповідь

  • Онтологія середньовічної філософії

  • Пізнання як одкровення

  • Християнська антропологія

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

  • Явище Софії

  • Буття і пізнання як промисел Бога

  • Людина як мікрокосмос

  • Кирило Туровський Притча про людську душу і про тіло або Слово про сліпого та кульгавого

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ І НОВОГО ЧАСУ

  • Натурфілософія епохи Відродження.

  • Основні особливості європейської філософії XVII-XVIII століть

  • Дилема емпіризму і раціоналізму у філософії Нового часу

  • Механістична наукова картина світу

  • Природоцентристське трактування людини

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ ПРОСВІТНИЦТВА ОСОБЛИВОСТІ ПРОСВІТНИЦТВА В УКРАЇНІ

  • Німецьке Просвітництво

  • Особливості Просвітництва в Україні

  • Григорій Сковорода - філософ просвітитель

  • Тема: ЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ XIX СТОЛІТТЯ

  • Філософія І. Г. Фіхте

  • Розвиток діалектичного методу у філософії Г. Гегеля

  • Антропологічний матеріалізм Л. Фейербаха

  • Філософія марксизму

  • Розробка ідей марксизму в працях Г.В. Плеханова і В.І. Леніна

  • Марксизм в XX столітті

  • Тема: БОРОТЬБА СВІТОГЛЯДІВ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ФІЛОСОФІЇ ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ

  • Розвиток матеріалістичних ідей в Україні. Філософія І. Франка

  • Ідеалізм в вітчизняній філософії XIX століття. Філософія П. Юркевича

  • Тема: ФІЛОСОФІЯ XX СТОЛІТТЯ

  • Неопозитивізм

  • Екзистенціалізм

  • Розділ II. ОСНОВНІ ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ

  • Особливості і форми існування об'єктивної сфери буття

  • Класифікація форм руху матерії.

  • Тема: ДІАЛЕКТИКА ЯК ТЕОРІЯ РОЗВИТКУ І МЕТОД ПІЗНАННЯ

  • Основні принципи діалектичного методу пізнання

  • Система діалектики

  • Тема: ГНОСЕОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ У ФІЛОСОФІЇ

  • Протиріччя почуттєвого і раціонального в пізнанні

  • Специфіка наукового пізнання

  • Тема ПРОБЛЕМА ЛЮДИНИ У ФІЛОСОФІЇ

  • Звідки людина прийшла? Проблема походження людини

  • Для чого людині жити? Філософський аналіз проблеми сенсу життя

  • Тема. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ: ОСНОВНІ МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ

  • Основні методологічні підходи до аналізу суспільства

  • Специфіка законів суспільного розвитку Діалектика необхідності і свободи

  • Тема ДЖЕРЕЛА І РУШІЙНІ СИЛИ ІСТОРІЇ

  • Суб'єкти історичного процесу

  • Дамо визначення деяким соціальним групам.

  • Особистість як суб'єкт історії

  • Тема: СУСПІЛЬНИЙ ПРОГРЕС: ЗАКОНОМІРНОСТІ, ТЕНДЕНЦІЇ, ПРОТИРІЧЧЯ

  • Критерії і закономірності суспільного прогресу

  • Теорія суспільно-економічної формації

  • Технократичні концепції прогресу

  • Філософія культурно-цивілізаційного циклизма

  • Концепція локальних культур О. Шпенглера

  • Тема СОЦІАЛЬНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ І ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ
  • Глобальні проблеми світу - прорив у майбутній світовий порядок

  • Модель 1 "стандартного типу"